Україна обігнала Росію та Польщу: як електрокари завойовують ринок

Ринок електротранспорту в Україні – це приклад реалізованих інновацій та технологічних змін. Дуже швидко в країні з’являються електрокари та динамічно розвивається зарядна інфраструктура. Що треба зробити, аби зберегти цю тенденцію, а також про зелені номери електромобілів, водневі технології та проєкти Тесла в Україні – в інтерв'ю OBOZREVATEL із заступником міністра енергетики та захисту довкілля України Олексієм Рябчиним.

– Олексію, за які сфери Ви відповідаєте в Мінекоенерго?

– Я є заступником міністра Олексія Оржеля з питань енергоефективності в усіх її аспектах – енергетика, бізнес, підприємства, транспорт. Все, окрім будівель – цим займається Мінрегіон. Також я займаюся інноваціями, наукою та ще іншими питаннями, що є на стику енергетики та захисту довкілля. Перед нашою командою стоїть завдання екологізувати енергетику, й енергоефективність тут є головним пріоритетом.

– Давайте розпочнемо з енергоефективності у транспорті, а саме з електромобілів. Це правда, що наразі Україна входить у ТОП-10 країн світу за темпами розвитку електротранспорту?

– Це справді так! Уявіть собі, на сьогодні у нас більше електромобілів, ніж у Польщі та Росії, разом узятих. Рік тому у Верховній Раді нам вдалося знайти правильну відповідь на питання – що спочатку: курка чи яйце? У нашому випадку – що пріоритетніше – кількість електромобілів чи розвиток інфраструктури. Ми спочатку стимулювали українців, аби вони купували електромобілі, користуючись пільгами. Так, електротранспорт у нас приходить з-за кордону, він вживаний, однак його кількість суттєво збільшила попит на зарядні станції. І тут, головне, розпочався бум – талановиті українські інженери, айтішники були залучені в розробку українського обладнання для зарядних пристроїв. В нас уже є біля 15 компаній, серед них – 5-6 лідерів, що пропонують найкращі рішення, і їхній продукт вже купують і в Європі, Азії, навіть Африці. Дуже цікаво, це – чистий ринок, держава їм зовсім не допомагає.

– Якщо так, що треба зробити, аби зберегти цю динаміку?

– Є завдання він міністра Олексія Оржеля напрацювати зміни, що допоможуть спростити підключення зарядної інфраструктури. Дуже велике сподівання на Закон про створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів. Він набув чинності з 1 січня 2020 року. Наразі уряд завершує розробку певних нормативних актів, за якими електромобілі будуть виокремлені у транспортному потоці, вони матимуть зелені номери. Що це дасть? Ось, наприклад, у вас є електромобіль, за допомогою мобільного додатка ви визначили, де найближча вільна електрозаправка. Приїжджаєте, а на цьому місці припаркувалося авто з двигуном внутрішнього згоряння. В усьому світі є пріоритет зарядної інфраструктури – бензинове авто можна заправити за 5 хвилин, а електромобілі – 20-60 хвилин, і, повірте, водії електромобілів цінують свій час, так само і бізнесмени, що розвивають мережу зарядних електрозаправок – через блокування вони втрачають клієнта і прибуток. А ось чому саме зелені номери… Паркувальникам та поліцейським треба якось їх розрізняти. Для візуалізації електрокарів ми розглядали різні варіанти. Думали навіть і про стікер, як в американській Каліфорнії, але після консультацій з паном Владиславом Криклієм, який тоді очолював Сервісний Центр МВС, а наразі – міністр інфраструктури, вирішили все ж таки зупинитися на зелених номерах. Я дуже сподіваюся, у березні-квітні буде готова вся нормативна база для реалізації цього закону, відбудуться певні тендерні закупівлі для виробництва номерів тощо.

Читайте: Tesla навчить свої електромобілі виживати на дорогах України

– Скажіть, а штрафи передбачаються?

– Так, є певні штрафи, і навіть евакуація. Сподіваюся, що до цього не дійде, у водіїв розвиватиметься свідомість. Штрафи передбачені, якщо заправка офіційно оформлена, тобто поруч має стояти офіційний дорожній знак державного зразка. Так визначено у законі.

– А за світовим досвідом земля для неї має бути офіційно відведена?

