Станіслав Ніколаєнко: "Законопроект МОН не відповідає виклику часу"

Сьогодні, за інформацією "Обозревателя", відбудеться підсумкове засідання робочої групи, яка трудилася законопроектом "Про вищу освіту". Робоча група складається з представників академічної спільноти та студентських профспілок, а очолює її в.о. ректора Національного технічного університету КПІ Михайло Згуровський.

Публічно в Міносвіти законопроект робочої групи не коментують. У кулуарах ж подейкують, що в профільному міністерстві цю редакцію закону сприймають критично. Тим часом, саме законопроект робочої групи за нашими відомостями, може бути прийнятий в Раді вже в квітні.

Нагадаємо історію питання. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту в 2010 році представило законопроект "Про вищу освіту". Документ, серед іншого, надавав вузам право щорічно проводити перерахунок плати за контрактне навчання з урахуванням інфляції, узаконював проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) і правила прийому до ВНЗ на підставі результатів ЗНО, середнього балу атестата та творчого конкурсу.

Запропонований профільним міністерством законопроект викликав шквал критики з боку академічної спільноти. Студенти ж, яким документ, м'яко кажучи, не сподобався, оперативно мобілізувалися та вийшли на акції протесту.

У кінцевому рахунку, законопроект, за розпорядженням президента Януковича, був відправлений на доопрацювання. Новий варіант документа був оприлюднений в листопаді 2011-го. Через місяць законопроект був зареєстрований у Верховній Раді. Однак незабаром після цього прем'єр Азаров запропонував провести додаткові консультації щодо законопроекту. З цією метою і була створена робоча група, очолювана Михайлом Згуровським.

Про перипетії навколо закону " Про вищу освіту "розмовляємо з колишнім міністром освіти і науки Станіславом Ніколаєнко.

- Станіславе Миколайовичу, виділіть ключові "больові точки" урядового законопроекту і озвучте норми, що заслуговують підтримки.

- Ви знаєте, я ніколи не критикую конкретних людей, а тільки явища і події. У законопроекті, який Кабмін запропонував розглянути Верховній Раді, є безліч недоліків. А якщо говорити абсолютно відверто, доводиться констатувати: те, що запропоновано, абсолютно не тягне на новий закон. Це можна було оформити у вигляді невеликих змін, доповнень. Коли наукове співтовариство побачило цей документ, всі переконалися, що законопроект, маючи певні позитиви, не несе нічого нового. А в деяких моментах криються загрози.

- Які загрози? Наведіть приклад.

- Наприклад, прибрали норму про те, що в Україні має бути 180 студентів (держзамовлення) університетів, академій на 10 тисяч населення і 100 - учнів технікумів. Ця цифра якраз виходила на середньоєвропейську чисельність студентів у розрахунку на 10 тис. населення. Цей орієнтир ми не можемо обійти! Нинішня ж влада хоче все комерціалізувати, перекласти на плечі батьків. Але батьки у нас - бідні, оскільки у внутрішньому валовому продукті зарплата досягає тільки лише 32%, в той час як в Євросоюзі 68%, а в США - до 74-х відсотків.

Ще приклад. При вступі вводиться бал університету. Ну, що це таке? Повернення до старої системи дзвінків і хабарів при вступі? Не можна цього допускати. В цілому, якщо говорити відверто і щиро, то нічого кардинально нового, що стосується, скажімо, автономії університетів, посилення ролі науково-педагогічних колективів, з'єднання освітнього, наукового процесів і виробництва в одну інноваційну спіраль, в цьому законі немає. Так, цей закон був хороший, коли ми його писали 10-12 років тому. Але час адже змінилося.

- А що стосується законопроекту робочої групи. На якому рівні відбувалася підготовка, якою в цьому процесі була роль студентів?

- Зазначу, що я в цій робочій групі з першого дня і, власне, є одним з ініціаторів її створення. Тепер по суті питання. Всі, хто хотів внести свої пропозиції до закону, внесли їх. По-перше, всі ідеї закону, пропозиції, були оприлюднені. По-друге, всі університети (студенти, викладачі) України отримали пропозицію вносити свої побажання, зауваження. А їх, зазначу, надійшло більше трьох тисяч.

- Хто брав активну участь?

