УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Анатолій Амелін
Анатолій Амелін
Директор програми "Економіка" Українського інституту майбутнього

Блог | Україна може втратити найкрутішу можливість: ми відіграємо критичну роль для всього cвіту на ринку титану

Україна може втратити найкрутішу можливість: ми відіграємо критичну роль для всього cвіту на ринку титану

Як Україна про**бує найкрутішу можливість, де Україна вже відіграє критичну роль для всього Світу?

Відео дня

Днями на сайті американського спеціалізованого авіаційного Think Tank вийшла стаття про роль України у світовій авіаіндустрії, а точніше в ланцюжку виробництва комплектуючих і запасних частин.

Здивовані?

Ми, звичайно, вже майже непомітні на світовій мапі виробників авіаційної техніки.

Але ми дуже помітні на ринку титану, роль якого в авіакосмічній індустрії зростає щодня. А з обмеженням закупівель у російської Авісми альтернативи нам майже немає.

Декілька цитат статті:

– Виробництво титану в Україні значно скоротилося, що сприяло зниженню світового виробництва титану приблизно на 12% за останні п'ять років (!)

– Дефіцит титану викликав серйозний шок у секторі технічного обслуговування, ремонту та капітального ремонту (!)

– Попит на титан в авіації, як очікується, стабільно зростатиме без будь-яких ознак уповільнення.

– Титан є життєво важливим матеріалом в аерокосмічній промисловості, відомим своїм винятковим співвідношенням міцності до ваги.

– Титан ідеально сумісний з вуглепластиком, що широко застосовується в аерокосмічній індустрії, коли йдеться про коефіцієнт теплового розширення і навіть корозійність.

– Титан відіграє вирішальну роль у виробництві ключових компонентів двигуна, таких як вентилятор, компресор, камера згоряння та турбіна.

– Щоб зрозуміти проблему дефіциту титану, необхідно визнати історичне значення України як одного з найбільших виробників титану у світі (!!!)

– За час конфлікту українська ВДГК зуміла експортувати 82,2 тис. титанової сировини

ЗМІ зазначили, що значна частина цих поставок зрештою отримала росія (!!!)

– Хоча росія є третім за величиною виробником титану у світі, відстаючи від Китаю та Японії за обсягом виробництва матеріалів, вона займала позицію основного постачальника титану для аерокосмічної галузі, частку якого до 2022 року припадало 50% світового виробництва авіаційно-космічного титану (!)

– До війни росія була великим постачальником титану для компаній Boeing та Airbus.

– Boeing приблизно одну третину титану купував із Росії.

Airbus із росії отримував близько половини необхідного титану (!)

– Найбільший у світі виробник титану, російська корпорація ВСМПО-Авісма, історично залежала від української сировини та продовжує це робити (!)

– Купівля титану в Китаї створює для Заходу додаткові ризики, залежно від нього.

Захід зацікавлений у вирішенні проблем постачання титану, хоче мати:

  1. Диверсифікацію постачальників
  2. Стратегічні запаси
  3. Прогнозування (і передбачуваність)
  4. Впровадження нових технологій, включаючи 3D друк
  5. Створення спільних партнерств.

Де в цьому всьому місце України? Та у кожному пункті!

Нагадаю, ще 2020 року ми презентували Стратегію Титанового Сектора України до 2030 року.

Її результати могли би бути (у разі реалізації) до 2030 року:

  1. Включення України в глобальні ланцюжок постачання виробів з титану (а не тільки сировини)
  2. Інвестиції в Україну від $1 млрд до $7 млрд
  3. Зростання ВВП від $7 млрд на рік до $100 млрд
  4. Робочих місць від 2,5 тис. до 16 тис. (без урахування суміжних галузей)
  5. Надходження до бюджету від $1,8 млрд до $17 млрд

Але... з моменту презентації стратегії минуло три роки, а віз і досі там.

Про**буємо далі?

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...