Олександр Жолудь: "Друга хвиля кризи прийде восени"

Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь розповів "Обозревателю" про особливості національної кризи .

- На вашу думку, які особливості відрізняють кризи американського і європейського зразків ?

- Основна різниця між США та ЄС полягає в тому, що в Штатах, все-таки, єдина фіскальна політика. Вони можуть централізовано відповідати на будь-які загрози, які можуть з'явитися. У Євросоюзі досить потужна бюрократія. Крім того, немає єдиної думки між лідерами країн ЄС.

Наприклад, чому минулого тижня серйозно впало євро? Тому що німці заявили, мовляв, нехай Греція, незважаючи на загрозу дефолту, сама допомагає своїм банкам. І, знову ж, дивимося: які банки, в основному, тримають борги Греції. Німеччина тримає небагато, багато тримає Франція. Природно, якщо інвестори чують, що Німеччина не допомагатиме Греції, а в разі чого допоможе тільки своїм банкам, це автоматично стає знаком для інших країн Єврозони, які тримають грецькі борги, - мовляв, можуть бути проблеми.

У цьому світлі основною проблемою ЄС є відсутність єдиного фронту. Тому що виключно монетарними методами через європейський центробанк вирішити всі проблеми не може. Особливо враховуючи факт основної проблеми суверенних боргів окремих держав. Тому зараз ЄС перебуває перед вибором. Або давати ліквідність для тимчасової підтримки системи, але не вирішувати проблему, а тільки її погіршувати. Або вона, все-таки, буде створювати єдиний європейський орган, контролюючий фіскальну політику.

- Вже можна робити прогнози з приводу того, як буде себе вести криза в США і Єврозоні найближчим часом?

- Сьогодні в США ми можемо отримати невелику рецесію, яка багато в чому є так званої балансової рецесією. Тобто чисто технічної, яка чи не викликана якимись погіршеннями макроекономічної ситуації, а просто викликана коливаннями в статистичній базі.

Що стосується Єврозони, то розвалу системи не буде, як вважають деякі експерти. Але в той же час структура ЄС поки що достатньо слабка. І єдиний шлях для єврозони - це консолідація дій у політиці та економіці. Але це може викликати протест з боку представників великих економік ЄС.

Наприклад, німці вважають, що вони добре живуть і не розуміють, чому повинні оплачувати борги тієї ж Греції. Однак зростання німецької економіки, який ми спостерігали за останнє 10-річчя, в чому залежав, в тому числі, і від дефіцитів у інших країн. Приміром, якби не було у греків припливу капіталу, вони б не купували, умовно кажучи, машини в Німеччині. Тоді б не було у німців можливості продавати автомобілі, і, відповідно, не було б сенсу їх виробляти.

І якщо подивитися на зовнішньоторговельний баланс Німеччини, то країна має хороший плюс, зокрема, за рахунок автопродажів. Але все ж значну частину німецької продукції купує саме Єврозона. Відповідно, заява німецьких політиків: ми вирішуємо свої проблеми самі, а ви вирішуйте ваші проблеми без нас, - не зовсім серйозні. Тому що проблеми тих же Греції та Португалії б'ють по самій Німеччині, але не напряму. І це рано чи пізно призведе до серйозних економічних проблем. У зв'язку з цим, лідерам ЄС варто було б переглянути свою політику.

- Як ви вважаєте, звідки прийде в Україну криза?

- Найімовірніше, з Європи. Тому що товарообіг з європейськими країнами набагато вище, ніж з Америкою. До речі, Штати навіть не входять до десятки найбільших торгових партнерів України. Крім того, важливим фактором є те, що інвестиції в нашу країну, в основному, йдуть з Європи. Тому для України проблеми Європи більш серйозні, ніж проблеми Штатів.

- Коли ж нашу країну накриє друга хвиля кризи?

- За великим рахунком, накопичення проблем йде останні 1,5 року. І може вилитися в певні проблеми вже цієї осені. Але в той же час якщо буде реалізований м'який сценарій - без будь-яких різких обвалів в Єврозоні або США - то в цілому я б говорив про зниження економічного зростання, але не про падіння. Так, існують певні ризики, але вони можуть і не здійснитися.

- Які саме проблеми ми можемо отримати від Єврозони?

Перше. Якщо в Греції та інших країнах ЄС відбудеться дефолт, то, швидше за все, суверенні борги країн, в тому числі, України стануть дорожче. Тому що інвестори звикли до того, що якість держборгів зазвичай дуже високе. Однак якщо відбудеться низка дефолтів, то процентні ставки за держборгом виростуть. Тому що зростають ризики.

Крім того, ми можемо отримати скорочення грошей. Може виникнути варіант того, що ніхто не захоче кредитувати ту чи іншу економіку. Тому що ризики при купівлі держоблігацій можуть бути високі. Для прикладу: є думка, що ймовірність оплати Грецією за облігаціями цього року становить 50х50. Тобто більшість інвесторів побоюються, що греки не зможуть оплатити свої борги. Настільки високі ризики можуть стати сигналом для того, що Грецію більше не захочуть кредитувати в майбутньому.