- Представники "Студентської платформи", громадської організації "Відсіч" та багато інших. До слова, на зборах у Азарова двічі були представники Всеукраїнської студентської ради, що працює при міністерстві. Правда, вони постійно виявляли якісь образи. Зокрема, представники Ради сказали, що вони не проти закону, однак до них, мовляв, мало прислухались. Їм, бачте, "Мерседес" не надіслали, щоб привіз їх на засідання і так далі ...

Але що я хочу сказати. Студенти брали участь в процесі підготовки законопроекту. Тут можу згадати і керівників студентського самоврядування КПІ, Києво-Могилянської академії. Це - тільки ті, кого я бачив.

Але що б ви мені не говорили, вони всі не є головними дійовими особами у підготовці закону. Безперечно, студенти - це живі, енергійні, порядні люди з гострим розумом. Однак для напрацювання закону нам потрібен не тільки розум, але і досвід. Дивіться: потужний, сорокатисячний колектив КПІ брав на себе всю технічну сторону. В цілому, працювали професори, доценти, представники профспілок, студенти. Всіма своїми силами долучилася до процесу Могилянка. Та що говорити! Інститут вищої школи та керівництво Академії педагогічних наук також спрацювали тут. Мало!? Львівська політехніка, львівський університет надавали свої пропозиції. Академія наук, Патонівська також за допомогою свого представництва брала участь і вносила свої пропозиції. І ніхто, зауважу, нікого ні до чого не зобов'язував. Йшла величезна дискусія!

- З чим підійшли до дискусійного фінішу?

- Документ, підготовлений робочою групою - кардинально новий і кардинально відмінний від урядового законопроекту. Він передбачає нову концепцію автономії, демократії, економічних справ, академічних свобод. Там все чітко виписано.

Візьмемо, наприклад, економічні свободи. Толку, що в попередньому урядовому законопроекті було написано про те, що вузи при друку підручників, завезенні обладнання для наукових досліджень мають пільги? Це порожній звук, оскільки всі ці норми не прописувалися в бюджетному, податковому, митному кодексі. При такому підході, дані норми були б гласом волаючого в пустелі.

Тому ми внесли ряд законодавчих ініціатив, які покликані стимулювати бізнес до вкладення коштів у розвиток української освіти. Роль бізнесу в розвитку університетів сьогодні становить 1% зі ста, а має бути, якщо дивитися на європейські традиції, хоча б відсотків 20.

- Які саме норми покликані стимулювати бізнес до вкладення у розвиток вітчизняної освіти?

- Ми записали, що до 5% фонду зарплати, бізнес має право направляти на підготовку кадрів, організацію проведення практик. Спробуйте сьогодні направити на практику студента чи учня ПТУ! Ніхто не візьме. А відповідно до прописаними в нашому законопроекті нормами, бізнес створює робочі місця для студентів, і ці витрати перенесе до валових витрати. Це вигідно, оскільки це не буде обкладатися податком.

Також ми прописали, що вузи мають право ввозити обладнання для досліджень, що не оплачуючи митний збір. Ми внесли поправки до Податкового кодексу про те, що підприємець має право направляти на благодійну допомогу 10%. Ця частина не піддаватиметься оподаткуванню. А раніше в законі не було і слова про освіту! Йшлося тільки про культуру та соціальної допомоги. Ми дописали освіту і науку. За моїми підрахунками, це додатковий ресурс в 15-17 млрд. грн. Це більше, ніж сьогодні споживають українські університети. Тобто, ми знайшли ще один ресурс.

Візьмемо автономію. Дивіться, сьогодні ліцензується перелік напрямів підготовки (так звані бакалаврські програми), спеціальності. Зараз же буде ліцензуватися тільки напрям підготовки, а спеціальності та спеціалізації стають прерогативою науково-педагогічного колективу. Це і є свобода. Крім того, передбачено право залучати викладачів з Європи та світу, визнавати всі їх регалії. Цього раніше не було. А хіба це погано, коли приїдуть викладачі з Кембриджу, Оксфорду, Дрездена, Лейпцига? Зараз же їх документи в Україні не визнаються.

