В Україні підвищать податки: до чого готуватися бізнесу і звичайним громадянам

Податки українцям перерахують уже найближчими тижнями. Без додаткового ресурсу можуть виникнути проблеми з фінансуванням армії. Поки що зміни передбачають підвищення ставки військового збору, а також запровадження нових правил для ФОПів. Відповідний "ресурсний" законопроєкт 11416-д ухвалили в першому читанні 17 вересня. Першу спробу провалили, але під час повторного першого читання вдалося знайти необхідну кількість голосів. Попереду – друге читання.

Про те, як саме підвищать податки та до якого наступного кроку варто готуватись, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як і кому підвищать податки найближчим часом: скільки платитимуть ФОПи та кожен українець

В Україні законопроєкт про підвищення податків для фінансування армії довелось голосувати повторно. 17 вересня його ухвалили в першому читанні. Хоча ще кілька тижнів тому цей документ у сесійній залі провалили. Не вистачило кілька голосів, зарплати військових опинились під загрозою. За кілька місяців до цього прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв у стінах Ради, що питання перегляду податків взагалі не розглядають. Хоча вже тоді була розроблена модель урядового законопроєкту щодо підвищення податків і про деталі цього документа повідомляв OBOZ.UA.

Українці беруть участь у волонтерських ініціативах, збирають мільярди гривень на допомогу армії, але не готові платити на цю саму армію більше податків. І тут є багато причин: від недовіри до органів влади до відсутності податкової культури.

Однак підвищити податки все-таки доведеться. "Це навіть не цинізм, це або біполярний розлад, або (що ймовірніше) повна зневага до розумових здібностей власних виборців, яким вони намагаються одночасно "продати" взаємосуперечливі історії про популярну підтримку армії і про зрив непопулярного підвищення податків", – прокоментував провалене голосування в інтерв'ю OBOZ.UA голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Отже, підвищення податків передбачено в такому розмірі:

• військовий збір зросте з 1,5% до 5%. Наприклад, якщо зараз з доходу в 20 тис. грн військовий збір платиться в розмірі 300 грн, то після підвищення доведеться платити вже 1000 грн;

• платники єдиного податку на третій групі платитимуть військовий збір в 1% (зараз не платять). Тобто з доходу в 30 тис. грн ФОП третьої групи заплатить 300 грн;
• ФОПи на першій, другій та четвертій (аграрії) формі єдиного податку платитимуть військовий збір у розмірі 10% мінімальної зарплати. Станом на зараз це 800 грн;
• банки заплатять податок на прибуток у розмірі 50%. Це пояснюють тим, що банки змогли отримати фактично аномальні прибутки коштом ОВДП. Небанківські фінансові установи заплатять 25% податку на прибуток.

Кабінету міністрів доручать розробити законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету з метою їх спрямування на потреби фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони.

• Отже, звичайний українець із зарплатою в 30 тис. грн після підвищення військового збору заплатить замість 450 грн (1,5%) 1500 грн (це вже 5%).
• ФОП третьої групи з щомісячним доходом у 30 тис. грн буде платити на 300 грн більше (військовий збір не платив, а буде платити 1%).
• ФОП другої групи з доходом у 30 тис. грн щомісячно буде платити на 800 грн більше (військовий збір не платив, а платитиме 10% мінімальної зарплати).

Це не останнє підвищення податків. Найбільші кроки попереду

Ще на початку року в Україні опублікували Національну стратегію доходів (її затвердив уряд ще наприкінці грудня минулого року). Документ розробили на вимогу МВФ та узгодили з міжнародними партнерами (і не тільки у Фонді).

Але досвід ухвалення ресурсного законопроєкту (тобто спроба ухвалення) доводить: цілком можливо, що Нацстратегія так і залишиться втіленою лише на папері. Як стало відомо OBOZ.UA, зараз конкретні пропозиції, законопроєкти, які б реалізовували стратегію, навіть не розробляють.

Серед основних податкових змін, які в Національній стратегії доходів зобов'язався впроваджувати уряд:

• Зміна податку на нерухомість

До великої війни місцеві бюджети на 8,7% формувались коштом податків на квартири та будинки, площа яких перевищує нормативну. Йдеться про квартири від 60 квадратів та будинки від 120 квадратів.

Чинна система нарахування податків викликає багато питань. При цьому не враховується ані вартість житла, ані місце розташування. Наприклад, будинок у центрі столиці площею 200 квадратів може коштувати сотні тисяч доларів. А такої самої площі будинок у Павлограді Дніпропетровської області може коштувати сотні тисяч гривень. Різниця в цінах – у десятки разів. Проте податок можуть нарахувати однаковий.

Згідно зі стратегією, податок мають реформувати. Будуть враховувати оціночну вартість. "Однак для запровадження нової моделі оподаткування на сьогодні є низка стримувальних факторів. Так, нині не сформований у повному обсязі Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; відсутній інститут оцінки нерухомого майна; відсутній орган, на який покладено функції щодо проведення оцінки об’єктів нерухомості для цілей оподаткування", – йдеться в стратегії.

У планах передбачено, що протягом 2024-2025 років затвердять акт, який визначатиме правові засади та механізм здійснення оцінки майна. Протягом 2026-2027 років: здійснення оцінки об’єктів нерухомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Протягом 2027 року: наповнення інформаційної бази щодо оцінювальної вартості. Протягом 2027-2028 років: розробка моделі оподаткування об’єктів нерухомості.

• Новий податок на доходи фізосіб та реформа єдиного податку

Податок на доходи фізичних осіб в Україні для всіх однаковий – 18%. Такий податок ввели в 2016-му через велику кількість схем. Тоді діяла прогресивна шкала: чим менше заробляли українці, тим меншу ставку податку платили. Тоді масовими були схеми приховування доходів, щоб використовувати низьку ставку.

Після змін в Україні мають ввести прогресивну шкалу, однак до цього покращать адміністрування. "Серйозну проблему для ефективного оподаткування найманої праці створює чинна на сьогодні в Україні спрощена система оподаткування, оскільки багато платників податків вважають привабливим обрати для своїх найманих працівників статус самозайнятих осіб", – йдеться в Нацстратегії.

У межах реформи обіцяють:

• відновлення прогресивної шкали ставок з однією або двома значно вищими ставками ПДФО для частини доходу осіб з високими доходами;
• заміну мінімального неоподаткованого доходу на надання персональної соціальної допомоги особам з низьким рівнем доходу;
• перегляд пільг з ПДФО, спеціальних умов оподаткування;
• впровадження ефективної стимулюючої системи податкових вирахувань (повернень сплачених податків);
• надання контролюючим органам доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків.

Правила для ФОПів кардинально змінять. Це відбуватиметься поступово (щонайменше впродовж трьох років). Юридичним особам заборонять користуватись єдиним податком, на третій групі єдиний податок поступово збільшать з 5% до 18%. Першу та другу групи єдиного податку об'єднають, а ставка буде коливатись від 3% до 17% залежно від виду діяльності.

Зміни очікують і звичайний бізнес. Так, поступово скасують пільги зі сплати ПДВ (наприклад, для аграріїв). Розглянуть можливість ввести акциз на солодкі напої. Після закінчення війни підвищать ставки на екологічні викиди. Переглянуть і податок на майно: його хочуть прив'язати до оціночної вартості нерухомості.

Україні доведеться змінити Податковий кодекс, правила застосування ПДФО та кардинально скоротити спрощену систему та єдиний податок. Навіть якщо зараз на це недостатньо голосів у Раді, це доведеться зробити задля подальшої євроінтеграції та можливості стати повноправним членом ЄС.