– Ні. Про землю не йдеться. В Англії, наприклад, монтують електрозаправки у стійки електроопор, і землевідведення в такому випадку там не потрібне. В Україні будуть змінені державні будівельні норми (ДБН) щодо визначення параметрів облаштування машиномісць та паркомісць, тобто тепер зарядні станції мають бути офіційно оформлені – "тут розташована парковка для електромобілів та зарядних станцій". І, повірте, новий закон зовсім не означає, що завтра вас будуть штрафувати. Нам треба впровадити регулювання електротранспорту та інфраструктури. Технології розвиваються дуже швидко, вони стрімко кидають виклик державі. Що я маю на увазі? Наприклад – мікромобільність. Ось у вас є електросамокат. І раптом – аварія, хтось постраждав, як треба розглядати водія електросамоката – як "швидкого пішохода" – і це адміністративна відповідальність та штраф. Або як транспортний засіб – тоді це кримінальне правопорушення і водію загрожує термін. Регулювання нема – суди наразі керуються не законами, а власними висновками. І от дуже важливо Верховній Раді внести зміни і розробити набір правил, який існує в Європі: кожен там би знайшов своє. Знаю, що така робота вже ведеться. Закон про зелені номери – це перший крок у розробленні таких загальних правил щодо нових технологій у транспорті.

– Олексію, ви казали про міністерство інфраструктури – де зона відповідальності вашого міністерства, а якими питаннями у сфері електротранспорту займається пан Криклій?

– Основне завдання відомства пана Криклія – це розвиток критичної інфраструктури у сфері електротранспорту, а наше завдання – спрощення процедури приєднання, постачання електроенергії, ринкове регулювання. Споживання електромобілями електроенергії вночі – вкрай позитивне явище для енергосистеми. У нас нема конкуренції, а є синергія у вирішенні багатьох питань. Ось нещодавно наші міністри (Олексій Оржель та Владислав Криклій) винесли пропозицію щодо більшого використання електрокарів в урядових структурах. Річ у тім, що працює правило граничної чисельності авто для урядових структур. Наприклад, нам дозволено мати тільки одну машину на все об'єднане міністерство, але це машина – авто із двигуном внутрішнього згорання. Так само і в багатьох відомствах. За потреби купівлі нових авто, чом би не стати рольовою моделлю розвитку електротранспорту? Ніхто не каже, що треба купувати Теслу за мільйон гривень, але економний екологічний електроавтомобіль для наших відомств був би ідеальним варіантом. До речі, британські дипломати з 2030 року переходять на електричні авто. Така регуляція є у багатьох передових країнах світу. Звісно, не можна всіх і відразу пересадити на електрокари, але філософія Мінекоенерго – що чиновники мусять відмовитися від купівлі розкішних авто і замінювати свій автопарк на електротранспорт та гібридні автомобілі.

– А до якого з відомств звернеться пан Ілон Маск, якщо захоче відкрити виробництво Тесла в Україні?

– Я впевнений, що ці переговори мають вестися на найвищому рівні. Особливо виходячи з того, що президент Україні та прем'єр-міністр стратегічно підтримують розвиток сфери електротранспорту в Україні. Впевнений, наш президент посприяє, щоб пан Маск був залучений до розбудови електроінфраструктури в Україні. Вірю в це і знаю, що певні плани у Маска вже є стосовно України. І, до речі, це вже і не така фантастика – нещодавно оголошено про наміри щодо відкриття теслівських "суперчарджерів" (потужних зарядних пристроїв) в Україні. Також хочу запевнити, Маск цінує українських інженерів. Нещодавно він заявив, що після його ракети – український "Зеніт", що сконструйований у Дніпрі, є другою за надійністю.

– А чи прийде той час, коли Україна виготовить свій перший електромобіль?

– Мрію про це… Але потрібні певні зусилля від держави щодо залучення стратегічних інвесторів з ЄС чи з Азії, які відкриють в Україні складання або повноцінний процес виготовлення машин тут. Можливо тоді треба відмовитися від стимулювання імпорту закордонних авто та видавати стимулюючі платежі тим, хто купує вироблені в Україні електромобілі. Але це не має бути такий собі "електроланос", Україні під силу в партнерстві з інвесторами виробляти якісний та недорогий електроавтомобіль, яких уже багато у світі, і які кожного року падають в ціні.

Читайте: Український телеведучий вперше сказав, скільки заробив на сонячних панелях

–​​​​​​​ Ви казали про те, що зарядні пристрої українського виробництва не гірше від найкращих світових. В чому, на ваш погляд, наше конкурентна перевага?

