Володимир Лапа: Змова або посуха?

Якщо ви, шановні читачі, хочете знати в принципі: чи будуть далі дорожчати продукти харчування, це інтерв'ю можна не читати. Експерти єдині в прогнозі: так, будуть, це світова тенденція.

Якщо хочете зрозуміти: що відбувається і чому - спочатку цитата з повідомлення "Інтефакс-Україна": "За даними Держкомстату, на споживчому ринку у листопаді ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,1%. Найбільше (на 5,1-2,2%) подорожчали маргарин, молоко, сири і соняшникова олія. На 1,7-0,6% зросли ціни на олію, кисломолочну продукцію, макаронні вироби, хліб і цукор.

За січень-листопад (до грудня -2009) продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 9,5%; За даними Держкомстату, у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів продукція подорожчала на 1,6%, у тому числі у виробництві рослинних і тваринних жирів - на 10,2%, цукру - на 3,7%, переробленні та консервуванні овочів - на 2,3%, борошномельно-круп'яних продуктів - на 2,1%, хліба і хлібобулочних виробів - на 1,3%. "

Чому так стрімко зросли ціни на продукти харчування? Чому кілограм сиру в нашій країні коштує дорожче кілограма м'яса, і що ми взагалі будемо їсти в наступному році? "Обозреватель" запропонував відповісти на ці питання генеральному директору Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" ВОЛОДИМИРУ лапі.

Володимир, чому ціни на більшість продуктів харчування в усьому світі значно зросли?

Є довгострокові і короткострокові фактори ціноутворення. Серед довгострокових - глобальне потепління, яке призводить до великих змін в температурі і опадах, що веде до посух в одних регіонах, повеней в інших, і лютих морозів в третіх. Але я б не розглядав цей фактор, як першорядний, він проявиться в більш тривалій перспективі, в 2050 - 2070 роки, і ось тоді буде чинником номер один. Сьогодні сам термін "глобальне потепління" несе, швидше, негативну психологічне навантаження. І стверджувати, що в останні два роки погода істотно змінилася в гіршу сторону в порівнянні, наприклад, з 2003 роком, не можна. Україна знаходиться на кордоні кліматичних змін: частина регіонів виграє, частина програє, зона сільськогосподарського виробництва зрушиться на північ, і, швидше за все, умови на півдні стануть більш жорсткими. Але в порівнянні з прогнозом для інших країн Україна знаходиться таки в більш сприятливій ситуації, оскільки є регіони, де сільськогосподарське виробництво може взагалі припиниться.

Збільшенню цін сприяє фактор зростання населення землі, який відбувається швидше, ніж зростання врожайності культур, а загальна площа під сільськогосподарськими землями в світі залишається стабільною, і навіть знизилася за останні 20 років. Але більшою мірою на ціноутворення впливає не стільки динаміка зростання населення, скільки його платоспроможність. Це стосується, перш за все, країн Азії, в той же час потенціал споживання в розвинених країнах практично вичерпаний, а населення майже не росте. Україна теж можна віднести до країнам, т.к. по основних продуктах харчування реальні норми споживання в кілька разів менше фізіологічних норм. Під час кризи платоспроможність знизилася, але я не говорив би про критичну втрати платоспроможності (це сталося в середині 90-х років), сьогодні, скоріше, можна говорити про припинення зростання платоспроможності населення.

І третій, серйозний фактор, який впливає на споживання продуктів - використання сільськогосподарських культур у вигляді альтернативних джерел енергії. У США переробляють кукурудзу на біоетанол, в ЄС - рослинні масла в біодизель, в Бразилії переробляють цукровий очерет. І ці альтернативні джерела енергії відтягують з ринку істотну частину сільгосппродукції від продовольчого споживання населенням. Очікується, що через п'ять - сім років буде перехід на енергетичні культури другого покоління, це швидкозростаюча маса дерев: верба, тополя та інші. Сьогодні технології не дозволяють стати їй більш економічно привабливою, ніж класичні енергетичні культури, як кукурудза, рапс та ін Зараз ми спостерігаємо просто конкуренцію між продуктовим і не продуктовим використанням класичних видів сільгоспкультур.

