Блог | Зафіксуємо шкоду війни, щоб допомогти кожному постраждалому: що треба знати про нову систему

В Україні буде створено систему, яка дозволить документувати шкоду, завдану життю, здоров’ю та іншим немайновим правам громадян через війну. В 1001-й день з початку повномасштабного вторгнення РФ Верховна Рада 297 голосами ухвалила Закон "Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України". 17 грудня його підписав президент України Володимир Зеленський.

Цей документ — перший крок до створення комплексної системи, яка фіксуватиме шкоду, завдану немайновим правам наших громадян, консолідує дані з різних реєстрів і баз даних та допоможе в майбутньому побудувати сучасну систему підтримки осіб, які постраждали внаслідок війни.

Чому це важливо

З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації наші громадяни зазнали значних втрат: втратили життя, здоров’я, родини, домівки, доступ до освіти та медицини. Нині інформацію про постраждалих держава не обліковує. Окремі державні органи у різний спосіб збирають дані про декілька категорій і тримають її в розрізнених реєстрах. Це ускладнює отримання повної картини про масштаб завданої шкоди та забезпечення адресної допомоги.

Також після ухвалення в 2023 році закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна держава фіксує та виплачує компенсації за знищене чи пошкоджене житло. Таким чином вже здійснюється реєстрація шкоди, завдану майновим правам. Тому логічним та очікуваним є створення системи обліку шкоди немайновим правам.

Найбільшою цінністю України є люди. Це зафіксовано зокрема у Конституції України в статті 3: людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Збройна агресія завдала непоправної шкоди цій цінності та людському капіталу нашої держави.

Закон запроваджує Систему обліку немайнової шкоди, яка консолідує інформацію про:

• фізичних осіб, постраждалих від агресії;
• шкоду, завдану їхнім немайновим правам;
• вжиті заходи підтримки та обсяги видатків з бюджетів усіх рівнів.

Інформація потрібна не тільки з метою увічнення пам’яті, але й для застосування вже зараз інструментів соціальної підтримки, допомоги та реабілітації тим, хто страждає від війни тут і зараз. Ми маємо знати про всіх постраждалих, щоб побудувати відповідну політику, підтримати та допомогти.

Як працюватиме система

Система обліку — це автоматизована база, яка інтегруватиме дані з існуючих реєстрів та дозволить оперативно фіксувати завдану людині, чи родині, шкоду. На першому етапі система збирає наявну інформацію з публічних електронних реєстрів та інших наявних у державних органів баз даних, а згодом забезпечить можливість подавати заяви через застосунок Дія та центри надання адміністративних послуг.

У перспективі кожна постраждала людина зможе через "єдине вікно" отримати доступ до зафіксованої різними державними органами інформацію про завдану йому/ їй шкоду та види доступної допомоги.

Інклюзивний підхід до законодавства

Закон є результатом інклюзивного процесу та співпраці уряду, парламенту, Офісу Президента, Офісу Генерального прокурора та Офісу Омбудсмана за експертної підтримки міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, Міжнародної організації з міграції, декількох програм USAID, а також громадських та благодійних організацій, серед яких Zmina, Право на захист, Інститут законодавчих ідей, Global Rights Compliance та інші. Всі організації, які висловили бажання долучитись до робочих груп з доопрацювання законопроєкту, отримали таку можливість і їхній внесок є відчутним у фінальному тексті закону.

Наступні кроки

В 2025 році ми плануємо запустити першу частину системи обліку, яка консолідує наявну інформацію держави. Далі буде запроваджена можливість для громадян надавати інформацію про себе.

Водночас облік – тільки початок системної роботи. Наступним етапом стане розробка та ухвалення комплексного закону про заходи з підтримки постраждалих. Впровадження Системи обліку дозволить потім побудувати ефективну систему підтримки постраждалих.

Пріоритетом залишатиметься підтримка найбільш уразливих категорій населення: дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та інших, хто найбільше постраждав від агресії.

Це не лише юридичний механізм, але й сигнал: держава не залишить жодного постраждалого без підтримки та справедливості.