Об'єднання у новому Кабміні двох міністерств – енергетики та екології – в одне загальне відомство викликало хвилю розмов про конфлікт інтересів енергетичного та екологічного напрямків. Справді, будівництво та експлуатація об'єктів ПЕК серйозно б'є по довкіллю. OBOZREVATEL проаналізував вплив на природу з боку "зеленої" енергетики.
Електроенергію і тепло з поновлюваних джерел називають "зеленою", яку прийнято вважати екологічною за визначенням. І якщо у випадку з пелетами та іншими видами біопалива це так і є, то з вітровими і сонячними станціями все не так однозначно.
По-перше, виробництво сонячних панелей саме по собі є досить енерговитратним. Для створення 1 м2 сонячних панелей витрачається близько 600 кВт*год енергії, за даними tcip. Цього вистачило б для роботи 1 тисячі лампочок потужністю 60 Вт протягом десяти годин.
За розрахунками фахівців, енергія, витрачена на виробництво сонячної батареї, компенсується тільки після декількох років експлуатації. Технології не стоять на місці і ці показники поступово покращуються. Однак важливо розуміти сам принцип. Також значного ресурсу вимагає транспортування батарей, особливо якщо їх доправляють на інший кінець світу.
По-друге, матеріали, що використовуються у процесі виготовлення, токсичні. У разі дотримання технології вони не завдадуть шкоди довкіллю, але тільки якщо не нехтувати правильною утилізацією. В іншому разі стоки і відпрацьовані гази потраплятимуть у землю, воду і повітря навколо підприємств. Якщо завод розташований у нерозвиненій країні, ці правила можуть порушуватися, і екологія постраждає.
По-третє, займаючи великі площі, сонячні парки можуть змінювати природний температурний режим. Проблемою також вважається, якщо сонячну станцію розмістити на землі сільськогосподарського призначення. Недарма власники великих СЕС часто наголошують, що площі, на яких вони розмістили станції, непридатні для с/г використання через ті чи інші причини.
Читайте:
У Дубаї запустили найпотужнішу сонячну електростанцію: ТОП фактів і фото
Четверте – після закінчення терміну служби панелей їх треба утилізувати, що вимагає грамотного підходу, особливо з урахуванням того, що вони містять свинець, мідь, галій, кадмій і синтетичні матеріали. Значні енерговитрати на утилізацію відпрацьованих панелей теж вважають фактором, що не підвищує оцінку їхньої екологічності.
І по-п'яте, балансування, якого потребує нестабільна сонячна генерація, так само як і вітрова, відбувається за допомогою маневрових потужностей. В Україні це робиться за рахунок вугільної генерації. Отже паралельно із виробництвом електроенергії з чистого поновлюваного джерела – сонця – спалюватиметься енергетичне вугілля, з усіма екологічними наслідками.
енерговитратне виробництво і утилізація
токсичні матеріали у складі панелей
використання великих площ змінює температуру
балансування за рахунок вугільної генерації
При транспортуванні і будівництві вітротурбін працюють машини і механізми. Викиди від використовуваного в них палива тим більші, чим значніший масштаб. Але треба визнати, що будь-яке капбудівництво призводить до таких наслідків. Сюди ж можна віднести промислово-будівельні відходи, шум будівельної техніки, пошкодження ґрунту, вирубування рослинності. А з боку екології балансування, в принципі вітрові потужності нічим не відрізняється від сонячних.
Читайте:
Шотландія знайшла вигоду від сильного вітру: масштаби буде важко уявити
Стверджують, що люди можуть страждати від постійного миготіння сонячного світла від обертання лопатей вітротурбін. Це пов'язано з тим, що при певній частоті обертання гвинта у декого можуть виникати епілептичні припадки від так званого стробоскопічного ефекту. За деякими оцінками, ймовірність виникнення таких умов становить 1 шанс на 10 млн.
Це ще називається ефектом мерехтіння тіней. В Україні при розміщенні вітротурбін зазвичай враховують число сонячних днів, за яких виникає стробоскопічний ефект, розповів глава Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. За його словами, як правило, такий ефект спостерігається не більше 20 або 25 днів на рік. І якщо це явище турбує місцевих жителів, вони мають право вимагати зупинку роботи вітротурбіни на цей період у світлий час доби.
Коли у Європі тільки почалося активне будівництво вітрових станцій, про вплив шуму не особливо дбали. Були випадки, що фермери скаржилися на звуки від роботи ВЕС. Ще у 1991 році обслуговуючий персонал був змушений ходити по станції в шумозахисних навушниках. Це при тому, що потужність машин тоді була максимум 200 кВт.