Це три основні чинники, які вже впливають і будуть впливати на споживання продуктів і ціни на них. Також часто проблемою називають обмеження використання сільськогосподарських земель. Хоча, швидше за все, в перспективі основним несприятливим фактором буде обмеження водних ресурсів. (Тільки на вирощування однієї корови необхідно майже 20 тис. літрів на рік!) Природно, рослинництво також вимагає водних ресурсів, а стійке землеробство без штучного поливу в ряді регіонів складно уявити. У контексті змін клімату, ця проблема для всіх країн скоро стане значною, і Україна тут не виняток.

Напевно, є і специфічні, "свої", причини зростання цін на продукти Україні?

Несприятливі погодні умови знизили прогнози врожаїв по зерну і цукру в Росії, Індії і Бразилії, що підстьобнуло світові ціни. Тут також включилася спекулятивна складова, оскільки масштаб підвищення цін на зерно був занадто великим у порівнянні з балансовими проблемами світового ринку.

Всі ці причини справедливі і для України. Слід згадати і про взаємодію цін на продовольство і нафту, яке ще до кризи було дуже жорстким. Тому на тлі зростаючих цін на нафту вартість продуктів також буде рости. Світова економіка виходить з кризи, ціни на сировинні товари зростають, нафта вже не 40, а 85 доларів за барель, пшениця коштує вже не 60 доларів а 250 - 300. Загальні тенденції такі, що світові ціни на продовольство будуть підвищуватися.

Зростання цін переживає весь світ, але є й специфічні українські проблеми, і на ціни в українських супермаркетах набагато більший вплив виявляться не світові тенденції, а Податковий кодекс.

Одна з найголовніших причин підвищення цін, про яку сьогодні мало хто говорить - це істотна девальвація гривні два роки тому. Ціна на пшеницю за$ 250 за тонну за курсом п'ять гривень за долар - це одна цифра, а за курсом вісім за долар - зовсім інша. Цей фактор себе ще не вичерпав, і якщо українські ціни підтягнуться до світових, то це буде зовсім інший рівень цін: і за макаронам, і по борошні, і по хлібу. Очевидно, що уряд в цьому випадку буде намагатися розтягнути інфляційний ефект від девальвації.

Друга причина зростання цін: дуже зарегульована підприємницьке середовище. Тобто ведення бізнесу дуже ризиковане, той, хто хоче інвестувати сюди гроші, не бачить прибутковості при 5-7-10 відсотках. Інвестору потрібна прибуток у 30-40-50%, щоб покривати всілякі ризики, до того ж, в сільському господарстві ще є і додаткові ризики: погодні, цінові та ін Потім, у нас дуже високі кредитні ставки. Що таке аграрне виробництво? Ви повинні зараз посіяти озимі, потім через рік збираєте і, бажано, продавати не відразу, треба трохи почекати. Значить, повинен пройти приблизно рік і сім місяців, між початком інвестицій і поверненням грошей. Наприклад, якщо ви використовуєте кредити під 20%, то майже за два роки ви заплатите банку 30%, і це ляже на собівартість продукції. У сільському господарстві дуже важлива загальна стабільна макроекономічна ситуація. Тут ми програємо конкурентам, гроші в Європі дають під 7-8%, в Україні - 20%, і ці відсотки лягають на споживача, на нас з вами.

Без стабільної макроекономічної ситуації, стабілізації на фінансових ринках, розраховувати на те, що українські продукти дешевшатимуть - просто не варто. Ми в замкнутому колі: висока інфляція - високі кредитні ставки - а високі кредитні ставки підвищують ціни на продовольство. Простого виходу з цього кола немає, потрібна системна прагматична політика.

Третій момент - більше психологічний, тому що багато видів продовольства вже у нас коштують стільки скільки в ЄС, а деякі дорожче, але на продовольство в ЄС споживачі витрачають 10-15%, а в Україні - понад 50% бюджету. При однаковій динаміці зростання цін роль цього фактора значно більше, тому більш хвороблива реакція на одні й ті ж явища.

Давайте пройдемося за списком основних продуктів: пшениця, м'ясо, молоко, соняшник, цукор. Причини зростання цін?

По зерну: світові ціни оновилися, українські пішли за ними, уряд, квотуючи експорт, не дозволяє підвищити їх до світового рівня. Наприклад, французький фермер отримує $ 270 за тонну пшениці, український фермер - $ 200. Ціни зросли, але не так сильно, в порівнянні з минулим роком, і якщо розглядати приклад із зерновими культурами, то цей ціновий удар зараз ділять і споживачі, і виробники.