–​​​​​​​ Я гадаю, це – поєднання потужних інженерних рішень та найкращого програмного продукту наших IT-спеціалістів. Ринок електромобільності розвивається своїм шляхом – держава повинна допомагати визначати загальні стандарти, стимулювати електромобільність, та втручатися лише у випадку, коли ринок не в змозі виробити єдине рішення. Наразі на порядку денному долучення України до сфери міжнаціонального та глобального роумінгу, тобто уніфікації дій національних та європейських операторів електрозарядних пристроїв, щоб, за аналогією з мобільними телефонами від різних операторів, людям було зручно заряджатися навіть на зарядках, що належать конкурентам. До речі, особисто для мене розвиток електромобільності – це й важлива соціальна відповідальність. Я теж хочу до неї долучитися. Як? Ось зберіг примірник газети "Голос України" з надрукованим законом про доступ до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів. На ньому особисто розписався президент України. За деякий час це буде крутим нагадуванням – з чого це починалося. Хочу цю реліквію виставити на аукціон, а гроші перерахую на лікування онкохворих дітей через Фонд Таблеточки.

–​​​​​​​ Нещодавно ви повернулися з Міжнародного форуму з відновлювальної енергетики. Як ви використовуєте ці глобальні комунікаційні майданчики для залучення інвесторів?

–​​​​​​​ В Абу-Дабі були представники 150 країн. Провели змістовні переговори з європейською комісаркою з енергетики Кадрі Сімпсон, німецькою делегацією. Уявіть, там 4 міністерства займаються альтернативною енергетикою, енергоефективністю та заходами проти зміни клімату. А особисто з представниками Республіки Кореї ми обговорили можливість залучення їхнього бізнесу до розвитку електротранспорту в Україні. А також хочу наголосити – ще один основний фокус на сьогодні – розвиток водневих технологій. Воднева енергетика – це новий, але дуже перспективний напрямок, і повірте, за 10-15 років ми про це будемо говорити так само, як і про електромобілі. І не треба забувати – у світі вже є перші водневі авто. У нас круті науковці, тому вірю, що ми зможемо йти в ногу з сучасними технологіями. Для Міністерства – це дуже кропітка робота зі стандартизації, регуляції та питань безпеки. Для мене прикладом є робота американських колег з Департаменту, де-факто Міністерства, з питань енергетики – у них є дуже великий науковий відділ, адже вони розуміють, що енергетику розвивають науково-технічний прогрес та інновації. В Україні залишився науково-технічний потенціал, є також і дуже талановита молодь. Головне правильно сформулювати взаємозв'язок між інноваціями, спроможністю нашого народу креативити і можливістю нашої держави рухати ці зусилля вперед.

У нас круті науковці, тому вірю що ми зможемо йти в ногу з сучасними технологіями і навіть трішки з випередженням.

–​​​​​​​ Але, Олексію, водневі технології – це зовсім не дешево! У світі є перші експериментальні зразки. Але навіть у Німеччині –​​​​​​​ це поки більше теорія, ніж практика…

–​​​​​​​ Повністю з вами погоджуюся. Для нас наразі важлива наука та правове регулювання. Ми дивимося, що роблять різні країни. І більше для того, щоб не впустити момент, коли за наукою це стане повсякденним "мейнстрімом". І основне питання, чи будемо ми споживати німецькі та китайські технології, чи розробимо свої та будемо на цьому заробляти і мати робочі місця... Наразі ми дивимося, аналізуємо, проводимо кропітку наукову роботу із стратегічного руху. Мій колега, заступник міністра Сергій Масліченко розробляє стратегію "зеленого переходу" (green deal), де ми повинні зазначити, скільки ми будемо мати водневих технологій, і це має бути з науковим підґрунтям. Отже, нам треба знайти показник ("бенчмарк") для України.

–​​​​​​​ А проміжок часу? Коли перші водневі технології з’являться в Україні?

–​​​​​​​ Водень вже давно використовується в різних процесах. І це зовсім не предмет зусиль Мінекоенерго. У нас дуже талановиті вчені. Певен, Україні є чим здивувати світ. До речі, в усьому світі наука швидко рухається вперед: наприклад, італійці хвалилися – вони вже експериментально зварили водневу пасту, тобто додали в метан певний відсоток водню; або японці повідомили – на Олімпіаді 2020 року буде задіяно водневий смолоскип на відкритті як символ зеленої енергії. Так, в українській енергетиці та захисті довкілля є багато проблем, і ми не хочемо, щоб люди подумали, що ми тільки й думаємо про водень. Але нові розробки, до яких належать і водневі технології – для нас це майбутнє енергетики, і про це ми не можемо забувати.