В Україні миттєво поширилась наймасштабніша схема обману: видурюють від 20 тисяч гривень, обіцяючи шалені заробітки

В Україні миттєво поширилась схема, яку в банках називають "заробіток в інтернеті". На відміну від вже існуючих способів змусити жертву віддати свої кошти, цього разу злочинці використали весь свій арсенал. Вони побудували справжню піраміду: сотні і тисячі груп набирають "працівників", які виконують завдання і начебто заробляють кошти. Однак у результаті замість заробітку українці втрачають великі суми. В середньому кожна жертва добровільно віддає шахраям близько 20 тис. грн.

Відео дня

Про те, як працює схема і що треба знати, щоб не стати жертвою, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як працює схема і що про неї варто знати кожному

Банки, експерти з питань шахрайства та правоохоронці б'ють на сполох. В Україні з'явився новий тип шахрайства, який вражає своїми масштабами. Міжбанківська Асоціація "ЄМА" навіть замовила соціологічне опитування, яке Active Group провели серед повнолітніх українців 2 грудня. Результат – 60,8% українців отримували повідомлення з пропозицією про такий "заробіток в інтернеті".

Якби серед організаторів схем проводили конкурси на краще шахрайство, цей кейс отримав би всі призи. Організатори поєднали мережевий маркетинг, використали принцип фінансової піраміди та перетворили його в наймасштабнішу схему щонайменше 2023-го року.

"Я помітила цю схему десь у кінці жовтня. В листопаді ми спостерігали справжній бум. Я сама додалась у деякі ці шахрайські групи, масштаби неочікувані. Люди переказують і 250 тис. грн. Це нагадує мені "Гру кальмара", – розповідає OBOZ.UA заступниця директора ЄМА Олеся Данильченко.

Все починається з пропозицію про роботу в інтернеті. Все просто: лайкай товари, додавай їх у кошик, дивись TikTok та залишай свої лайки – і ти отримаєш свій дохід. Зазвичай йдеться про невелику суму (від 30 до 70 грн за виконання одного з таких завдань). Це учасники схеми першого рівня.

На першому рівні, найімовірніше, ви витратите тільки свій час і, можливо, навіть встигнете заробити 100-200 грн. Звісно, ці 100-200 грн теж крадені, але про це пізніше. Дуже швидко вам запропонують перейти на "наступний рівень".

Тут залежно від групи (а їх сотні) вам запропонують:

• купити товар на велику суму, повернути кошти за товар та отримати 30% заробітку;
• відкрити депозит на велику суму та отримати 30% заробітку;
• переказати тисячі гривень на вказані картки та отримати свої кошти назад разом з відсотками.

OBOZ.UA проаналізував шахрайську групу, в якій дають завдання "другого рівня". Десятки "співробітників" групи мають виконати завдання впродовж 30 хвилин після того, як воно з'являється. Таких груп – сотні. Останнє завдання – переказати на вказану картку 26-27 тис. грн. Одразу після оголошення завдання треба переказувати кошти, а потім публікувати повідомлення з отриманими назад сумами. Кошти переказують реальні люди, а ось повідомлення про те, що начебто кошти отримали назад, розміщено з акаунтів, які нагадують ботів. Фото цих акаунтів зроблені в нетипових для України інтер'єрах, в більшості випадків неможливо розгледіти обличчя на фото.

Жертви схеми самі відправляють свої гроші шахраям. У якийсь момент їм або просто не повертають кошти замість того, щоб повернути всю суму з відсотками. А інколи повідомляють про "блокування акаунта", а для розблокування треба сплатити десятки тисяч гривень. Ще один варіант – важке завдання пропонують виконати за 1 хвилину, якщо не встигли – гроші забирають.

Таких масштабів ніхто не очікував: українці виявились більш довірливими

"Цю схему в нас (у зверненнях до підтримки) закодовано як "заробіток в інтернеті", і лише за зверненнями на підтримку за підсумками листопада близько 3000 клієнтів втратили 65 мільйонів гривень", – написав у своєму Telegram-каналі співзасновник "Монобанку" Олег Гороховський.

Як видно з цифр, що наводить Гороховський, у його банку в середньому кожна жертва схеми втратила 21,6 тис. грн. Олеся Данильченко називає середній розмір збитків у розмірі 20 тис. грн. Обидві цифри – неймовірно високі. Наприклад, торік у середньому кожна жертва інтернет-шахрайства втрачала всього 7,9 тис. грн, тобто в 2,5 рази менше.

Нова хвиля шахрайських схем розрахована на відносно молоду інтернет-аудиторію. Це ті українці, які навряд будуть розмовляти з шахраями по телефону чи взагалі відгукнуться на телефонний дзвінок. Проте вони вірять, що їхній лайк у TikTok може коштувати 30 грн, а гроші можна заробляти з повітря. Деякі з жертв шахраїв для виконання останнього завдання знімали кошти зі своєї кредитної картки, оформлювали мікрокредити. Як результат – схема демонструє найвищий "середній чек", а тисячі українців тепер атакують банки з проханнями повернути їм кошти.

Схема настільки масштабна, що українські банки були вимушені розробити алгоритми реагування на участь у такій схемі. Якщо клієнт переказує однакові суми, потім отримує на свою картку більші кошти, знову переказує кошти, банк надсилає повідомлення і попереджає про можливе шахрайство. Але клієнти ігнорують ці повідомлення і продовжують вірити в неймовірні заробітки.

Шансів, щоб повернути кошти, небагато

Банки після скарг про шахрайські дії можуть заморозити картку шахрая (якщо фінансовий моніторинг підтвердить порушення), але повернути кошти жертві без рішення суду буде неможливо. Навіть правоохоронці не зможуть допомогти. "Клієнти самі добровільно переказують свої кошти. Це треба, щоб знайшли шахраїв, щоб за рішенням суду шахраї компенсували ці кошти", – каже Данильченко.

Де саме перебувають шахраї, зрозуміти буде вкрай складно. Цілком можливо, що це навіть не українці. В повідомленнях, які розміщують шахраї, ймовірно, використали автоматичний переклад. Тому там можна натрапити на формулювання "для детальнішої деталі", "якщо у вас мається запитання".

Легше буде знайти тих, хто, виконуючи завдання, пересилав отримані в результаті шахрайських дій кошти, пояснює Данильченко. З часом можуть знайти і організаторів схеми. Але поки українці продовжують довіряти шахраям, погоджуються на нелегальний "заробіток", з'являться і нові схеми.

OBOZ.UA вже детально писав про те, як не стати жертвою обману, намагаючись влаштуватись на роботу. Чи не найголовніші вимоги: доброчесні роботодавці офіційно оформлюють своїх співробітників, мають реєстрацію, сплачують податки, працюють над своїм іміджем та переживають про репутацію.