Звільнення за "зв'язки в окупації" і вихід із тіні для тисяч робітників: до яких змін в умовах праці готуватись українцям

В Україні за останні кілька тижнів внесли одразу кілька важливих змін у Кодекс законів про працю.

По-перше, нардепи зробили крок на шляху до легалізації роботи хатніх робітників (покоївки, садівники, няні тощо). Договір із ними зможе підписати будь-який член родини, оформлення значно спростили (законопроєкт №5695).

По-друге, також ввели й нові підстави для звільнення (законопроєкт №7731). Цей документ зобов'яже стратегічні підприємства виписати правила поведінки співробітників.

Серед цих правил можуть ввести обов'язок повідомляти про свої зв'язки з тими, хто лишився на тимчасово окупованій території чи на території РФ. Тих, хто про це не проінформує, згідно з чинним законом, можуть звільнити. Обидва документи вже перебувають на підписі у президента.

Про те, які зміни очікують українців найближчим часом, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Нові підстави для звільнення

Незабаром в Україні можуть виникнути нові причини для звільнення. Норми мають стосуватися боротьби з колабораціонізмом, однак у кінцевому варіанті прописані надто загально. Серед однозначно позитивних змін: усі стратегічні підприємства (а це сотні підприємств, починаючи із заводів та закінчуючи "Укрзалізницею") мають розробити внутрішні правила, які допоможуть виявляти колаборантів.

У своїх внутрішніх правилах підприємства мають право прописати обов'язок для співробітників "надавати інформацію щодо наявних у них зв’язків із фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких – на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України". Якщо є зв'язки з тими, хто живе на окупованій території, і ви про це не повідомили роботодавця, з погляду нового закону це може бути підставою для звільнення.

Авторка законопроєкту, народна депутатка Галина Третьякова надати OBOZ.UA свої коментарі щодо нього відмовилась. Представник профспілок, які брали участь в обговоренні документа, заступник голови ФПУ Олександр Шубін розповідає: це скоріше "рамкова норма". Виконати цю норму закону так, як вона прописана, вкрай складно.

Як із погляду закону має діяти нова норма:

• у внутрішні правила мають внести норму щодо необхідності повідомляти про зв'язки з тими, хто перебуває на окупованій території чи в РФ;
• колектив має підтримати нові правила;
• у правилах має бути прописано, яка інформація, як саме і наскільки часто має вказуватися співробітниками;
• співробітника можуть звільнити за порушення цих норм.

"Для того, аби цю норму можна було використати в будь-якому варіанті, цей обов'язок має з'явитись у правилах внутрішнього розпорядку. І навіть після набуття чинності законом, поки за згодою колективу не буде внесено такий пункт у правила, людям нічого не загрожує. Обов'язку вносити такий пункт навіть для стратегічних підприємств поки немає. Його можуть включити, а можуть і не включити", – каже Шубін.

Є ще багато питань, на які авторка законопроєкту відповідати відмовилась. Наприклад, не зрозуміло, що можна вважати "зв'язком". Якщо на окупованій території залишились родичі, однокласники, колишні колеги – чи це можна вважати зв'язком?

У законі немає тлумачення поняття "зв'язок". Головне ж – якщо працівник на запитання, чи має він "зв'язки" на окупованих територіях чи в РФ, відповість: "мені про це не відомо", профспілки будуть вважати, що тим самим працівник виконав норму закону та пункт внутрішніх правил. І навіть якщо виявиться, що в нього все ж таки є родичі, знайомі, колишні колеги на окупованих територіях, звільнити його через це буде неможливо. Адже роботодавцю доведеться якось доводити, що співробітник насправді знав про "зв'язки" та промовчав.

Зазначені правила створювались для того, щоб виявити можливих колаборантів через "зв'язки" в РФ і на окупованих територіях. Однак насправді такі зв'язки мають виявляти правоохоронні органи, у роботодавців же немає ані компетенцій, ані можливостей їх відстежувати, перевіряти їхню актуальність і боротися з колаборантами.

Водночас новина про можливі звільнення "через родичів в окупації" активно розійшлась серед переселенців. Хоча насправді йдеться про внесення змін у внутрішні правила. Крім того, в профспілках упевнені, що тільки суд може підтвердити, що такі зв'язки точно є. Тому звільнення з такої причини можливе тільки через суд.

Трудові договори для хатніх робітників

Також в Україні хочуть законодавчо врегулювати зайнятість домашніх працівників, які працюють за наймом у сім'ях: покоївок, прибиральників, ремонтників, садівників тощо. Для них запроваджуються спеціальні трудові договори, якщо робота здійснюється регулярно та на постійній основі. Таким чином хочуть створити умови для виходу цієї категорії з неформального сектору економіки та забезпечити їхній соціальний захист.

Відповідний законопроєкт №5695 депутати вже ухвалили у другому читанні, в цілому.

Втім, документ має кілька застережень від Головного науково-експертного управління ВР. Зокрема, фахівці стурбовані тим, що роботодавця звільнили від необхідності створення безпечних та нешкідливих умов праці, що порушує ст. 6 Конвенції Міжнародної організації праці.

Крім того, документом пропонують запровадити ще одну умову для звільнення: якщо працівник зробив щось незаконне, що могло завдати шкоди здоров'ю роботодавця. Але при цьому законність чи протизаконність будь-яких дій може визначити лише суд.

Плюс для працівника – забороняються штрафи (вони й зараз суперечать Кодексу законів про працю). "За оцінками Держстату, в Україні загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім'ях, становить близько 162 тис. осіб. Попри законодавчу врегульованість питання, поширення загальнообов'язкового соціального страхування на цю категорію працівників, роботодавці не реєструють і не платять за них внески", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Роботодавцем вважатиметься один із членів сім'ї. Йому потрібно буде укласти з працівником трудовий договір у двох примірниках, де буде зазначено:

• імена сторін;
• дату початку дії трудового договору;
• термін дії договору, якщо його передбачено;
• опис виду та характеру робіт;
• умови оплати праці та її періодичність;
• тривалість робочого дня;
• умови щорічної відпустки.

У нормах закону йдеться, що домашньому працівнику буде заборонено розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з перебуванням у помешканнях роботодавця.

Згідно з даними Міжнародної організації праці, в усьому світі хатню роботу в основному виконують жінки. В середньому з тисячі співробітників чоловіків лише 238. У середньому одна з 12 жінок у світі займається домашньою роботою.

Хатні робітниці у багатьох країнах світу, і в Україні зокрема, стикаються з цілою низкою проблем на роботі, зокрема із відмовою в офіційному працевлаштуванні, штрафами за "погану роботу", невиплатою зароблених грошей, психологічним насильством. Новий законопроєкт навряд чи вирішить усі ці проблеми. Але він принаймні створює засади для офіційного працевлаштування. Офіційний договір, в якому буде прописано умови співпраці, може захистити права робітників.