Туринська плащаниця

Туринська плащаниця – це одна з найвідоміших християнських реліквій. Це лляне полотно довжиною близько 4,4 метра і шириною 1,1 метра, на якому видно зображення чоловіка, котрий зазнав побиття та розп'яття.

Вважається, що це похоронна тканина, в яку було загорнуто тіло Ісуса Христа після його смерті.

Плащаницю було виявлено 544 року в місті Едеса, що на території сучасної Туреччини. Згодом вона тривалий час зберігалася в замку Шамбері у Франції, де була пошкоджена 1532 року внаслідок пожежі, яка повністю зруйнувала каплицю.

Зрештою полотно перенесли до Турину, а у період Другої світової війни плащаницю переховували в абатстві Монтеферіні.

Періодично плащаницю виставляють для віруючих. Останній раз це відбулося у 2015 році, а перед тим – у 2000, 1998 та 1978 роках.

Наразі вона зберігається у ємності, зробленій з броньованого скла вагою 1100 кг, наповненій інертним газом в кафедральному соборі Святого Іоанна Хрестителя в Турині, Італія.

Протягом століть вона привертала увагу вірян і науковців. Вчені досліджують Туринську плащаницю, намагаючись зрозуміти походження зображення. При цьому знаходяться докази, як на користь її автентичності, так і такі, що ставлять під сумнів її походження. Так, радіовуглецевий аналіз зразків плащаниці, проведений 1988 року, припускає, що її виготовили між 1260 і 1390 роками. Однак існує теорія про те, що аналіз був помилковим, оскільки на його результати вплинуло забруднення зразків, або ж зразки були взяті з ділянок плащаниці, які були реставровані.

На плащаниці чітко видно зображення людини, та навіть можна зрозуміти, де у неї були поранення перед смертю.

Фактично плащаниця має вигляд негативу фотографії, хоча це стало зрозумілим лише у 19 столітті, коли з’явилася така технологія.