У Раді знову зірвали голосування по "антижурналістському" закону: нардепи намагалися замаскувати "правки Лозового"
Чергову спробу проголосувати за "антижурналістський" законопроєкт про запровадження кримінальної відповідальності за злив інформації з державних реєстрів. В Раді його планували розглянути 18 грудня.
Як повідомив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос"), правоохоронний комітет ВР мав зібратися на чергове засідання для розгляду скандального законопроєкту №10242. Це мало стати вже третьою спробою депутатів ухвалити законопроєкт, але пізніше Железняк заявив, що розгляд скасовано.
Як зазначили у Центрі протидії корупції (ЦПК), до законопроєкту подали правки, що частково прибирають так звані "правки Лозового", згідно з якими судово-експертна діяльність у кримінальному провадженні може здійснюватися тільки державними спеціалізованими установами, але не приватним експертам. Скасування цих норм є вимогою Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу, тому навіть часткове їхнє усунення наближає закон до ухвалення Радою.
Що можуть змінити "правки Лозового"?
Даний законопроєкт забороняє несанкціоноване розповсюдження інформації з державних електронних реєстрів, комп'ютерних мереж та носіїв даних. У разі ухвалення порушників каратимуть позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.
Серед його авторів – представники "Опозиційної платформи – за життя" (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також співавторами документа є "слуги народу", серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.
Їхня пропозиція викликала гучний супротив з боку журналістської спільноти Медіарух та активістів, після чого покарання зменшили до 5 років ув’язнення. Втім "правки Лозового" запропонували скасувати не в повному обсязі, зокрема:
- залишилася незрозумілою подальша відповідальність осіб, яким викривач повідомив інформацію з реєстру;
- зменшення покарання не поширили на випадки "копіювання" інформації з реєстрів (інакшим способом її дістати з електронної бази неможливо).
В свою чергу, правоохоронний комітет не закріпив за прокурорами право продовжувати строк розслідування у справах від 3 до 12 місяців (як було діяв до "правок Лозового"), а також не поширили новий порядок на старі справи. Таким чином, у разі ухвалення цей закон дозволить штучно закривати кримінальні провадження, відкриті на момент його прийняття.
З огляду на це народні депутати подали до законопроекту 1600 поправок. А у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) та Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) наголосили на необхідності повноцінного та остаточного скасування "правок Лозового", а також на законодавчому рівні закріпити за керівником САП повноваженням підписувати запит про екстрадицію.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що 8 грудня на вимогу МВФ, ЄС та G7 нардепи ухвалили в цілому закон, який виводить Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зі структури Офісу генерального прокурора, перетворюючи її на окремий орган і встановлюючи нові механізми для контролю та аудиту САП. Водночас депутати залишили чинними ключові норми скандально відомих "поправок Лозового".
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!