Як заробити на холодній зимі: і це не про газ та вугілля
Українці почали використовувати паливні брикети для опалення житлових приміщень та приватних садиб. Враховуючи вартість цього виду палива та екологічність, брикети наразі вважаються ефективнішими, ніж вугілля та природний газ. Попит на брикети в Україні, так як і в країнах Європи, постійно високий і немає передумов для його насичення. Отже, саме час організовувати "свою справу". Які переваги цього виду бізнесу та для кого він буде цікавим – OBOZREVATEL консультувався у експерта Біоенергетичної Асоціації України Семена Драгнєва.
За оцінками Біоенергетичної асоціації України, поточний обсяг вітчизняного ринку для паливних брикетів з біомаси тільки для потреб населення (індивідуальне опалення), складає близько 500 тис. т/рік.
Читайте: Українці можуть розбагатіти на енергії сонця: як легко і просто це зробити
Отже, чому вигідно виробляти паливні брикети:
• По-перше, найчастіше для брикетування використовуються відходи виробництва, які нічого не варті, бо немає необхідності їх зберігати та утилізовувати.
• По-друге, невисокі для виробничого підприємства інвестиції. На ринку представлене брикетувальне обладнання широкого діапазону продуктивності, починаючи від 50 кг/год і вартістю від 40 тис. грн, включаючи і обладнання вітчизняного виробництва, вартість придбання якого частково компенсується сільгоспвиробникам за рахунок коштів державного бюджету.
• По-третє, правильно організоване підприємство з виробництва паливних брикетів має високу рентабельність. Наприклад, при продуктивності лінії брикетування з агробіомаси від 1 т/год і використанні власної сировини рентабельність може досягати 60%. Таке виробництво може забезпечити потреби у твердому паливі об'єднаних територіальних громад.
• І останнє – швидка окупність проєкту. За оцінкою експертів, "своя справа" у цій сфері може повністю окупитися менш ніж за 4 роки.
Для умов України являють інтерес три базові варіанти проєктів виробництва брикетів з агробіомаси:
Варіант 1. Підприємство у сільській місцевості виробляє брикети з агробіомаси і продає їх як замінник дорогого вугілля місцевому населенню та іншим споживачам, що використовують малі котли з ручним завантаженням. Такими споживачами можуть бути об'єкти соціальної сфери, наприклад, школи, лікарні. Перевага: можливість продажу брикетів за ринковою вартістю.
Варіант 2. Жителі села або кількох сіл створюють енергетичний кооператив, у рамках якого виробляють брикети з біомаси для власного споживання. Такий кооператив може бути або новоствореним, або ж діяльність вже наявного кооперативу (наприклад, ягідного) розширюється на виробництво паливних брикетів. Переваги: можливість використання дешевої (або навіть безкоштовної) місцевої біомаси, відсутність плати за оренду виробничого приміщення, можливість придбання членами кооперативу вироблених брикетів за ціною, близькою до собівартості.
Варіант 3. Велике аграрне підприємство (агрофірма, агрохолдинг) виробляє брикети з власної сировини (побічних продуктів та відходів сільськогосподарського виробництва) і продає своїм працівникам за собівартістю як складову "соціального пакету". Переваги: можливість використання сировини (біомаси) за собівартістю, відсутність плати за оренду виробничого приміщення, можливість продажу частини брикетів своїм працівникам за ціною, близькою до собівартості (як складова "соціального пакету" підприємства).
Читайте: В Україні підскочить ціна на газ: як заощадити і зігрітися за копійки
Яка ціна на паливні брикети:
Найкращими вважають брикети із твердих порід деревини, і тому у них на ринку найвища ціна – понад 4000 грн/т. В Україні популярні брикети із лушпиння соняшника з актуальною ціною від 2400 грн/т. Найдешевшими є брикети з соломи, які продаються за ціною від 2200 грн/т, що обумовлено паливними характеристиками цього виду сировини. Разом з цим, брикети з соломи спалюють у звичайних грубках та твердопаливних котлах з ручним завантаженням палива за належного регулювання процесу горіння.
На ціну паливних брикетів також суттєво впливають умови поставки. Крім цього, паливні брикети за наявності сертифікату, який підтверджує якість продукції, коштують дорожче і, переважно, експортуються.