Друге. Можуть виникнути проблеми в банківському секторі. Якщо ми подивимося на падіння фондових індексів у найбільших країнах Єврозони, це відбувається, в основному, через падіння цін банківських акцій. Пов'язано це з тим, що на балансах багатьох європейських банків перебувають борги тій же Греції та Португалії. І, відповідно, раз цими боргами не довіряють, то і вартість цих компаній оцінюють нижче.

А це важливо для України, так як перша десятка найбільших банків більше 50% складається з дочірніх структур іноземних банківських установ. І якщо у європейських банків виникнуть проблеми, то вони не зможуть фінансувати своїх "дочок". І це може спровокувати проблеми в Україні, тому що жоден банк не зможе впоратися з потоком клієнтів, які вимагатимуть повернення своїх депозитів цю хвилину. Тим більше подібна проблема у нас вже була в 2008 році.

- А які сектори української економіки найбільш уразливі перед загрозою другої хвилі кризи?

- Якщо відбудеться європейська криза, то буде загальне нове падіння цін на ресурси. Тому що економіка ЄС в цілому настільки ж велика, як і в США. Відповідно, криза в Євросоюзі вплине на ці тенденції. І, незважаючи на те, що більшість продукції не йде в ЄС, а йде, наприклад, в Північну Африку, Близький Схід, Азію, то все одно можуть постраждати сектори української економіки, орієнтовані на експорт. Металургія, хімія, машинобудування.

Крім того, коли відбувається падіння світових цін, то, в першу чергу, це удар по інвестиціях. І тоді сектора економіки, зав'язані на інвестиціях, можуть постраждати. Наприклад, будівництво, і пов'язані з цим напрямком, наприклад, виробництво плитки, цегли, бетону.

- Ви говорите, що друга хвиля буде м'якше першою. У чому це може бути виражено?

- Основна відмінність від кризи 2008 року полягає в тому, що люди вже морально готові до таких струсів в економіці. Так, 3 роки тому українці активно скуповували продукти, підприємства забивали продукцією склади, тому що у населення була чітка установка: криза - це коли раптом несподівано зникають товари. Сьогодні ситуація інша: немає такого активного кредитування фізосіб; люди не будуть рватися купувати все, що лежить на полицях; - У результаті залежність населення від кредитів і банків знизилася.

Далі - ринок праці. У 2008 році роботодавці до останнього зберігали штати компаній, будучи впевненими в тому, що проблеми в економіці тимчасові. Коли ж 2009 рік не приніс зростання, почалися тотальні звільнення. Думаю, що зараз бізнес буде діяти жорсткіше, і легше піде на скорочення співробітників. У результаті може бути більш різке зростання безробіття, ніж три роки тому. За методологією МОП, зараз ми маємо рівень безробіття в районі 8%. Якщо почнуться скорочення, то можна очікувати приріст в 1-1,5% щокварталу. Таким чином ми можемо вийти на такий рівень безробіття, як в США.

Крім того, ми можемо отримати зростання по житлово-комунальним тарифам. Зараз ми не потребуємо в кредитах МВФ, тому можемо не підвищувати ціни на газ для населення. Однак якщо нам знадобиться термінове отримання кредитування від фонду, то цілком імовірно, що стрибок тарифів на блакитне паливо може відбутися протягом місяця і відразу на 50%. Таке вже було в серпні 2010-го.

- А що буде з курсом гривні?

Курс гривні буде відносно стабільним і такого падіння, яке було в 2008-му не варто очікувати. Однак гривня буде потроху слабшати. На мій погляд, Нацбанк допустить зниження нацвалюти за рахунок збільшення курсових коливань на ринку.

Як зараз поводиться регулятор? Кілька днів не виходить на міжбанк і спостерігає за пропозицією валюти. І якщо на міжбанку кілька днів спостерігається дефіцит - ставки трохи підростають, то НБУ виходить, закриває пропозицію за заданою ціною і знову йде з ринку.

Для того, щоб збільшити волатильність курсу гривні, Нацбанку доведеться змінити тактику: на міжбанку регулятор буде з'являтися ще рідше, тим самим дозволяючи ставками по курсу більш сильні коливання.

Очікується, що на кінець року офіційний курс НБУ складе 8,05 грн. / Долар. А в 2012-му середньорічний курс складе 8,30-8,40 грн. / Долар.

- Скільки Україні знадобиться часу, щоб пережити другу хвилю кризи?

- Відновлення буде йти не так швидко, як після кризи 2008-го. Думаю, при оптимістичному сценарії наша країна зможе наростити темпи економічного зростання вже в 2014 році. У гіршому розкладі для відновлення економіки знадобиться 5-6 років.