Відео дня
Іноземні інвестори під тиском: експерти з GR обговорили проблеми лобізму на кейсі "Роял Пей Юроп"
У березні 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про доброчесне лобіювання", але громадськість та представники бізнесу дотримуються думки, що законопроєкт потребує ретельного доопрацювання, адже наразі він фактично не функціонує та не відповідає вимогам для ведення відкритого діалогу між компаніями й українською владою.
Прикладом є компанія "Роял Пей Юроп", проти якої владні структури використовують цілеспрямований тиск.
Наголошуючи на необхідності внесення змін в законі, цей кейс директор ГО "Захист інвесторів" Денис Шинкаренко порушив під час круглого столу, який відбувся 10 липня на базі медіацентру СтопКор.
За його словами, ситуація, яка склалася з литовською компанією "Роял Пей Юроп", власником якої є резидент Республіки Кіпр, є кричущою та показовою для всіх іноземних інвесторів, які хотіли заходити на український ринок. Адже своїми діями українська влада фактично знищує бізнеси.
Яскравим прикладом того є компанія "Роял Пей Юроп", яка у 2021 році поклала на рахунки українських банків кошти, загальна сума яких сягала 2 млрд гривень. Проте Мін’юст бе жодної доказової бази, а лише на основі одно матеріалу в ЗМІ подав позов до суду, у якому йшлося про те, що ТОВ "Роял Пей Юроп" співпрацювала з бетінговою компанією 1-хВЕТ, яка веде бізнес в Росії, після повномасштабного вторгнення.
Суд погодився із твердженням про те, що литовська компанія проводила фінансові операції з вищезгаданою 1-хВЕТ. Таким чином, на "Роял Пей Юроп" було накладено санкції, а її активи заарештовано. І це попри те, що експерт із НБУ підтвердив відсутність зв’язків із букмекерською компанією та прозору фінансову звітність ТОВ "Роял Пей Юроп".
"І лише за статтями, у засобах масової інформації, що начебто ця компанія якось пов'язана з 1xbet. Цю компанію внесли до списку підсанкційних. Заарештували рахунки , забрали усі кошти, передали до АРМА, на які вона купила військові облігації. А зараз уся ця компанія знаходиться у судових процесах намагається знайти правду, вийти зі списку санкцій, до яких її було внесено невідомим чином", - зауважив голова ГО "Захист інвесторів" Денис Шинкаренко.
Ба більше, представниця Української Асоціації у сфері GR та лобістів Ірина Копаниця наголосила, що ситуація, яка склалася з литовською компанією не є поодинокою. Фактично, така схема і звичною для українських владних структур.
"Я була свідком кілька разів, коли наші компанії бізнес просто знищувалися лише тому, що власники мали компанію не лише в Україні, а й у Росії до 2022 року. Так і на цих власників якраз накладалися санкції також. Ну що з того, як то кажуть, виходить? Ми маємо те, що просто знищимо бізнес. Бізнес перестає платити заробітну плату, надходження до бюджету тощо", - наголосила Ірина Копилиця.
Окрім того, за її словами, держава застосовувала санкції навіть до тих бізнесів, які працювали в оборонній та військовій сфері. А один з власників таких компаній навіть отримав тюремний строк.
Тобто це вкотре підтверджує необхідність змін в українське законодавство, зокрема йдеться і про доопрацювання закону "Про доброчесне лобіювання". Такої думки дотримуються не лише представники громадського сектора та бізнесу, а й нардеп Іван Крулько, який наголосив, що у державних органах має бути чітка ієрархія та підзвітність стосовно ухвалених рішень.