Сфера чистих технологій змінить життя українців: що вже встигли зробити
Економіка України поступово стає чистою. Збільшується частка енергії з відновлювальних джерел, з’являються нові енергоефективні технології та обладнання, українське законодавство в цій сфері інтегрується у європейське. Але як саме такі тенденції змінять життя пересічного громадянина країни? Як використати цей процес, заощадити і навіть заробити на ньому?
Про це OBOZREVATEL поговорив із головою Держенергоефективності Сергієм Савчуком.
— Пане Сергію, давайте розпочнемо бесіду з найважливішого – грошей. Відомо, що за п'ять років у відновлювану енергетику та енергоефективність України залучено понад 4 млрд євро інвестицій. На вашу думку, це великі гроші чи символічна сума?
— Так, понад 4 млрд євро – це значні інвестиції у проєкти з відновлюваної енергетики та енергоефективності за останні 5 років! Наразі немає жодної іншої галузі в українській економіці, яка б залучила такі кошти.
До речі, левова частка таких інвестицій, а саме більш ніж 3,3 млрд євро, спрямована на встановлення близько 3900 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики.
Ще понад 520 млн євро інвестовано у 2300 МВт нових потужностей теплоенергетики на альтернативних джерелах енергії.
Що означають ці цифри? Це пряме заміщення дорогого імпортного газу, на якому працюють котельні, а також вугілля на електрогенеруючих станціях.
Таким чином, ми можемо впевнено говорити, що "зелена" енергетика – інвестиційно-приваблива галузь економіки. До речі, очікуємо впродовж всього 2019 року на рекордний обсяг інвестицій – 2,5 млрд євро у відновлювану електроенергетику.
— Скажіть, а чи можна стверджувати, що інвестиції в "зелену" енергетику та енергоефективність стимулюють розвиток економіки країни в цілому?
— Абсолютно точно! Ось, наприклад, програма "теплі кредити" має на меті підвищити енергоефективність будівель. Водночас з цьому напрямку в економіку інвестовано вже понад 8 млрд гривень. У програмі беруть участь держава, місцеві бюджети, банки, приватні домогосподарства як співінвестори.
Люди вкладають в утеплення власні кошти, які або знімають із банківських рахунків, або витягають "з-під матраців". І ці кошти працюють у загальній системі фінансового обігу. Крім цього, з’явився великій вибір обладнання: теплові насоси, теплоізоляційні матеріали, твердопаливні котли тощо. По всій Україні функціонують заводи, а це нові робочі місця, фахівці отримують вже зарплату, а не виплату із безробіття. Бачте, запрацював цілий ланцюжок, і нашим громадянам вже не потрібно їхати, наприклад, в Польщу, а вони можуть працювати у проєктах із утеплення в Україні. Тобто я хочу сказати, що ці інвестиції мають мультиплікаційний ефект.
Ми підрахували: одна вкладена гривня в рамках "теплих кредитів" дає додатково три-п'ять гривень залучених приватних коштів у економіку. При цьому 20% одразу повертається у бюджет у вигляді ПДВ.
Варто зауважити, що проєкти із використанням відновлюваної енергетики також позитивно впливають на економічні процеси, дозволяють активізувати бізнес, зокрема у суміжних галузях та створити додаткові робочі місця.
Загалом "зелені" інвестиції значно пожвавлюють економіку. І це, безперечно, допоможе вирішенню завдань – зменшення енергозалежності, підвищення енергоефективності та якості життя в Україні.
Читайте: Громадський транспорт знімуть із "нафтової голки": як це відбудеться
— А якщо взяти в ідеалі – скільки потрібно грошей, щоб Україна досягла європейського рівня розвитку альтернативної енергетики та енергоефективності?
— В ідеалі? Знаєте, відповідно до Енергетичної стратегії до 2035 року має бути 25% енергії з відновлюваних джерел. Для цього треба залучити близько 20 млрд євро. А щодо енергоефективності – в Україні потребують термомодернізації близько 100 тисяч багатоквартирних будинків, понад 6,5 млн індивідуальних будинків і ще 80 тис. бюджетних установ. Щоб їх утеплити, потрібно до 60 млрд євро.
Але ми вже зіткнулися з однією проблемою – бурхливий розвиток нашої галузі та величезний попит призвів до "кадрового" голоду – нам сьогодні не вистачає спеціалістів. І це гарний знак розвитку галузі. В країні з’явилася конкуренція, вже не так просто залучити професіоналів на проєкти встановлення сонячної станції або біогазової установки. Знайти високоякісного спеціаліста на ринку сьогодні дуже складно. Тому лише інвестицій замало, щоб досягти європейського рівня – треба негайно вирішувати питання з кадрами.
До речі, Держенергоефективності започаткувало партнерство із понад 40 закладами вищої освіти, зокрема для підготовки спеціалістів із сертифікації енергоефективності будівель.
— Відповідно до нового європейського законодавства – частка відновлюваної енергетики в енергобалансі європейських країн має складати не менше 30%, в Україні я чув про 7%. Це правда?
— Так, дійсно, ухвалено Директиву ЄС №2018/2001 (так звану REDII). Вона ставить амбітне завдання – збільшення цілі для ЄС щодо частки "чистої" енергії у кінцевому енергоспоживанні із20% у 2020 році до 32% у 2030 році. Поки що у нас діє такий план:
11% "чистої" енергії в кінцевому енергоспоживанні до 2020 року;
25% "зеленої" енергії у первинному енергопостачанні на період 2035 року.