По м'ясу: виробники спробували підвищити ціни, т.к зросли ціни на кормове зерно, але не вдалося. По птиці і по свинині зросли обсяги виробництва, поголів'я росте приблизно на 10% на рік. Ціни реалізації свинини влітку були 13 грн. за кг живої ваги, далі зросли до 15-16 грн / кг, а потім вони змушені були знову опустити ціну. Ситуація на ринках з продажу м'яса така ж: підняли до 50 грн. і більше, опустили до 40-45 грн. за кілограм.

Що відбувається з ростом цін на молоко: на нього традиційно виростають ціни до осені-зими, технології у нас в країні далеко не сучасні, тому сезонність виробництва зумовлює значні цінові коливання. Але в поточному році процес підвищення цін почалося трохи раніше, переробники очікували зменшення виробництва, почали закуповувати сировину в серпні-вересні, спровокували різке підвищення ціни раніше, ніж це було "за планом". При цьому ціни, наприклад, на тверді сири частково зробили продукцію не конкурентоспроможною, в порівнянні з тими ж польськими сирами. Зараз ми бачимо в магазинах збільшення імпортної продукції, і очевидно, що повинно відбутися зниження цін на молочні продукти в грудні-січні для відновлення конкурентоспроможності в порівнянні з імпортом. По украй мірі, на ринку сирого молока зниження цін вже відбулося.

Соняшник: дуже істотно подорожчав в цьому сезоні, зросла й ціна на соняшникову олію. Але це тенденції не такі загрозливі, на тлі квот з експорту зерна, соняшник - культура, яка дозволяє більш-менш оптимістично дивитися в майбутнє сільськогосподарським виробникам, оновлювати оборотні кошти. Значною мірою, високі доходи забезпечуються саме за рахунок експорту.

Цукор: очікувалося, що виробництво цукру буде на рівні 2-2,3 млн. тонн, потім виробництво цукрових буряків істотно знизилося, це було пов'язано з погодними умовами. Очікуване зниження цін на оптові закупівлі цукру не виправдалися. Виробництво цукру, за оцінками експертів, буде на рівні 1,55-1,6 млн. тонн, населення споживає приблизно 1,8 млн. тонн. Потенційний дефіцит становить 250 тис. тонн, і перекритий він буде за рахунок імпорту.

Кілограм сиру коштує дорожче кілограма м'яса. Чим обумовлений такий різкий стрибок цін на тверді сири? Що, простий "Український" сир скоро стане для нас "чорною ікрою"?

Тверді сири у роздрібних мережах стрімко подорожчали. Основною причиною є дефіцит сировини, який загострився зважаючи аномально спекотного літа і сезонного зниження виробництва молока. На сьогодні в Україні спостерігається брак якісного молока для виробництва молочних продуктів в цілому, в позасезонний - особливо. До того ж, жаркі і сухі погодні умови, що спостерігалися поточним влітку в Україні, негативно вплинули на надої. Сезонне зниження пропозиції молока, що зазвичай спостерігається в листопаді-грудні, відбулося цього року раніше. У серпні - за рахунок спеки - було нетипове для цього періоду скорочення пропозиції молока. До того ж, переробники активно включилися в закупівлі, провокуючи подальше зростання цін. За місяць ціни виросли, залежно від якості молока, на рівень до 20%. Середня закупівельна ціна виросла: - на молоко I сорту від сільгосппідприємств на 12%, з 2680 до 3000 грн. / тонна; - II сорту від сільгосппідприємств - на 20%, з 2008 до 2404 грн. / тонна; - II сорту від населення - на 18%, з 1761 до 2082 грн. / тонна. Підвищення закупівельної ціни на молоко в серпні з боку переробників, збільшило, відповідно, собівартість виробництва молочних продуктів, що вже знайшло відображення в роздрібних цінах. Крім того, рівень цін на молочні продукти в Україні безпосередньо залежить від світових цін, більшою мірою від цін на європейському ринку, які в останні місяці мають тенденції до підвищення. Але в цілому, максимум цін на молочну продукцію в поточному сезоні, швидше за все вже пройдено.

