Українська ракета вивела американців у космос

Сьогодні в 01.48 за московським часом зі стартового майданчика плавучої платформи "Одіссей" в Тихому океані відбувся успішний пуск українсько-російської ракети-носія "Зеніт-3SL" з американським телекомунікаційним супутником DIRECTV 11, в рамках програми "Морський старт" (Sea Launch).

Відео дня

Про це сказано в повідомленні Федерального космічного агентства РФ, яким володіє УНІАН .

Апарат масою майже 6 тонн призначений для передачі телепрограм високої роздільної здатності в США. Компанія DIRECTV є одним з найбільших в США провайдерів супутникового телебачення.

Як повідомлялося, 15 січня був проведений успішний запуск ракети-носія "Зеніт-3SL" з космічним апаратом Thuraya-3, призначеним для надання телекомунікаційних послуг. Нинішній запуск став першим після того, як 30 січня 2007 ракета-носій "Зеніт-3SL" не змогла вивести на орбіту голландський багатофункціональний телекомунікаційний супутник NSS-8 компанії NewSkies (Нідерланди). На першій хвилині польоту ракета-носій впала в Тихий океан. Це був 24-й запуск за програмою і другий невдалий.

У консорціум "Морський старт" входять Boeing (США), Kvaerner ASA, РКК "Енергія" (Росія), НПО "Південне" / ВО "Південмаш" (Україна). Компанія є постачальником послуг запуску комерційних супутників, що мають велику масу.

Ракета "Зеніт-3SL" - спільне виробництво Росії та України. Перший і другий ступені розроблені ДКБ "Південне" і виготовлені ДП "ВО" Південмашзавод ". Третій ступінь (розгінний блок ДМ-SL) розроблений і виготовлений ВАТ" Ракетно-космічна корпорація "Енергія" ім. С.П.Корольова "(РКК" Енергія ", м. Корольов, Московська область).

Перший запуск у рамках проекту "Морський старт" відбувся в 1999 році. Ще два запуски - 12 березня 2000 і 28 червня 2004 року - були невдалими.

Компанія "Морський старт" поки що єдина в світі здійснює запуски з району екватора з плавучої платформи в Тихому океані. За рахунок вигідного місцеположення точки старту ракети-носії "Зеніт-3SL" можуть виводити на орбіту супутники значно більшої маси, ніж з наземних космодромів, розташованих поза екваторіальної зони.