Ідею про нові податки на посилки розкритикували економісти, розслідувачі та військові: чим може зашкодити таке рішення

Ідею голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо запровадження податку на всі посилки з-за кордону розкритикували і представники бізнесу, і економісти, і експерти з питань боротьби з корупцією, і навіть військові. Від такої норми передусім можуть виграти великі ритейлери, які продають українцям дешевий китайський товар зі значною націнкою.

Зараз у українців є можливість купувати напряму необхідний товар за кордоном і не переплачувати. Податок треба платити лише на дорогі посилки. Тобто ті, хто хоче купити та ввезти в країну велику партію товарів, податки платять, а якщо ви щось замовляєте для власних потреб – треба платити тільки за доставку.

Так, зараз мито в 10% і ПДВ у 20% нараховуються на частину ціни, яка перевищує 150 євро. Це дає можливість українцям напряму купувати дешеві товари з-за кордону. Якщо цю ідею підтримають парламентарі, українці таку можливість фактично втратять. Однак наслідки такого рішення можуть бути більш масштабними.

Про те, чому ідею щодо введення податку на посилки розкритикували і до чого вона може привести, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Неприємний сюрприз для волонтерів: що про ідею кажуть військові

Величезна кількість вкрай необхідного Збройним силам обладнання та техніки виробляється у гаражно-кустарних умовах зусиллями волонтерів або невеличких підприємств, розповідає підполковник Юрій Кочевенко, командир батальйону, який зараз тримає оборону на східних рубежах фронту.

"Це і багі різних модифікацій, які конче необхідні на евакуації поранених, підвозу БК, харчів та води на позиції. Це і дрони – FPV, різні варіанти "бомберів" і розвідувальних дронів. І що зараз дуже гостро і важливо, – це засоби РЕБ: противник постійно змінює частоти, на яких літають його дрони, а це вимагає гнучкості і здатності оперативно реагувати на ці зміни тим, хто нам в тилу виготовляє ці засоби. Часто це буквально прямий зв’язок між командиром батальйону з передової і якимось виробником у гаражі від волонтерської групи в тилу", – описав комбат необхідність недорогих поставок та їх швидкість.

Якщо запровадити податок та мито на всі посилки, це вдарить зокрема і по військових. Часто волонтери закуповують для допомоги ЗСУ за кордоном цілком "цивільні" речі: перехідники, батареї, транзистори, мікросхеми та навіть колеса для квадроциклів чи багі, які застосовують військові на фронті.

"В умовах такої напруженої війни будь-яке ускладнення логістичних ланцюгів може мати дуже тяжкі наслідки, які вимірюються насамперед життями воїнів на передовій. Не приїхав вчасно РЕБ або його розбомбили, не доставлено вчасно його заміну на позицію – це все втрати не просто часу, а страшні ризики для життів захисників. А чому? Бо волонтери чекали комплектуючі або очікували, поки бюрократ неспішно зробить свою справу з перевірки та оцінки. А комусь це коштує життя", – пояснив підполковник Юрій Кочевенко.

Анатолій Амелін, виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього", на своїй сторінці у Facebook також розкритикував цю ідею. Він, як і підполковник Кочевенко, вказав на те, що постраждати через податок можуть волонтери і, як наслідок, ЗСУ.

"Покажіть мені (усім українцям) економічне обґрунтування, що громадяни від цієї зміни виграють! Не секрет, що велика частина комплектуючих для сотень мануфактур виробництва дронів та іншої техніки надходить поштою. Тобто чи хоче наша держава під час війни в умовах недофінансування ОПК та відсутності реальної підтримки приватних виробників убити і цей сектор? Хто тут виграє, окрім країни агресора?" – вказує експерт на головний ризик "податку на посилки".

За його словами, "податок на посилки" практикують заможні держави зі стабільною економікою, тоді як в Україні він стане ще одним економічним ударом для населення.

Податок на посилки начебто має допомогти боротьбі з нелегальним ввезенням товарів, однак насправді таке рішення може мати зворотну реакцію, впевнена низка профільних експертів.

Без економічного обґрунтування та з корупційними ризиками: що кажуть експерти

Україна щорічно втрачає через корупцію на митниці до 170 млрд грн, нагадує в своєму блозі економіст Олег Пендзин. Однак замість того, щоб ліквідувати численні схеми, у парламенті розробляють можливість запровадити податки на всі посилки. А це тільки сприятиме ухиленню від сплати податків.

"Втрати на митниці оцінюються у суми 120-170 млрд грн. Можливо, закриття цих шпарин дасть бюджету більше, аніж визискування копійчаних податків із копійчаних товарів чи посилок? До речі, бюджетний ефект авторами ідеї досі чітко не порахований, а особливо з урахуванням витрат на модернізацію митниці, розширення її штату та посилення антикорупційного контролю", – пише економіст.

