Українцям приготували масштабну пенсійну реформу: як зміняться суми нарахувань і чи можна вирішити проблему "старіння" виплат

В Україні вже цього року можуть презентувати та схвалити пенсійну реформу. У Мінсоцполітики вкотре обіцяють розв'язати проблему зі "старінням" виплат, однак не дають чітких відповідей на головне питання. Ресурсу для достатнього розміру пенсій немає. Для цього треба або в кілька разів більше тих, хто працює, або в кілька разів підвищувати всі зарплати. Така ситуація зараз практично неможлива. Крім того, не зрозуміло, як будуть вирішуватись раніше накопичені проблеми.

Про те, якою може бути реформа і чому не вийде легко підвищити пенсії, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Високі пенсії неможливі без високих зарплат чи великої кількості тих, хто працює

В Україні середня зарплата, із якої в червні зробили внесок у ПФУ, складає 18 806 грн (дані самого Пенсійного фонду). Достатньою вважається пенсія, розмір якої сягає близько 40% від заробітку. Високою – 60%. Тобто для України, з урахуванням розміру зарплат, ефективна пенсійна система має забезпечувати середню пенсію в розмірі 7 522 грн (зараз – 5 816 грн). Висока ж середня пенсія для України має складати станом на червень 2024-го року близько 11 283 грн.

Чинна солідарна система (коли покоління тих, хто працює, утримує покоління пенсіонерів) не може забезпечити високу пенсію в жодній країні світу. Тому окрім солідарної системи, також використовують накопичувальну. В Україні діють лише приватні накопичувальні фонди, у яких бере участь тільки близько 900 тис. українців.

Зараз приблизно 10 млн платників єдиного соцвнеску, які працюють, утримують близько 10 млн пенсіонерів. Співвідношення один до одного. Розмір ЄСВ – 22%. Однак лише трохи менше ніж 19,2% зарплати йде на пенсії. І ця сума не накопичується – щойно ви зі своєї зарплати робите внесок, його відразу ж віддають пенсіонеру.

Отже, згідно із розрахунками редакції OBOZ.UA, аби забезпечити середню пенсію в 7 522 грн, середня зарплата має зрости до 39 423 грн. Або ж кількість платників ЄСВ має зрости з близько 10 млн до 21,3 млн осіб. Обидві умови реалізувати швидко неможливо.

Цьогоріч надходження від ЄСВ згідно з бюджетом ПФУ складуть 503,1 млрд грн. Тобто в середньому 41,9 млрд грн на місяць. Щоб лише за рахунок внесків забезпечити виплату пенсій достатнього розміру, необхідно, щоб ця сума збільшилась до 77,2 млрд грн на місяць. Виконати це буде неможливо. І чим більше українців працюють "у тіні", отримують зарплати в конвертах, тим більше проблем із виплатами пенсій тим, хто вже досяг пенсійного віку.

Глобально розв'язати проблему солідарного пенсійного рівня можна лише двома шляхами:

• значно збільшити внески (цього можна досягти або збільшуючи ставку ЄСВ, або збільшуючи зарплати);
• значно збільшити кількість тих, хто працює (необхідна детінізація ринку праці, створення робочих місць із високою доданою вартістю, повернення біженців або ж залучення трудових мігрантів).

Якщо не виконати вказаних умов, будь-які реформи можуть призвести лише до перерозподілу недостатнього ресурсу. До речі, серед інструментів, доступних державі, є і способи швидкого збільшення кількості тих, хто працює. Для цього можна, наприклад, підвищити пенсійний вік. Зараз в Україні він найнижчий у Європі. Ще одне непопулярне можливе рішення – збільшення ЄСВ. До речі, до 2016-го в Україні середня ставка ЄСВ сягала 37%. Зараз – усього 22%.

У 2015-му, ухвалюючи рішення щодо зниження ЄСВ, уряд та Раду переконали, що це дозволить детінізувати ринок праці. Мовляв, роботодавці зможуть підвищити зарплати, не змінюючи фонд оплати праці (віддати зекономлені кошти працівникам), крім того, це дозволить менше витрачати коштів на утримання робочих місць. Однак результат такого рішення – різке зростання дефіциту Пенсійного фонду.

Вже у 2017-му, щоб хоча б якось компенсувати наслідки помилкового рішення знизити ЄСВ, в Україні було ухвалено рішення на третину зменшити всі майбутні пенсії. Коефіцієнт оцінки стажу зменшили з 1,5 до 1. Разом із тим осучаснили всі старі пенсії.

Чинна формула розрахунку пенсії все одно призводить до "застарівання" виплат. Так, українець, який вийшов на пенсію з 35 роками стажу та середньою зарплатою цього року, буде отримувати значно більше, ніж такий самий пенсіонер, який вийшов на пенсію 10 років тому. Під час розрахунку пенсії враховують середню зарплату за три роки. А зарплати постійно зростають, тож закладені в формулу розрахунку показники застарівають. А щорічної індексації не вистачає, аби компенсувати це "застарівання".

Як проведуть пенсійну реформу в Україні: деталі в уряді поки що не розголошують

В Україні пенсійні виплати планують перевести в бали. Схожа система працює в Литві і ще низці інших країн. Деталі пенсійної реформи зараз не розголошують, в уряді все ще сподіваються досягти згоди на проведення змін і серед партнерів, і в парламенті.

Українець із середньою зарплатою умовно отримуватиме 10 балів. Якщо зарплата на 20% вища від середньої – 12 балів, а якщо на 20% менша – 8 балів. Кожен бал оцінять у певну суму. Такий перерахунок має призвести до збільшення пенсій тим українцям, які вже давно вийшли на заслужений відпочинок.

Однак навіть якщо виплати перерахують, головну проблему – низький рівень виплат – це не вирішить. Бо для цього довелось би значно збільшувати бюджет ПФУ. А як видно з проєкту на 2025 рік, на наступний рік із державного бюджету виділять всього 237,9 млрд грн. Для порівняння, ця сума становила 244,9 млрд грн.

Проєкт бюджету враховує березневу індексацію пенсій у 2026-му, однак на додаткові виплати чи перерахунки коштів може не вистачити. Пані міністр соцполітики Оксана Жолнович кілька днів тому заявила в парламенті, що до кінця року мають подати проєкт реформи. Він, зокрема, передбачатиме, що пенсії прив'яжуть до тих зарплат, які є зараз, а також до зарплати, яка була під час роботи.

Однак без запровадження накопичувального рівня досягти справді високих пенсій неможливо. Накопичувальні пенсії стосуватимуться тільки майбутніх пенсіонерів. "Власне це є європейською вимогою, європейським стандартом, і разом з накопичувальною пенсійною системою, яку ми також плануємо впроваджувати з 2026 року, – і пакет законопроєктів уже готовий, він буде поданий на розгляд Кабміну найближчим часом, – пропонуємо рівень заміщення для пенсіонерів забезпечувати не нижче як 60%", – підсумувала Жолнович.

Україна потребує системної пенсійної реформи, яка не лише дасть відповідь на питання щодо введення накопичувального рівня, дозволить перерахувати старі виплати, однак і створить умови для подолання проблем наповнення бюджету ПФУ. Крім того, Україні доведеться також переглянути і пенсійний вік. Жодна європейська країна, враховуючи демографічну ситуацію, не може забезпечити виплату гідної пенсії з 60 років. В України ж найгірша демографічна ситуація і найважчі умови роботи пенсійної системи.