Alyosha: життя поза сценою зоряної мами і дружини

Співачка Alyosha - лірична, романтична, ніжна і одночасно така сильна ... Нещодавно артистка, яка підкорила "Євробачення", стала мамою і вийшла заміж за свого колегу по сцені Тараса Тополю. А в інтерв'ю "Обозревателю" зірка розповіла все про особисте життя, маля й про те, який її чоловік в побуті.

Відео дня

-Алена, скажи, як тобі вдалося так швидко повернути форму після пологів?

А.: Це концерти в першу чергу. Через 1,5 місяці після народження сина я вже виступала, ну і до всього іншого, це, звичайно ж, дієта. Вона дозволяє моїй дитині отримувати гарне молоко, без алергенів.

-Ти годуєш сама?

А.: Так.

-А що за дієта?

А.: Всі продукти виключила з раціону, які алергени. Це насправді дуже багато. Залишилися тільки каші, варене м'ясо, запечені яблучка ... Не дуже багато (посміхається).

-А після 6 дозволяєш собі щось з'їсти?

А.: Я їм кожні 3 години, якщо навіть не частіше (посміхається).

-Якщо не секрет, скільки кіло набрала за час вагітності?

А.: 15 кг.

-Уже від усіх вдалося позбутися, в мінус не йти?

А.: (сміється) немає, не йду, так може здаватися тільки через те, що я додала в обсязі в грудях.

-Після народження синочка ти вийшла заміж за Тараса Тополю і взяла його прізвище. А чи не виникає складнощів, адже Альона Кучер - ім'я розкручене, а Альона Тополя - поки немає.

А.: Розкручене ім'я Alyosha, а Альона Кучер не так вже й відомо. Хоча, як каже Потап: "Немає нікого крутіше, ніж Олена Кучер (посміхається)".

-А яка ваша історія знайомства з Тарасом і як зародилися ваші почуття?

А.: Наше знайомство відбулося в продюсерському центрі і це було так, що не взначай. Але по закінченню якогось часу ми зустрілися на студії. Він записував пісню, а я намагалася йому розповідати, як треба співати. І навіть говорила, що треба походити до мене на заняття. Я тоді викладала вокал. Тоді на цьому все і закінчилося.

Але після "Євробачення" він запросив мене на концерт, який проходив у Карпатах. І ми з командою погодилися, адже фестиваль йшов 3 дні і його можна було поєднати з відпочинком в хорошій компанії.

Ми поїхали і на цьому фестивалі все і сталося. Я зловила іскру і зрозуміла, що щось йокнуло, зачепило. І після цього дуже довго здобувала у його друзів, як можна з Тарасом ближче познайомитися.

А потім зрозуміла, що це шлях тернистий і піду-но я краще безпосередньо. Так і зробила. Я просто подзвонила йому, попросила про зустріч і розповіла, що він мені цікавий навіть просто як друг. У Карпатах я побачила, який він глибока людина, зрозуміла, що його світогляд збігається з моїм і відзначила для себе, що мені завжди цікаво його слухати.

Моя душа срезаніровала з його душею. Мені захотілося відчути це все знову.

Ми зустрілися і поговорили, а потім стали частіше спілкуватися. Інтереси у нас спільні, так що нам завжди було про що поговорити.

І поступово все це переросло в щось більше ...

-А друзі-то в підсумку хоч чимось допомогли?

А.: Вони дуже допомогли морально, тому що мені в цей момент дуже потрібна була підтримка. Я переживала, що я якась ніяка, що щось не те сказала ... Загалом було все, як у будь-якого нормального людини, який закохався, але поки не розуміє цього.

А друзі мене намагалися налаштувати на те, що в кожному разі, який би не був результат, але ми все одно всі разом продовжимо дружити. Те, є пояснили мені, що я нічого не втрачаю.

-Багато артистки шукають собі чоловіків-бізнесменів. Адже - творчість заняття не стабільне, а мати фінансову підстраховку завжди добре. Ти з дитинства не мріяла про чоловіка-олігарха?

