'Зернова угода' на порядку денному: чи готовий Путін ризикнути відвідати країну НАТО?
Активізація бойових дій на Чорному морі з боку України та успішні операції проти російських бойових та транспортних кораблів, а також поновлення терористичних ракетних обстрілів Одеси та Одеської області з боку Росії сигналізують про повернення тематики "зернової угоди" в дипломатичний "порядок денний". Про це також свідчить спроба росіян 13 серпня зупинити та перевірити суховантажне судно під прапором Палау, яке прямувало в український порт Ізмаїл. Ці події стають справжнім бекграундом очікуваного візиту російського президента Володимира Путіна до Туреччини, де, за прогнозами західних і світових ЗМІ, може бути позитивно вирішено подальшу долю "зернової угоди".
Зокрема, провідне турецьке видання Milliyet прямо вказує, що президент Росії Путін найближчими днями відвідає Туреччину. Також воно повідомляє, що турецька Рада національної безпеки та оборони обговорює поновлення "зернового коридору", що буде однією з головних тем ймовірного візиту очільника Кремля. Зокрема, в заяві турецького РНБО вказується, що "було детально обговорено хід війни між Росією та Україною та її можливі наслідки для нашого регіону в майбутньому й заявлено, що ескалація напруги в Чорному морі не буде ні в чиїх інтересах. Всі сторони були закликані сісти за стіл переговорів і припинити війну без зволікань, а повернення до зернової угоди запобіжить можливим негативним наслідкам у нужденних країнах і сприятиме продовольчій стабільності".
Інше турецьке видання, навпаки, вказує на вельми високу ймовірність того, що російський президент не наважиться здійснити запланований на кінець серпня або початок вересня візит до Туреччини. Зокрема, повідомляється, що президент Туреччини Реджеп Ердоган, як і раніше, чекає на російського президента в Туреччині, але "не виключена і поїздка" президента Туреччини до Росії, якщо Володимир Путін відмовиться залишати свою країну.
В іншому матеріалі цього видання турецькі журналісти наводять думку міністра оборони Туреччини Яшара Гюлера, який впевнений, що очільник країни зможе вмовити російського президента відновити зернову угоду. Зокрема, він зазначив, що через припинення експорту зерна з українських портів виникла реальна загроза голоду для низки країн, але президент Ердоган здатний досягти успіху у розв'язанні цієї проблеми. Крім того, голова турецького військового відомства зазначив, що Туреччина має 12 суден в українських портах, і ведуться переговори про вихід шести з них найближчим часом. Також він наголосив, що Туреччина продовжить стежити за неухильним дотриманням доктрини Монро про судноплавство у Чорному морі, що не дозволяє Росії переводити туди військові кораблі з інших морів та океанів.
Відповідно, можна прогнозувати, що зустріч президентів Туреччини та Російської Федерації з високою долею ймовірністю відбудеться найближчим часом. З іншого боку, поки що важко уявити собі безпосередній візит Путіна до країни-члена НАТО, навіть з урахуванням того, що Туреччина не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт російського президента. З моменту вторгнення РФ в Україну всі закордонні вояжі Путіна були виключно в східному напрямку, переважно в Середню Азію, а на великі міжнародні форуми, як-от зустріч "Великої сімки", диктатора не запрошували. Тому можна очікувати, що Кремль зможе вмовити Ердогана самому відвідати Москву, посилаючись, як завжди, на "щільний графік президента", або навіть піде на створення якоїсь "надзвичайної ситуації" в Росії, щоб виправдати неможливість Путіна покинути країну.
З іншого боку, за будь-яких обставин сценарій продовження "Чорноморської зернової ініціативи", відомої як "зернова угода", є достатньо ймовірним, з урахуванням того, що Росія реально не дуже може завадити морському трафіку в українські порти, хоча й вельми ускладнює цей процес. Фактично зараз Україна працює над налагодженням альтернативних шляхів перевезення своєї агропродукції, що взагалі виводить агресора з цього процесу. Тому зараз Російська Федерація від припинення "зернової угоди" втрачає більше, ніж виграє, крім того, ризикує безпекою власного судноплавства в Чорному морі, наражаючи свої військові та інші кораблі на небезпеку абсолютно законних атак з боку України. Безперечно, в разі продовження угоди російська пропаганда докладе всіх зусиль для зображення президента Путіна "рятівником від голоду" Африки та інших країн, які є основними споживачами українського зерна.
Отже, можна констатувати, що подальша доля "зернової угоди" залежатиме від позицій і дипломатичної майстерності президента Туреччини Ердогана, який має великі шанси на успіх у цьому процесі. Крім того, Туреччина має цілу низку власних економічних та геополітичних (Сирія, Карабах) інтересів, які тісно пов’язані з інтересами Росії. Саме баланс цих інтересів і буде головним завданням президента Ердогана під час зустрічі з російським візаві, незалежно від того, де вона відбудеться.