У сучасних же станціях мегаватного класу за всіма технічними характеристиками рівень шуму не перевищує 35-45 Дб на відстані 350 м. На українських станціях вже у 100 метрах не чути, як працюють вітротурбіни, стверджує Конеченков.
Коли європейський виробник виводить на ринок свої вітротурбіни, він має пройти дві незалежні експертизи, які оцінюють параметри шуму, вібрації та ін, стверджує експерт. Без позитивного висновку ніякий інвестор не ризикне запускати нові машини на ринок.
В Україні діють європейські сертифікати. Гравці можуть на власний розсуд пройти додаткову незалежну експертизу у спеціальних компаніях, і багато хто воліє так і чинити. Для китайських турбін така експертиза обов'язкова, оскільки сертифікати цієї країни в Україні не працюють. Дотримання таких правил говорить на користь того, що норми з шуму у нас дотримуються.
Стосовно побоювання щодо шкоди низькочастотних коливань, які не сприймаються людським вухом – переконливих доказів не знайшлося. У Нідерландах проводили дослідження чотирьох турбін мультимегаватного класу і 44 вітротурбін потужністю до 1 МВт. За його результатами інфразвук від вітротурбін не викликає проблем зі здоров'ям, а низькочастотне випромінювання від ВЕС у житлових районах не перевищує рівня випромінювань від транспорту.
Ще одне дослідження Массачусетського технологічного інституту (MIT), присвячене впливу ВЕС на здоров'я людини, засвідчило, що немає послідовного зв'язку між шумом від вітрових турбін і повідомленнями про хвороби.
Річ у тім, що в сучасних моделях вітротурбін, на відміну від їхніх більш ранніх попередників, які ставили у США ще у 80-і, змінили напрямок лопатей. Вони зараз почали обертатися проти вітру. Це дозволило знизити низькочастотні шуми.
За останніми дослідженнями, проведеними у Німеччині, Данії, Сполученому Королівстві і США, рівень інфразвукових частот і вібрацій від сучасних вітротурбін, лопаті яких обертаються проти вітру, перебувають за межами порога сприйняття людей з особливою чутливістю до таких звуків, навіть коли вони знаходяться на майданчику ВЕС .
Тотальні витрати і загибель птахів: розкрито несподівані мінуси "зеленої" енергетики
Україні до закінчення терміну експлуатації вітротурбін (у середньому 25 років) ще далеко, тому про їхню утилізацію особливо не говорять. Може тому, що у нас частка поновлюваних джерел не така велика, щоб масштаби майбутньої утилізації сильно лякали. Але це не скасовує необхідності вирішувати питання у майбутньому. За непідтвердженою інформацією, деякі компанії-виробники лопатей беруть на себе відповідальність за їхню переробку.
У країнах, які раніше включилися в гонку за "зелену" енергію, стикаються з необхідністю одночасно утилізувати більшу кількість гігантських вітряків. У Європі навіть є "секондхенд"-торгівля комплектуючими відпрацьованих турбін, де їх продають за копійки, тільки щоб уникнути клопоту з переробкою. Це ще один приклад того, що утилізація – питання не вирішене. І наявні сьогодні методи переробки пластику не дають відповіді на це питання.
Вважається, що через великі промислові ВЕС порушується маршрут їхньої міграції. Крім того, вони стикаються з турбінами і гинуть. Але водночас у порівнянні з загибеллю птахів від інших сфер діяльності людини смертність від вітростанцій вважається низькою.
Шкода, що завдається птахам. Джерело: Дані AWEA
Читайте:
У Кабміні Гончарука злили два "воюючі" відомства: що новий голова зробить у енергетиці
Таким чином, один з основних конфліктів між екологами та "зеленими енергетиками" зводиться до поширення неперевіреної інформації та ефектних, але часто фейкових заяв.
З одного боку, є спочатку завищені очікування повної екологічності, закладеної в самій назві "зелена енергія", а з іншого – енергозатратна і проблемна утилізація пластикових складових ВЕС і СЕС. Хоч вона, в принципі, така сама, як і для інших сфер, де використовується пластик. Те саме стосується викидів СО2 при будівництві та перевезенні.
Серед незаперечних ековикликів залишається нерозривний зв'язок зеленої енергетики з вугільною генерацією, без якої поки складно вирішувати питання балансування енергосистеми.