Логіка проста: якщо митникам довірити перевірку сотень тисяч посилок, це фактично дасть їм новий інструмент для незаконного заробітку. Великі продавці в Україні, звісно, виграють, бо українці не зможуть купувати напряму щось, наприклад, на китайських сайтах. Однак це аж ніяк не вплине на масштаби корупції на митниці. Ба більше, це може призвести до збільшення кількості хабарів.

"Якщо зараз ці товари обкласти податками, українці втратять одну з небагатьох можливостей заощаджувати у часи економічної скрути. І поки що ми не бачимо ознак підвищення заможності середнього українця, а не тих українців, які допомагають автодилерам встановлювати рекорди з продажу автомобілів у часи війни", – додав Пендзин.

Ольга Піскунова, експертка, яка досліджує проблематику запобігання корупції, також погоджується: нові правила – це поживний ґрунт для нових корупційних схем і тінізації платежів.

"Замість розв'язання наявних проблем ми ризикуємо зацементувати їх і створити стимули для масштабування. Чи допоможе цей законопроєкт наповнити держбюджет? Навряд. Чи стане менше корупції у митниці? Сумніваюся", – попереджує експертка.

Цю ідею розкритикував журналіст Євген Плінський, який займається розслідуванням корупційних схем на митниці. Він впевнений: хоча автори ідеї і розповідають про "захист українського бізнесу", насправді це допоможе тільки великим ритейлерам, які займаються перепродажем китайського товару.

"Потрібно перепитати, що мається на увазі під терміном "український бізнес". Йдеться про ритейл "купи-продай китайський товар" чи реального виробника в Україні, який виробляє продукт з доданою вартістю, має реальні виробничі потужності, а не ангари для зберігання китайських товарів?" – ставить питання Плінський.

А тому боротьба за покупця має вестись не лише за допомогою обмежень, а й на суто ринкових умовах. Зокрема, клієнтів слід залучати за адекватну ціну, вважає журналіст.

"Чому український покупець, коли бачить, що один і той самий товар коштує в Україні в 3-5 разів дорожче, ніж у Китаї, має купувати його тут, у перекупа, а не там, де дешевше? З великою повагою до "Розетки", "Аврори", але таку модель майданчиків перепродажу здебільшого китайських товарів аж ніяк не можна поставити в один ряд із бізнесом, який щось дійсно виробляє та реально потребує захисту з боку держави", – зазначає журналіст.

Плінський нагадує: із 73,5 млн посилок, що надійшли в Україну за 2024 рік, 99% припадає на відправлення ціною нижче чинного ліміту в 150 євро. Таких посилок налічується 72,9 млн. Середня вартість однієї посилки – 800 грн. А сумарна вартість (59 млрд грн) становить лише 50% загальної вартості посилок, які "приїжджають" в Україну.

На решту в 1% за кількістю (601 тис. посилок) припадає 61,6 млрд грн. Тож середня вартість кожної приблизно 102 тис. грн – це далеко за межами безподаткового ліміту.

"Виходить, що 1% посилок у грошах займає понад 50% загальної суми і складається із справді дорогих відправлень, які оподатковуються за ставкою 10% мита плюс 20% ПДВ. Тобто свої 32% із суми в 61,6 млрд грн держава вже отримує, а це 19,8 млрд грн. Планують оподаткувати і дешевий сегмент міжнародних відправлень, яких за кількістю 99%, а за вартістю менше 50%", – підрахував Плінський.

Остаточне рішення щодо введення податку на всі посилки може ухвалити тільки Рада, крім того, документ ще має підписати президент. Як заявив у коментарі UNN перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран, поки що навіть автор введення податку на всі посилки не вірить, що законопроєкт ухвалять.

"У нас була ділова зустріч онлайн. На початку року ми завжди зустрічаємося і складаємо плани на наступний рік. Було близько 150 учасників, практично всі бізнес-асоціації України, зустріч тривала майже дві години. У нього песимістичний погляд на те, що всі зміни будуть затверджені", – розказав про можливу долю спірного законопроєкту Михайло Непран.

Цілком можливо, що активна позиція суспільства, критика від військових, економістів та профільних експертів змусить народних депутатів замислитись щодо того, наскільки така ідея сприятиме покращенню ситуації. Фактично доводиться обирати між тим, щоб захищати інтереси великих продавців товарів з Китаю або інтереси звичайних українців, зокрема волонтерів та військовослужбовців. І якщо документ винесуть на голосування в Раді, вже незабаром свій вибір зробить кожен присутній у залі нардеп.