Відео дня
Як перерахують пенсії українців та чому виплата щороку застаріває: пенсійні правила та майбутні зміни
В Україні чинна пенсійна система призводить до значного "застарівання" виплат. При тому більша частина українців на заслуженому відпочинку отримує пенсії, якої не вистачить навіть на забезпечення базових потреб. Ситуація погіршується на тлі повномасштабної війни. Зростає кількість найбідніших: тих, хто не може дозволити собі повноцінне харчування. Передусім йдеться саме про пенсіонерів.
Про те, чому пенсійну систему в Україні необхідно змінювати і на які кроки можна розраховувати, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
В Україні вже є масштабна проблема з пенсіями
В Україні фактичний прожитковий мінімум для пенсіонера становить 4579 грн. Це та сума, якої вистачить на забезпечення базових фізіологічних потреб: харчуватись, купувати засоби гігієни та дуже скромно одягатись. Наприклад, згідно з методикою розрахунку прожиткового мінімуму, на рік передбачено всього 2 шампуні (по 250 мл), а чоловічої куртки має вистачати аж на 10 років. Тож, згідно з методикою розрахунку фактичного прожиткового мінімуму межа бідності для пенсіонера – 4579 грн. Якщо отримувати менше, коштів не вистачатиме на найнеобхідніше.
ПФУ відзвітував: середня пенсія станом на червень становить 5816,6 грн. Здається, що це більше необхідного мінімуму. Але, на жаль, реальна ситуація значно гірша. Пенсійний фонд готує розширені дані щодо розподілу пенсіонерів за розміром виплат. Ці дані вивчив OBOZ.UA. Отже, пенсію до 4 тис. грн отримує 4 460 161 особа. Всього пенсію отримують 10 263 722 українці. Отже, нижче 4 тис. грн отримують 43,4% людей. Якщо ж врахувати тих, у кого пенсія до 4579 грн, виявиться, що більше 50% українців отримують пенсію, якої не вистачить на задоволення базових потреб.
А вище 5 тис. грн отримують всього 37,9% українців на заслуженому відпочинку. Отже, один з двох українців, які вийшли на пенсію, за статистикою опиниться за межею бідності. Виплати, на яку він заробив, не вистачатиме навіть на необхідний мінімум.
І це масштабна проблема, про яку зараз, у період повномасштабної війни й бюджетного дефіциту майже не обговорюють. Складається хибне враження, що бідність серед пенсіонерів – звичайна ситуація.
Оцінювати треба матеріальний стан всієї родини, враховувати, з ким живе пенсіонер, чи має він додатковий дохід, розповідає OBOZ.UA завідувачка відділу дослідження якості життя Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, докторка економічних наук Людмила Черенько.
"Найбільша група ризику бідності – особи старше 75 років. Пенсіонери старших вікових груп з часом втрачають можливість працювати, в тому числі оброблювати свої присадибні ділянки Але однозначно сказати, що всі пенсіонери з виплатою менше 4,5 тис. грн перебувають за межею бідності, не можна. Бідність – це категорія, яка визначається на рівні родини", – каже Черенько.
Співрозмовники OBOZ.UA в Мінсоці додають: зі старшими віковими групами дійсно є проблема. Пенсії дуже швидко застарівають. Так, абсолютна більшість українців отримує пенсію за єдиною формулою. Для цього середню зарплату за три останні роки (це 13 559,41 грн) множать на стаж у роках, на 1% та на співвідношення власної зарплати до середньої. Цього року українець з 35 роками стажу та середньою пенсією отримає виплату в розмірі 4745 грн.
У 2020-му середня за попередні три роки зарплата становила 7669,1 грн. Отже, з 35 роками стажу і середньою зарплатою пенсія становила 2684,1 грн. У 2021-му цю пенсію в межах щорічної індексації підвищили на 11%, у 2022-му – на 14%, у 2023-му – ще на 19,7%. А в 2024-му – на 7,9% до 4386 грн.
Виходить, два пенсіонери з однаковим стажем, які обидва мали середню зарплату, отримують різні пенсії: 4745 грн (вийшли на пенсію щойно) та 4386 грн (вийшли на пенсію в 2020-му). І з кожним роком різниця між старою та новою пенсіями зростає.
Пенсійна реформа на паузі, а підвищення пенсій не зачепить найбідніших
У 2025-му в Бюджетній резолюції не передбачили збільшення мінімальної пенсії. Це може призвести до того, що всі українці, які мали малі зарплати або невеликий стаж, ризикують стати ще біднішими. При тому очікується проведення щорічної індексації (її розмір залежить від темпів зростання зарплат та інфляції). Разом з тим не стали скасовувати і вікові доплати.
А от щодо системного рішення позитивних новин немає. Як стало відомо OBOZ.UA, пенсійну реформу, яка мала б покращити умови для старих пенсіонерів, поки що тримають "на паузі": на її проведення немає ані політичної волі, ані згоди партнерів.
Водночас через необхідність заощаджувати бюджетні кошти намагаються урізати доходи тих, хто вже перебуває за межею бідності. Для українців старше 80 років є доплата в розмірі 570 грн, але цих коштів недостатньо, щоб компенсувати "устарівання" виплат.
"Ця доплата, звичайно, не дозволяє компенсувати до достатнього рівня. Але це краще, ніж нічого. Ця виплата хоч трохи компенсує. А потреби з віком також можуть зростати. Наприклад, треба купувати більше ліків", – каже Черенько.
Зазначимо, зараз в Україні діє тільки солідарний рівень пенсійного забезпечення. Ті, хто працює, віддають єдиний соцвнесок зі своєї зарплати в розмірі 22%. Ці кошти потрапляють у Пенсійний фонд і одразу ж розподіляються між отримувачами виплат. Така система може стабільно діяти в ситуації, коли на одного пенсіонера є приблизно двоє тих, хто працює.
В Україні ж один пенсіонер утримується одним працівником. І це в ситуації, коли левова частка українців декларує мінімальну зарплату. Отже, вони сплачують мінімальний соцвнесок. Це приводить до значного зростання дефіциту Пенсійного фонду.
Навіть економічно розвинуті країни Європи не можуть забезпечити високі пенсії тільки за рахунок солідарного рівня. Саме тому існують приватні та державні накопичувальні фонди. Тобто частина зарплати віддається на пенсії нинішнім пенсіонерам, а ще частина – надходить на персональний пенсійний рахунок. У такій системі той, хто працює, під час виходу на заслужений відпочинок може отримувати одразу дві пенсії: з солідарного та накопичувального рівнів.
У головному законі про пенсійне забезпечення передбачено, що в Україні мають працювати і солідарний, і накопичувальний рівні. Але за десятиріччя влада так і не ввела обов'язковий накопичувальний рівень. У результаті ситуація з розміром пенсій погіршується чи не щорічно, при тому дефіцит Пенсійного фонду зростає.