Геннадій Москаль: За гроші наша Верховна Рада та за Гітлера проголосує ...

У парламенті днями був зареєстрований урядовий законопроект про дозвіл вільного продажу травматичної зброї всім повнолітнім для самозахисту. Наш сьогоднішній співрозмовник, екс-заступник глави МВС, перший заступник голови комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль документ критикує вздовж і впоперек. Парламентарій констатує: в разі прийняття законопроекту в країні істотно зросте рівень злочинності. Про збройової та інших законодавчих ініціативах, так чи інакше зачіпають роботу правоохоронних органів, - далі в інтерв'ю.

Як ви вважаєте, наскільки актуальним сьогодні для нашої країни є питання вільного продажу травматичної зброї? Наскільки ментально до прийняття такого роду документа готові українці?

Повірте мені, законопроекти про зброю, легалізації проституції, наркотиків - це всі замовні і підтримані фінансово документи. Мене дивує, чому МВС і уряд виступили в такому непривабливому вигляді.

Вітер в даному конкретному випадку дме з боку збройового підприємства "Форт", яке дислокується у Вінниці. Вони, коли Луценко був міністром, і його переконали в доцільності прийняття такого документа. Ледве тоді його вдалося переконати, довести, що це - горе для України, а не порятунок. Але, як бачимо, Захарченко знову повівся на цю тему. Тему чисто лобістську.

Ваш прогноз: депутатський корпус дасть хід даного законопроекту?

Заплатять гарненько деяким фракціям, і вони проголосують, не сумніваюся. За гроші наша Верховна Рада та за Гітлера проголосує. Питання в іншому: що це дасть Україні? А те, що півкраїни буде лежати в могилах, ще половина - буде сидіти в тюрмах за вбивство.

Ми не готові до цього ментально. Україна знаходиться в глибокій соціальної ямі і в такій же глибокій депресії. І як, питається, давати людям в руки зброю, коли вони живуть в умовах далеких від благополуччя? Це - злочин перед нацією. Однак, на жаль, гроші сьогодні в Україні встановлюють політичну (та й не тільки) погоду.

Я скільки зможу, буду робити все, щоб цей законопроект не пройшов. Ну, єдине, хіба що не обіллю себе бензином і не підпалю перед трибуною ВР, як свого часу робила Лілія Григорович.

Очевидно, що в разі прийняття даного законопроекту негативна криміногенна, соціальна ситуація посилюватиметься. І скажіть мені, будь ласка, як буде діяти міліціонер, якщо якийсь п'яний направить на нього травматичний пістолет?

Очевидно, застосує зброю. ..

Абсолютно вірно. Міліціонер вночі що, розглядатиме, травматичний це пістолет або ж нетравматичний? Ні, звичайно. Він просто вистрілить на поразку і на цьому буде кінець історії.

А як можна захистити, наприклад, очі від травматичного пістолета? Ніяк. Ось і питається, що ми робимо, вносячи такі законопроекти!? Невже гроші, а не здоровий глузд, сьогодні стали головним мірилом суспільної моралі?

Перш ніж розглядати документ у сесійній залі, своє слово мають сказати профільні комітети ВР. Думаєте, схвалять?

Все залежить про того, про який саме комітеті ми говоримо. У нашому комітеті - з боротьби з організованою злочинністю і корупцією цей документ однозначно не пройде. Тому що в наш комітет входять абсолютно розсудливі люди. Ми ніколи не плутали законотворчість з політикою, оцінюючи проекти законів виключно за професійним принципом.

Проте комітет із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності документ затвердить, не сумніваюся навіть. Адже це повністю "регіональний" комітет на чолі з метром, паном Олійником.

Ви днями також зареєстрували законопроект, що стосується безпосередньо діяльності правоохоронців. Я кажу про проект закону, зобов'язуючому кожного міліціонера носити на формі спеціальний жетон. Скажіть, чим викликана ця ініціатива і в скільки бюджетних коштів може вилитися її практична реалізація?

Вибачте, а у скільки обійшовся один браслет пану Мельнику? Якщо не помиляюся, в 34 тисячі гривень. При цьому він його просто зняв з руки і викинув на підвіконня.

Якщо, припустимо, ваша редакція проводить якусь конференцію чи круглий стіл, то очевидно, що ви замовляєте бейджи для учасників. У скільки це може обійтися? Та копійки це все коштує ...