Ще один приклад. Хто сьогодні видає ліцензії і проводить акредитацію? Державна акредитаційна комісія (ДАК). Це - головний біль! Коли я працював міністром, постійно хтось дзвонив, руки викручував, до суду подають за те, що у когось забрали ліцензію, комусь відмовили в її наданні та т.п. Зараз ми пропонуємо новий, демократичний порядок. Третина (15 чоловік) - роботодавці. Нехай вони говорять, кого позбавляти ліцензії. 15 осіб від вузів (з десяти - п'ять приватники). 15 осіб від Міносвіти і 5 студентів. Ось бачите, студенти навіть в ДАКу будуть представлені.

Тепер візьмемо ВАК. Вищу атестаційну комісію постійно критикували і в світі, і всередині країни, мовляв, ВАК - це свого роду надбудова. Але сьогодні, знищивши ВАК, передали його функції департаменту в складі Міносвіти. Що маємо? Сидить чиновник з Міністерства освіти і вирішує, кому давати дипломи, а кому не давати. Що це таке?

- До якого рішення прийшли в питанні ймовірності або неконституційність такої, зміни оплати за навчання під час навчального процесу?

- Ситуація тут така. Дану норму залишили фактично такий же, як і нині діюча. Сума оплати формується, раз на 5 років і якщо ти платиш на п'ять років наперед, ніяких індексацій далі бути не може. Якщо оплата проводиться щорічно, то щорічно вартість може змінюватися на суму офіційного рівня інфляції.

Багато керівників вузів кажуть: "Почекайте, держава підвищує зарплату, вартість комунальних послуг, а ми не можемо врахувати, скажімо, підвищення зарплати на 20% і т.д.". А ми скажемо: "Ну, ви ж берете безвідсоткові кредити у студентів". Тобто, про що я говорю? Про те, що коли йде оплата за рік - це нормально. А от коли платять помісячно, вузи, звичайно ж, програють. Тому дана тема і виникла. Але, наскільки я знаю, прийнято рішення не змінювати ситуацію і залишити норму в такому вигляді, в якому вона діє сьогодні.

- У Верховній Раді, крім урядового законопроекту, зареєстровані 2 альтернативні документа ...

- На сьогодні прийнято рішення надати уряду варіант законопроекту, розробленого робочою групою, в Кабміні його подивляться, оцінять. До речі: все, що було хороше в урядовому законопроекті, ми не відкинули - врахували. Також ми взяли всі хороші пропозиції з двох законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді. Автор одного з них - Юрій Мірошниченко, другого - Арсеній Яценюк і Леся Оробець. Мірошниченко, до слова, при Азарові заявив нам: "Якщо в парламент буде внесений єдиний законопроект, розроблений робочою групою, я зніму свій законопроект на його користь".

- Ходять чутки, що профільний міністр, який не брав участі у процесі, нібито блокує ухвалення законопроекту робочої групи.

- Знаєте, я сенс цієї дискусії називаю так: "Що переможе - здоровий глузд чи почуття честі мундира?". Я вважаю, що в цій дискусії повинен перемогти здоровий глузд. А якщо хлопці будуть захищати честь мундира, ми ще довго будемо купатися у своєму містечковому національному болоті. Нам необхідно виходити на європейський, світовий рівень і не гальмувати рух у цьому напрямку.

- За моєю інформацією, законопроект робочої групи може бути прийнятий у парламенті в кінці квітня - початку травня. Припустимо, саме так і станеться. Коли буде відчутний реальний ефект нового закону?

- Я думаю, що реальний ефект буде очевидний, починаючи з 2013-го, адже більшість норм фактично будуть вводитися з 1 січня наступного року. Тут вкрай необхідна велика організаторська, менеджерська робота. Під лежачий камінь вода не тече і якщо нічого не робити, нічого не змінитися. Керівникам вишів зараз необхідно застосовувати сучасний економічний менеджмент і проводити діалог з бізнесом.

Цей закон - не манна небесна для університетів. Це - та сама вудка, за допомогою якої вони разом з бізнесом, зможуть ловити велику рибу, яка сьогодні так нам потрібна. Мова йде про нові кваліфікованих, інноваційних кадрах. Сам по собі закон нічого не дасть. Якщо міністерство разом з ректорами (особливо тими, кому вже за 150 років) будуть сидіти, склавши руки, нічого не зміниться.