Заборона на p2p-перекази понад 150 тис. грн/міс.: Нацбанк не пояснює передумови для скасування в 2025 році та не коментує IBAN

Національний банк відмовився повідомити, за яких умов скасує чи подовжить свою заборону на проведення українцями p2p-переказів на суму понад 150 тис. грн за місяць, яка набула чинності з 1 жовтня 2024 року терміном на півроку – до 31 березня 2025 року.

Відео дня

OBOZ.UA скерував відповідний запит на голову НБУ Андрія Пишного, однак у відповіді на питання щодо передумов для зміни з цього обмеження наступного року було відмовлено. Директорка департаменту комунікацій Юлія Євтушенко, яка надавала інформацію, зауважила, що надає відповідь лише по даних "існуючої інформації (документів)", а не нової (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи).

Тож вочевидь Національний банк лишає за собою право подовжувати заборону на новий термін, не надаючи вичерпних пояснень суспільству.

Із публічних заяв керівництва Нацбанку пересічному українцю неможливо хоча б приблизно скласти думку про кінцеву мету 150-тисячного обмеження. Вона викладена регулятором дуже загально, без кількісних показників — боротьба з тими, кого НБУ називає дропами. Це люди, які за винагороду передають третім особам дані про свої карткові рахунки. Як саме громадськість зрозуміє, що Нацбанк переміг цих самих дропів, негативні наслідки їх діяльності для фінансового ринку та економіки в цілому – не зрозуміло. В цьому питанні відсутня будь-яка прозорість і відкритість регулятора по відношенню до українців, що доводиться й відповідями для OBOZ.UA у тому числі.

• Публічно НБУ наголосив лише, що обмеження в 150 тис. грн зачепить тільки 2% банківських клієнтів і буде непомітним для 98%.
• Із офіційної звітності щодо кількості вкладників фізосіб, яку регулярно публікує НБУ, видно, що на 1 вересня в українських банках було 68,9 млн власників рахунків (у багатьох громадян відкрито по кілька рахунків). Найбільше у Приватбанку (24,1 млн вкладників), Ощадбанку (12,9 млн) та Універсал Банку/monobank (8,7 млн). З урахування оцінки регулятора, нововведення має зачепити 1,4 млн вкладників (2%), і до більшості з них ані він, ані банки ще не дістались. Оскільки, згідно заяви НБУ, банківська система припинила відносини (тобто примусово заблокувала, а потім і закрила рахунки) за ознаками схем дропів лише з 80 тис. клієнтів (0,1% кількості клієнтів-фізосіб), тож ще дуже далеко до 1,4 млн.
• Ще Нацбанк публічно заявив, що через картки дропів "може проходити близько 200 млрд грн на рік". Однак не пояснив, на чому базується ця інформація. Не навів даних про кількість відкритих кримінальних чи бодай адміністративних проваджень, які були відкрити за цими проводками, та не надав жодної статистики щодо судових рішень з цього приводу. Хоча в Україні, як і більшості держав, будь-яка людина вважається не винною в правопорушенні без відповідного судового вироку. До того ж в Кримінальному та Адміністративному кодексах України відсутній такий термін як "дропи" та немає жодної відповідальності щодо їх діяльності.

Попри все це Нацбанк вважає за потрібне запроваджувати під час воєнного стану на півроку загальні заборони щодо переказів усіх громадян для всієї банківської системи, з невеликою кількість виключень для волонтерів, отримувачів великих офіційних доходів (понад 150 тис. грн), користувачів IBAN-переказів тощо. Та лишає за собою право на їх подовження не відкриваючи громадськості критеріїв для контролю.

При цьому НБУ повідомив OBOZ.UA, що узгодив обмеження по p2p-переказах із міжнародними платіжними системами VISA та MasterCard, які їх здійснюють.

"Після анонсування можливості запровадження обмежень на перекази, що ініціються з використанням реквізитів електронних платіжних засобів (тобто так званих р2р), у кінці травня – на початку липня 2024 року обговорення таких обмежень проводилось з представниками волонтерського руху, банками, а також з представниками міжнародних платіжних систем", – йдеться у відповіді Юлії Євтушенко для OBOZ.UA.

Тож редакція з часом звертатиметься до них, аби з’ясувати, як заборона Нацбанку відіб’ється на кількості p2p-переказів українців здійснених VISA та MasterCard, отриманих ними комісійних заробітках, бюджетах на Україну тощо.

Водночас Національний банк відмовив OBOZ.UA у інформації щодо поточного стану IBAN-переказів в Україні, попри те, що ці перекази обслуговує саме НБУ через власну Систему електронних платежів і відповідає за звіти щодо її діяльності. Загалом із 10-ти питань OBOZ.UA Національний банк відповів лише на три, через що його діяльність у цій царині точно неможна назвати відкритою та прозорою. І навіть за таких умов НБУ порушив встановлений 5-денний термін надання відповідей щодо закону "Про доступ до публічної інформації": фактично надані 16 жовтня (попри вказане 15 число), а не 11-го, як передбачає законодавство. Що тягне відповідальність, згідно ст. 24 цього закону ("відшкодування матеріальної та моральної шкоди").

Довідково: Юлія Євтушенко – призначена на посаду директора департаменту комунікацій Національного банку 25 листопада 2022 року. Останнього разу звітувала НАЗК (Нацагентству з питань запобігання корупції) про доходи 2 жовтня 2024 року, коли повідомила про отримання в Нацбанку 30 вересня зарплатні в розмірі 193,6 тис. грн. За минулий, 2023 рік, вона заявила про отримання в НБУ заробітної плати в розмірі 4,5 млн грн, тобто 372,7 тис. грн в середньому на місяць.

Як раніше писав OBOZ.UA, введення ліміту в 150 тис. грн на місяць на грошові перекази з картки на картку покликане запобігти ухиленню від сплати податків, заявили в НБУ. Тому голова Нацбанку пообіцяв "займати непохитну позицію". 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!