Як ми виконуємо цей план? Відповідно до статистики, станом на кінець 2017 рік ми маємо близько 7% енергії із відновлюваних джерел у кінцевому енергоспоживанні. При активному темпі – на кінець цього року очікується загалом 4500 МВт нових потужностей "зеленої" електроенергетики – ми впевнені, що зможемо досягти мети.
Читайте: Україна повністю перейде на "зелену енергію": експерти назвали терміни
— Тобто у параметри "української Директиви" Ви вкладаєтесь, а що сприяло цьому?
— У своїй роботі ми консолідуємо зусилля із урядом, парламентом, міністерствами, профільними асоціаціями, бізнесспільнотою та експертним середовищем.
Зокрема ми тісно співпрацюємо із Олексієм Оржелем – Міністром енергетики та захисту довкілля. У час, коли Оржель очолював Українську асоціацію відновлюваної енергетики, було підготовлено стимулююче законодавство у відновлюваній енергетиці, яке допомогло створити ринок і залучити зовнішніх та внутрішніх інвесторів.
Впевнений, що Міністерство енергетики та захисту довкілля залишиться флагманом та продовжить цю динаміку як щодо законодавства, так і реальними кроками залучення інвестицій у "зелену" енергетику. Ми маємо виконувати нові європейські директиви та правила. В майбутньому для країни – це означає покращення енергобезпеки, меншу залежність від імпортного вугілля та газу, а для громадян – нові робочі місця.
— В Україні один з найбільших тарифів у Європі на "зелену" енергетику. Це – дієвий стимул для розвитку як промислових, так і невеликих енергооб'єктів приватних домогосподарств. Скажіть, будь ласка, що з "зеленим" тарифом буде надалі? Чи буде взагалі вигідно після його зниження будувати сонячні станції або вітряки?
"Зелений" тариф, дійсно, став одним із факторів бурхливого розвитку "чистої" енергетики в країні. Із початку 2015 року потужність об'єктів відновлюваної електроенергетики збільшилася на майже 4000 МВт: із близько 1000 МВт на кінець 2015 року до понад 4800 МВт на кінець 3-го кварталу 2019 року.
Водночас на кінець першого півріччя цього року встановлено 12 тис. сонячних електростацій у домогосподарствах (СЕСд), а у 2014-му їх було тільки 20. Сьогодні встановлена потужність СЕСд – 280 МВт, а інвестиції сягнули 240 млн євро.
Також чинним законодавством передбачається оптимізація "зеленого" тарифу, зокрема:
• для СЕС із 2020 року тариф зменшується на 25% (у порівнянні із 2019 роком) із подальшим зменшенням на 2,5% щороку протягом 3 років і складає:
11,26 €ct/кВт*год – у 2020 році;
10,88 €ct/кВт*год – у 2021 році;
10,50 €ct/кВт*год – у 2022 році;
10,12 €ct/кВт*год – у 2023 році.
• для ВЕС потужністю понад 2 МВт із 2020 року тариф зменшується на 10% і складає – 10,18 €ct/кВт*год;
• "зелений" тариф на виробництво енергії із біомаси залишається на рівні 2019 року і складає 12,39 €ct/кВт*год.
Свідомо наводжу Вам тариф у євроцентах, бо він прив'язаний до курсу євро. Із 2020 року "зелений" тариф для домогосподарств буде знижено на 10% і складе:
для сонячних станцій – 16,26 євроцентів за 1 кВт*год;
для вітрових станцій – 10,45 євроцентів за 1 кВт*год.
У нас законодавчо "зелений" тариф закріплюється до 2030 року, тому встановлення сонячних електростанцій приватних домогосподарств залишиться вигідним і у 2020 році, враховуючи те, що вартість обладнання для СЕС щороку знижується.
Читайте: Скільки можна заробити на сонячних панелях і вітряках: названі суми
— Давайте поговоримо про "зелені" аукціони. Взагалі, що це таке? Ось, наприклад, я побудував сонячну станцію на 30 кВт, як у мене через кілька років країна купуватиме електроенергію? Що для мене зміниться?
— Для Вас, як і для всіх, хто має сонячні панелі у домогосподарстві, нічого не зміниться. Ви і через кілька років до 2030 року продаватиме електроенергію за "зеленим" тарифом. А от для промислових сонячних станцій потужністю понад 1 МВт в наступному році планують кардинальні зміни:
по-перше, зелений тариф для них зменшать на 25%;
по друге, вони мають взяти участь у "зелених аукціонах".
До речі, це стосується і промислових вітрових електростанцій потужністю 5 МВт.
Великий плюс аукціонів – цінова конкуренція. Я вважаю, що це дасть можливість:
запровадити реальну ринкову ціну на електроенергію з відновлюваних джерел;
значно підвищить конкуренцію;
знизить цінове навантаження на кінцевого споживача;
зменшить інвестиційні ризики, які пов'язані зі зміною законодавства.
Ще одне ключове положення – переможці аукціону отримають державну підтримку на продаж "зеленої" енергії на 20 років (договір РРА), тоді "зелений" тариф в Україні діє до 2030 року.
— А вже прописані основні вимоги до учасників аукціонів?
—Так. Обов'язково треба підтвердити право власності на земельну ділянку, укласти договір приєднання енергооб'єкту до мереж та надати банківську гарантію 15 000 євро за 1 МВт. Планується проводити "зелені" аукціони двічі на рік (не пізніше 1 квітня та 1 жовтня).
Розмір щорічної квоти, що виставляється на аукціони, затверджує уряд. Держенергоефективності вже передало до Мінекоенерго пропозиції щодо розміру квоти підтримки відновлюваної електроенергетики на наступні 5 років у розмірі 3 ГВт. І ще додам – всі аукціони мають проходити через систему "ProZorro".