Чорне море на порозі екологічної катастрофи: як врятувати ситуацію

Чорне море перебуває на порозі екологічної катастрофи. В Євросоюзі вже давно б'ють на сполох через ситуацію. Останнє ж дослідження показало, що в ньому вдвічі більше пластикових відходів, ніж у Середземному.

Відео дня

Від сміття задихається не тільки суходіл, а й море, проте очистити його від пластику на сьогодні майже неможливо. Але вихід є. Який — розбирався OBOZREVATEL.

У Чорному морі плаває в 2 рази більше твердих відходів, ніж у Середземному, повідомила делегація Європейського союзу в Україні 29 липня на пресконференції в Одесі. OBOZREVATEL поспілкувався з одним із керівників цього дослідження.

Читайте: Кінець світу: названа технологія, яка здатна врятувати світ від загибелі

На 1 кв. кілометр площі Чорного моря припадає приблизно 90 предметів сміття. Для порівняння, у Середземному морі цей показник майже вдвічі менший – там їх 50. До речі, в Світовому океані утворюються справжні гігантські плавучі звалища, які збиваються течіями і вихорами. На планеті таких найбільших – шість, по три на кожну півкулю.

Левову частку морського мотлоху складає пластикова тара і упаковка – 83% пляшок, целофанових пакетів, обгорток від цукерок. Поки залишаємо за дужками хімічне забруднення і з'єднання, що накопичуються в живих організмах – говоримо про тверді відходи, які не розкладаються.

Чисто там, де...

Приказка про те, що чисто там, де не смітять, не ефективна для України. Але саме це й критично. Адже які б штрафи не призначали нам за викидання сміття в недозволеному місці – це не позбавляє нас від нього ні на узбіччях і тротуарах, ні у водоймах. Закони, які штрафують за незаконне забруднення, працюють слабо, судячи з описаних вище фактів, а також із того, що ми бачимо навколо себе кожного дня – достатньо озирнутися (див. фото нижче). Останню парламентську ініціативу про збільшення у 10 разів штрафу за викинутий недопалок, народні депутати цієї каденції підтримати не встигли.

Очевидно, що не смітити ми поки не вміємо. А саме це могло би вирішити проблему в частині профілактики забруднення, розповів кореспонденту OBOZREVATEL Євген Дикий, кандидат біологічних наук, морський біолог, директор Національного антарктичного наукового інституту, старший науковий співробітник центру екології моря, керівник групи морської мікробіології в дослідженні ЄС – результати якого наробили стільки галасу в пресі.

За авторитетною думки вченого, з практичних заходів тільки профілактика засмічення твердими відходами, які не розкладаються, матиме результат. Йдеться про зниження споживання пластику. Для цього необхідно економічно стимулювати відмову від його використання.

Тому що виловити вже плаваючий у відкритому морі пластик, масово і ефективно, сьогодні неможливо. У світі немає такого успішного досвіду. У портових прибережних акваторіях — так, але не у відкритому морі.

Що робити Україні, щоб мінімізувати наслідки:

• Підвищити штрафи за несанкціоноване викидання сміття;

• Ввести безвідмовні заходи зі стягнення цих штрафів;

• Економічно стимулювати відмову від використання пластикових пакетів, посуду, пляшок;

• Впроваджувати сортування і переробку сміття;

• Роз'яснювати людям наслідки легковажного ставлення до пластику.

Студент із Нідерландів зробив спробу очистити океан, але сталося не так, як гадалося

Хоч би яким обнадійливим виглядав гучний на 2016 рік проект нідерландського студенту з очищення океану від сміття Ocean Cleanup, про який повідомляв OBOZREVATEL, він не витримав навантаження хвиль і течій і незабаром зламався.

Нагадаємо, що автор проекту, студент із Нідерландів Боян Слот, розробив систему Ocean Cleanup System, яка, очікувалося, повинна була повністю очистити морські води від сміття всього за декілька років. Запуску передувало 5 років досліджень і розробок. Установка — це складна система плавучих суден, сіток-уловлювачів та іншого устаткування. Вона повинна збирати до 55 тонн на рік — небагато, порівняно із загальною світовою кількістю, але вже це було б досягненням, тому що слугувало б успішним початком.

Однак не все пішло за планом. Слот тоді сказав, що його мета полягає в тому, аби в один прекрасний день задіяти 60 таких систем і домогтися скорочення кількість пластику в океанах щонайменше на 90% до 2040 року.

Погляд дослідника

На сьогодні жодна зі спроб реалізувати подібний проект, який би працював ефективно у відкритому морі, успіхом не увінчалася. Інша справа – в портових прибережних акваторіях, підкреслив експерт, але не у відкритому морі.

Тому нам залишається тільки знижувати споживання пластику. З боку держави потрібні закони, економічне стимулювання зниження використання одноразових пакетів, пляшок і тари з пластику, який не розкладається. "Це непросте завдання, але його цілком можна вирішити, на відміну від хімічних продуктів, предметів фармакології та косметики. Тому поки зосередимо зусилля на пластику", — пояснив учений.

Фінансове питання, як і раніше, стоїть дуже гостро. Наприклад, згадане дослідження проводилося за гроші Європейського союзу. До речі, як сказав пан Дикий виданню OBOZREVATEL, до цього проекту система екологічного моніторингу в Україні ніяк не фінансувалася державою з часів Радянського Союзу, а та, що була, давно розвалилася. Тому зараз доводиться створювати систему екологічного моніторингу з нуля.

Спонсорське фінансування ЄС продовжили ще на півтора року, поділився з нами вчений, і це гарна новина. За цей час держава повинна впровадити власну програму фінансування моніторингу вод, у тому числі й Чорного моря. Але це не відповідає на питання про те, у який спосіб вирішувати проблему зі сміттям, яке вже плаває у морі.

Україна в цифрах: ТОП-6 фактів про забруднення

• 90 — предметів сміття припадає на 1 кв. км Чорного моря

• 83% — частка пластику в твердих відходах у Чорному морі

• 50 — одиниць сміття на годину припливає в Чорне море з річок

• 9 — місце України в рейтингу країн за темпами засмічення

• 2 — у стільки разів Чорне море випереджає Середземне за наявністю у його водах пластику

• 1,5 року — на скільки продовжено фінансування ЄС екомоніторингу в Україні

Зайвий раз не взяти пластикову тару особисто — це той мінімум, який під силу кожному жителю планети Земля. Але питання пластикового сміття глобальне настільки, що для його повного вирішення потрібні системні заходи, такі ж масштабні, як сама проблема.