А.: Я взагалі в дитинстві про заміжжя не мріяла. Я мамі серйозно говорила, що ніколи не вийду заміж. І я б так і не вийшла за Тараса. Ми б просто продовжували жити разом, народжувати дітей, займатися улюбленою справою і т.д. Штампи в паспорті не грають ніякої ролі в житті один одного. Але вони грають роль для нашої держави. Ми зіграли весілля заради дитини, щоб у малюка була сім'я: мама, тато, все, як годиться ...

-Тобто якогось красивого пропозиції руки і серця в твоєму житті не було?

А.: Ніякої пропозиції, мені просто було сказано: треба одружитися! (Сміється). І ми одружилися.

-А як домашні обов'язки вдома розділені. Хто і за що в вашою родиною відповідає?

А.: Кожен за все. Єдине, що Тарас не чинить або робить, але вкрай рідко - це прасування речей. За праска він береться тільки тоді, коли щось терміново треба. А що стосується дитини, він все виконує, як мама: поміняти памперси, купувати, погуляти ... У нього тільки немає грудей, щоб погодувати (посміхається).

-Шкіряний чоловік.

А.: Так!

-Прям, як на правах реклами прозвучало ...

А.: Ні! Я його не рекламую, будь ласка, не звертайтеся з цього приводу. Він не продається і в оренду не здається (посміхається).

-Торік на премії Yuna тобі і Владу Дарвіну вручили премію за кращий дует року. А чи немає бажання записати спільну пісню з чоловіком?

А.: Поки не знаю, навіть не думала про це. Нам чудово разом будинку: ми співаємо про наш роман, і дуетом виконуємо дитячі пісні. Цього поки вистачає.

-А Тараса на вокал до себе все-таки заманила?

А.: Тоді це було без підтексту, я правда вважала, що йому це необхідно. Зараз він відвідує заняття з вокалу, ходить до дуже хорошого фахівця.

-Що стосується твоєї роботи, висловлює чи чоловік тобі якісь сумніви, на кшталт: Альоша, це плаття занадто відверто, а пісня взагалі не підходить?

А.: Альошею він мене не називає. А взагалі може сказати і з приводу наряду, і з приводу пісні. Але це ненав'язливо, акуратно робиться. Я сама запитую його ради. Адже мені, як будь-якій жінці, дуже важливо, що думає чоловік.

-Ревнуєте один одного?

А.: Ну так, якщо тільки поприколюватися. А серйозно - ні. Звичайно, у нього багато фанаток і більшість слухачок - дівчата. Якби я ревнувала, то мала б пильнувати постійно за лаштунками. Але в нашій сім'ї є таке поняття, як довіра один одному. І ми насправді довіряємо і завжди пам'ятаємо про те, що якщо хтось захоче піти, то просто піде, а якщо захоче змінити, то зробить це так, що не буде відомо до кінця наших днів.

Тому ревнувати немає сенсу. Давайте будемо просто любити один одного, насолоджуватися життям і довіряти.

-Знаю, що поки в нашій країні це не сильно розвинене і все ж, чи не було випадків, щоб тебе переслідували папарацці?

А.: Було пару раз і якось це було абсолютно несподівано. Я приїхала на море на один день виступити на якомусь фестивалі і скупатися. На пляж я вийшла в купальнику, щоб просто воду спробувати, навіть не купалася. Але мої знімки в купальнику і як я прогулювалася по балкону, тут же були опубліковані.

Я подумала, що цю зйомку замовили ті люди, які мене запросили, адже ніхто більше не знав, що я там буду.

А взагалі у нас і так достатньо неправдивих історій і статей, скандалів і всього іншого - цього достатньо, щоб люди отримали свою частку їжі, є що обговорювати і без папараці.

-А що стосується твоїх фанатів, чи всі твої шанувальники себе адекватно ведуть або доводиться жити з охороною?

А.: Ні, все добре. Шанувальники - це ж не фанати. Фани - це люди, які до всього ставляться фанатично, у них нездорова поведінка. А у мене шанувальники, яким подобається музика, подобається артист.

Але було кілька разів, що люди намагалися пробитися за лаштунки. Але я не надаю цьому великого значення. Всі ми люди, у нас у всіх є емоції. У когось емоція заклинила в якийсь момент, а може людина просто випив - всяке буває.

