Став "мулом" – забанили в усіх банках. Чому краще не продавати свою картку

Як працює шахрайська схема

"Мулами" в Україні називають осіб, які за невелику фінансову винагороду віддають шахраям свої банківські рахунки, картки і доступ до онлайн-банкінгу. І, як наслідок, стають співучасниками шахрайських схем, потрапляють під особливу увагу Кіберполіції і в бан у всіх українських банках.

За останні два роки кількість цих "мулів" зросла в рази. Як правило, це чоловіки віком від 16 до 40 років.

Про те, як працюють "мули", скільки їм платять і чому не варто продавати свою картку, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Хто такі "мули" і як працює схема

"2 тис. грн за картку будь-якого банку, крім Моно. За "Приват" 2,5 тис. грн. Гарантуємо, що це не кредит і не кримінал", – йдеться в оголошенні для тих, хто планує продати свій банківський рахунок. Таких українців називають "мулами", і, як розповіла заступниця директора асоціації ЄМА Олеся Данильченко, кількість "мулів" досягла минулого року 10,8 тис., хоча ще до повномасштабної війни їх було всього 1,8 тис.

Українці погоджуються віддати свою картку для того, щоб її використали шахраї. Саме завдяки цим карткам вкрадені гроші швидко виводять. "Мули" фактично створюють інфраструктуру для шахраїв. І хоча окремої кримінальної відповідальності за передачу карток немає, "мули" – перші, кого знаходять представники Кіберполіції, вони – співучасники злочину.

Розцінки на банківські картки. Джерело: скриншот
Шахраї більше не купують картки Монобанку. Джерело: скриншот

Шахраї купують картки в посередників за ціною від 3,8 до 9,5 тис. грн за кожну (разом із доступом до онлайн-банкінгу). А от посередники скуповують картки у самих "мулів" значно дешевше. Вони перевіряють рахунки, збирають документи, організовують доставку карток поштою. Шахраям зазвичай нецікаво купувати одну картку, вони зацікавлені одразу в партії.

OBOZ.UA знайшов покупця у мережі. Серед трьох потенційних покупців двоє погодились купити тільки картку "Привату". Що цікаво – в оголошеннях обіцяють заплатити кілька тисяч гривень, але під час індивідуального спілкування ціна знизилась уже до 500 грн.

Посередник запропонував за карту "Приват" лише 500 грн. Джерело: скриншот

Більшість "мулів", як кажуть в ЄМА, – чоловіки працездатного віку (від 16 до 40 років).

Чому ставати "мулом" дуже невигідно

Те, що роблять "мули", вважається незаконним у великій кількості країн, зокрема в ЄС. Європол проводить затримання, знаходить тих, хто надає шахраям доступ до своїх рахунків. В Україні ж передусім "мулів" карають банки. Як розповідає Данильченко, банки обмінюються між собою інформацією про "мулів", і їм більше не відкриватимуть рахунки в будь-якій фінансовій установі.

В одному з великих українських банків OBOZ.UA розповіли: після звернення Кіберполіції чи після того, як служба безпеки банку отримує інформацію про те, що рахунок використали шахраї, картку одразу ж блокують. Якщо Кіберполіція підтвердить, що рахунок не використовувався свідомо, його можуть розблокувати. Якщо буде встановлено, що клієнт продав свій рахунок, із ним розірвуть відносини і внесуть його до "чорного списку".

"Кількість скомпрометованих рахунків зростає. Це така інформація, що її не дуже люблять банки показувати. Можу точно сказати, що найчастіше клієнти не знають, що до їхнього рахунку хтось отримав доступ (у такому випадку йдеться не про "мулів", а про жертв шахрайства. – Ред.). Якщо ж це дійсно "мул", то ця людина точно більше ніколи не зможе відкрити рахунок", – розповідає співробітник одного з великих банків.

Заступниця директора ЄМА додає: частина українців не розуміє відповідальності за те, що вони надають свою картку шахраям. Вони намагаються заробити швидкі гроші, проте мають усвідомлювати, що тим самим стають частиною шахрайської схеми. І як у випадку з іншими злочинами, мають нести за це відповідальність.

Повне припинення діяльності "мулів" могло би значно ускладнити життя шахраям. "Навіть якби "мули" зникли, шахрайство б не зникло. З часом шахраї знайшли б інші способи виведення коштів. Але, як показує досвід, у країнах, де є кримінальна відповідальність за таку діяльність, ситуація краща. Ці країни хоча б не є постачальниками сервісів для міжнародного шахрайства. Тут питання нашої свідомості, ми інтегруємось у ЄС і не маємо ставати джерелом проблем", – додає Данильченко.

Кожен має розуміти, що він несе відповідальність за свій рахунок.