Треба сказати, що по більшості товарних позицій ціни зросли одночасно. Але якщо говорити про листопад, то зростання цін вже не спостерігалося. По маслу і сирів ціни трохи знизилися. Однозначно не буде підвищення ціни в грудні і січні, і швидше за все, до кінця сезону. З цими цінами ми увійдемо в лютий-березень, а там вже піде збільшення виробництва молока. Зараз переробники намагаються знизити ціну на сировину, тому що вони, звичайно, не зацікавлені в тому, щоб покупець приходив до магазину, дивився на вітрину і - йшов. Нагадую, зросли ціни тому, що були негативні очікування щодо врожаю. Фермери побачили, що вони можуть заявити більш "прийнятні" ціни для себе. В Україні достатньо молока. Переробники хотіли накопичити сировину, але потім зрозуміли, що вони самі "перегріли" ринок, продаючи сировину за завищеними цінами.

Що ми будемо їсти наступного року: "ніжки Буша", "м'ясо бразильських буйволів"? Вітчизняні продукти нам вже не по кишені ...

Насправді, у нас немає критичної залежності від імпорту, якою ми себе самі чомусь весь час лякаємо. І коли ціни підскакують, як, наприклад, з молочної продукції, то вони коригуються. Споживач відкоригує ринок краще, ніж будь-який закон від ВР. Виробники зацікавлені продати, переконати покупця не підходити до вітрини дуже просто, значно важче змусити його повернутися до своєї продукції. Я впевнений, що переробники та виробники, які мислять раціонально, не зацікавлені в тому, щоб ціни неконтрольовано зростали.

Так, вони будуть продавати за цінами, які гарантують рентабельність, але я б не драматизував цю сезонну "хвилю" підвищених цін, та й ціни зросли по всім видам продуктів одночасно. Але ми все одно залежимо і від погоди, і від ситуації на світових ринках: у червні пшениця на світових ринках коштувала $ 160, а через три місяці вона коштувала вже $ 300. Не забуваємо про погодному факторі: цього літа стояла спека, а фермери думають : "ага, сонце пече, посуха, значить картопля, та інші овочі будуть дорожче". З тих видів продукції, за якими підвищення цін було надмірним, будемо мати корекцію у бік зниження. Потенціал підвищення поки вичерпаний, до речі, росте виробництво птиці, свинини, і щоб продавати - треба знаходити компроміс із споживачем.

Обнулення ввізних мит на молоко, вершкове масло, картоплю, жито і гречку покликане, нібито, знизити ціни на ці продукти. Також повинне подешевшати м'ясо, особливо імпортне м'ясо птиці. (Держмитниця і МінАП домовилися про спільні дії для більш точного визначення митної вартості, від якої безпосередньо залежить розмір митного збору, що ввозяться м'яса і м'ясопродуктів.) Можливо, найближчим часом митна вартість м'яса курки знизиться з $ 1,07 / кг до $ 0,8 / кг .

Але вітчизняні виробники курятини не розуміють, чому влада перейнялася цінами саме на цей вид м'яса. У країні немає дефіциту курятини, навпаки - багато підприємств не можуть збути свою продукцію. Тому ще більшу затоварювання ринку навряд чи приведе до істотного зниження цін.

Включення в пільговий перелік жита викликає ще більше питань, незважаючи на скорочення врожайності цієї культури, торішніх залишків вистачить, щоб задовольнити внутрішній попит.

На думку окремих експертів, відкриття кордонів для імпорту приструнить вітчизняних виробників і змусить їх згадати про конкуренцію. Але насправді стимулювання імпорту - не кращий інструмент економічної політики. Воно допомагає обмежити ціни на 2-3 місяці, але б'є по виробниках найближчі 2-3 роки. Попередній досвід такого роду кроків є наочним тому підтвердженням. Та й сама кон'юнктура на більшості ринків показує, що в стимулюванні імпорту немає потреби.

PS Це неофіційну думку одного з вітчизняних експертів (- Ред )

Новий раціон для громадян України в 2011 році складе:

Макарони - 7 кг / рік

Макарони у формі риби - 17 кг / рік

Макарони у формі м'яса - 30 кг / рік

Макарони у формі фруктів - 65 кг / рік

Макарони у формі птаха - 27 кг / рік

Макарони у формі всього іншого - 169 кг / рік

Макарони у формі чаю (з двох верхніх макаронів) - 110 заварювальних чайників на рік.

Вода для варіння макаронів - 1 кран