Але я не думаю, що це причина ходити з охороною.

-Під час виступу скільки охоронців просиш надати?

А.: Дивлячись, де виступ. Важливо відстань від гримерки до сцени. Якщо йти поруч, то і однієї людини вистачить, а якщо дорога довга, то вибудовується коридор.

Буває, якщо машина до сцени може під'їхати, то я з неї прямо вистрибую і йду виступати.

-Що є в твоєму райдері, кімнату оббиту оксамитом, як Мадонна, просиш?

А.: Ні, давайте доопрацюємо до рівня Мадонни, будемо розвиватися, і шоубізнес наш доросте до американського рівня, ось тоді і подивимося (посміхається). Не думаю, що з нашого вичавленого лимона варто ще щось дотискати.

-Чи немає у тебе бажання виїхати і працювати в Росії?

А.: Ні, у мене є бажання працювати по всьому світу, це стосується Росії, України, Європи, Азії, Америки ... Але на цьому моя національність не закінчується, я все одно буду їздити і виступати, але хочу, щоб люди знали, що я - українка. І жити я хочу тільки тут.

Я люблю цю країну, якою б вона не була. Тут моя любов, мої батьки, багато що тут сталося зі мною. Тут моє серце.

-Читала у Вікіпедії, що твій батько рибалка і в дитинстві ти навіть продавала рибу. А чим зараз твої рідні займаються?

А.: Мій батько - міліціонер, майор у відставці. Але у вільний час він рибалив і зараз теж. Я їздила з ним на рибалку і рибу теж продавала. Але зараз він на пенсії, хоча рибалити продовжує.

-Так може, варто налагодити масовий продаж, прямо зі сцени?

А.: (сміється) Ні! Ця риба вже не продається, а передається нам і вживається.

-Де любиш найбільше виступати?

А.: Багато таких місць. Одеса дуже добре приймає. Ми там багато разів виступали і щоразу - як перший. Я там просто насолоджуюся виступами. Так, взагалі вся Україна добре приймає. Київ хіба що, холоднувато. Тут люди не роблять зайвих рухів.

-А чи траплялися з тобою курйози на сцені?

А.: Багато разів! І мікрофон випадав і спідниця падала, і ... я навіть падала! Провід заважали або спіткнутися могла, колись просто не побачили гітариста ззаду. У кожного артиста курйози рано чи пізно відбуваються.

-Крім того, що ти відома артистка, ти ще і просто красива дівчина. Чи пропонували тобі дорогі подарунки?

А.: Пропонували, але я їх відкидала. Не можу сказати, хто і що мені пропонував, але це ті подарунки, які просто неможливо прийняти, адже вони до чогось зобов'язують. Люди зверталися не за адресою.

-А які презенти найоригінальніші?

А.: Від шанувальників завжди щось дуже оригінальне передають. Вони знають, що я люблю, коли люди щось роблять своїми руками. Так що передають мені подарунки, які самі вишили або вирізали. Добре, коли люди роблять подарунок з душею, щоб зробити приємне, а не намагаються показати, що у них багато грошей.

Найпотаємніші подарунки - зроблені своїми руками. Я дуже їх люблю. Нехай це навіть щось манипусенькая.

-Батьки Камалії та Сашка Рибака в своїх квартирах влаштували музей власних дітей. А у тебе свого особистого музею з подарунків і афіш ні?

А.: У мене вдома маленька дитина і займати місце якимись подарунками було б неправильно. Ми займаємо простір іграшками, пелюшками, пляшечками, всім, що йде в хід.

-У тебе були стосунки з продюсером Вадимом Лисицею. І тим не менше ви зуміли розійтися на дружній ноті і продовжити співпрацю. Навчи, як? Адже зазвичай, коли пара розлучається, люди тільки збирають в собі образи ...

А.: Довга робота над собою була. І я працювала над собою, і Вадик. У плані приборкання свого егоїстичного початку. Люди накопичили в собі образи, моменти, якими можна вколоти іншої людини, це і постійні докори ... Але це тільки наше сприйняття, це все створювали люди для себе, ти сам цим насолоджувався і заряджався. Ніхто ні в чому не винен у підсумку.