Законопроєкт про кримінальну відповідальність для журналістів за дані з держреєстрів заблокували, – Железняк
Законопроєкт №10242 про запровадження кримінальної відповідальності за злив інформації з державних реєстрів, швидше за все, не буде підтримано народними депутатами у повторному другому читанні найближчим часом. Причина – подані до нього понад 1 600 правок, що робить розгляд документа неможливим.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). Він зазначив: розглянути законопроєкт у Верховній Раді планують уже цього тижня.
При цьому наголошується: ухвалення правок означатиме кардинальну зміну законопроєкту. Водночас, на голосування в сесійній залі парламенту кожної правки з метою її "збиття" піде багато часу – а тому, на думку Железняка, на такий крок не наважаться.
"По законопроекту 10242 який спрямований проти журналістів-розслідувачів. Його хочуть тягнути на цьому тижні. Але так сталося, що депутат Железняк разом з трьома колегами подав туди … десь 1600 правок. Всі дуже суттєві. Але що робить розгляд неможливим. Тому, без кардинальної зміни тексту ... next time. Ну або поруч з Півночі або Сходу є країни, в яких ці ідеї вже реалізовані чудово. Але не чув, щоб це було гарне місце. Зняти правки класичним шляхом заслуховуванням весь вечір теж не вийде. Їх багато", – йдеться в повідомленні.
Раніше ж депутати Верховної Ради провалили розгляд у другому читанні цього законопроєкту. Серед авторів документа – представники "Опозиційної платформи – за життя" (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також співавторами документа є "слуги народу", серед яких Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.
Загалом законопроєкт стосується інформації з публічних електронних реєстрів, комп'ютерних мереж та носіїв даних. Якщо "витік" стався через дії особи, яка має доступ до реєстрів, її пропонують карати позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.
Також пропонувалося позбавляти волі на строк до 8 років тих, хто оприлюднить інформацію з державних реєстрів під час війни. Як зазначали аналітики ЦПК зараз таке порушення визначається як нетяжке (ст. 361, 361-2 ККУ), а покарання за нього – до 2 чи максимум до 5 років в'язниці, уточнили правозахисники.
Якщо законопроєкт було б ухвалено, цей злочин перейшов би до категорії тяжких, що дозволить правоохоронцям проводити негласні слідчі дії, у тому числі проти журналістів, йдеться у повідомленні правозахисників. Справа в тому, що Кримінальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
Правозахисники також зазначили, що законопроєкт нібито створювався для покарання колаборантів та зрадників, які "зливають" ворогові адреси, наприклад, стратегічних підприємств. Однак Кримінальний кодекс і так містить статтю 111 "Державна зрада". Вона вже передбачає покарання за такий злочин – у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, якщо злочин скоєно під час війни.
У ЦПК впевнені, що ухвалення документа створило би перешкоди для роботи журналістів-розслідувачів. Крім того, люди, які повідомили про корупцію, ґрунтуючись на даних з електронних баз, можуть отримати не захист як викривачі, а реальні терміни у в'язниці.
Водночас, як повідомила "Судово-юридична газета", посилаючись на слова члена профільного комітету ВР Ігоря Фріса ("Слуга народу"), до повторного друге читання норми, що викликали негатив у професійної спільноти, нібито було змінено. Втім, фінальну версію документа так і не було оприлюднено на сайті парламенту. Поправки комітету не опубліковані, а його засідання проводилося у закритому форматі без інформування про результати громадськості (цей формат використовується для всіх засідань зазначеного комітету під час воєнного стану).
Як повідомляв OBOZ.UA, водночас, українським правоохоронцям можуть надати право відкривати не лише кореспонденцію громадян, а й поштові відправлення. Арешт на посилки накладатимуть без відома особи-адресата.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!