Тепер що стосується безпосередньо ініціативи. Як сьогодні ідентифікувати міліціонера? Як дізнатися правоохоронця, який, побив вас під час масової акції? Що їх вибудовувати в лінійку і проводити впізнання? Їх же там по 500 і більше осіб виставляють ...

Знаєте, я стажувався в багатьох країнах світу. І скрізь поліцейські мають ідентифікатор. Чому раптом поліцейський повинен приховувати своє обличчя, звання, прізвище і так далі? Якщо ми дійсно хочемо йти в Європу, а не тільки ля-ля-ля, нам необхідно прийняти такий законопроект. Це - загальноєвропейська практика.

Повертаючись до теми ректора Мельника. Міліція просто не готова (технічно, ментально і так далі) контролювати домашніх арештантів або в даному випадку мала місце банальна недбалість?

Звичайно, вони не готові. У мене складається таке враження, що розробники Кримінально-процесуального кодексу - це люди-інопланетяни. Вони ніби ніколи не жили в Україні, оскільки не враховували наш менталітет.

Перше. Яка відповідальність передбачена за те, що я викинув цей браслет і втік? Та ніякої відповідальності немає абсолютно! Друге. А чи може суддя поміняти міру запобіжного заходу на більш суворий? У КПК немає такої прямої норми.

Кримінально-процесуальний кодекс настільки недосконалий, що на практиці це видно неозброєним оком. Я написав близько 15 поправок до КПК. У тому числі, просив відстрочити вступ в дію норми про домашній арешт. Чому? Тому що міліція до цього абсолютно не готова: немає грошей, немає цих браслетів, антен-ретрансляторів, які б брали сигнал.

Той же Мельник пішов додому ввечері, і в суд на наступний день не з'явився. І прокурор (а я цікавився, як все відбувалося) попросив суд, щоб зв'язатися з начальником міліції, щоб той послав до Мельника додому дільничного. Дільничний прийшов, Мельника немає, а браслет лежить на підвіконні. Та якби не було цього суду, народ України по сьогоднішній день думав би, що Мельник сидить вдома з браслетом на руці. І все б смішно, якби не так трагічно ...

До речі, про трагічність. У Державтоінспекції констатували, що не можуть забезпечити безпеку дорожнього руху через брак кадрів. Зокрема начальник Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС Сергій Будник заявив, що нині 70% місцевих відділень ДАІ мають недостачу співробітників, і в більшості випадків в особистому штаті працюють 3-4 людини. Також він вважає, що для підвищення безпеки на дорогах необхідно найближчим часом переходити на повну автоматичну фіксацію порушень. Думаєте, це дійсно може покращити ситуацію на дорогах? А ситуація адже катастрофічна ...

Знаєте, що б я порадив співробітникам ДАІ? Нехай не беруть гроші, і на дорозі тоді буде повний порядок. І чому він там плаче крокодилячими сльозами про брак кадрів і так далі? Якщо він живе на одну зарплату, то він має моральне право плакати. А якщо він з цієї годівниці має якусь частку, то нема чого плакати. Плакати повинні українці ... От особисто я виїжджаю на дорогу, і у мене немає впевненості в тому, що я доїду живим-здоровим. Я в минулому році потрапив у ДТП і лікуюся по сьогоднішній день.

Ніде в світі немає такого, щоб ДАІ давала дозвіл на відкриття автошкіл, потім контролювала їх діяльність, потім брала б іспити, потім видавала б водійське посвідчення і, нарешті, згодом контролювала б виконання закону про дорожній рух. Це повна маячня! Не може бути монополії в однієї структури! Ця монополія і призвела до того, що все вирішується через хабарі.

Візьмемо сусідню Молдову. Там при державному підприємстві облаштовані пункти з прийому іспитів випускників автошкіл. Приходить людина в цей пункт, йому менеджер по комп'ютеру надсилає номер. Все. Поруч немає нікого. У Кишиневі сидить людина, яка не знає його прізвища, не бачить його обличчя. Для екзаменатора він - тільки номерок, не більше, для якого потрібно допомогою комп'ютера поставити питання. Так от, зі ста чоловік, 99 з першого разу іспит не здають. Більш того, якщо людина не здала іспит, він повинен знову йти в автошколу. І так до тих пір, поки людина не зрозуміє, що правила дорожнього руху треба вивчити.

Ви чули, щоб в Молдові на дорогах творилося те, що діється щодня у нас? Немає там такого. А у нас? Справжня Сталінградська битва ....