Відео дня
Антиквар: Леніна-Сталіна вдень з вогнем не знайдеш
Ринок антикваріату відновлюється після незначного падіння в 2008-2009 роках на тлі світової кризи. Так, в 2011 році світовий ринок мистецтва виріс на 35% щодо попереднього року. На думку аналітиків, інвестиції в антикваріат останнім часом стають одними з найвигідніших. Судіть самі: портрет Поля Елюара кисті Сальвадора Далі на торгах Sothbey's пішов торік за 21,7 млн ??доларів (при естімейті (попередньою оцінкою твори на аукціоні - прим.ред.) - 3-5 млн доларів).
Але і вкладати в цей бізнес теж потрібно чимало. Так, за даними експертів, стартовий капітал для українського антиквара - 100 тисяч доларів, для європейського - 1 млн доларів.
Про реалії та очікуваннях нашого ринку антикварів - бесіда з главою Гільдії антикварів України (ГАУ) Ігорем Понамарчук.
- Не так давно про антикварному бізнесі говорили як про напівлегальному і небезпечному. Чи не змінилася ситуація зараз?
- Антикварний бізнес легальний і безпечний в даний час, якщо, звичайно, сама людина не ставить себе в безглузду ситуацію, купуючи невідомо де і невідомо у кого предмети мистецтва. Щоб убезпечити себе від покупки підробки потрібно попередньо консультуватися з відомими фахівцями з мистецтва, а також проводити ретельну хіміко-технологічну експертизу. Після отримання результатів експертизи, можна скористатися послугами профільних мистецтвознавців і музеїв України. Невипадково говорю "профільних", так як не може один і той же експерт досконально розбиратися в західноєвропейського живопису і, наприклад, в іконописі .
- Чи велика ймовірність купити крадену річ?
- У МВС є відділ, куди централізовано приходить інформація про крадіжки творів мистецтва. ГАУ співпрацює з представниками правоохоронними органами. Якщо десь відбувається крадіжка, ми просимо фото і опис вкрадених раритетів. Таким чином, добросовісні антиквари страхують і себе, і клієнтів від можливості придбання крадених предметів.
А взагалі, у пострадянських країнах складно дізнатися історію предмета мистецтва. З часів СРСР мистецтво знищувалося цілеспрямовано, разом з колекціонерами, тому інформація про картинах, книгах, інших антикварних предметах, також знищувалася.
Якщо людина купила крадену річ, не знаючи про її походження, то він чистий перед законом, так як є добросовісним покупцем. Колишній власник цієї речі може її викупити, якщо нинішній власник згоден на таку угоду. І, звичайно ж, не слід купувати антикварне витвір мистецтва невідомо де. Покупка в відомій галереї - це ваша гарантія легальної угоди.
- Ваша порада новачкам-антикварам.
- Порадив би те, що зробив сам 20 років тому, коли тільки почав займатися антикваріатом. Я познайомився з досвідченим збирачем, який консультував мене при покупці. Спочатку я перевіряв його, поки не зрозумів, що цій людині можна довіряти. До речі, різниця між професійним дилером і новачком в тому, що останній через незнання виставляє дуже високу ціну.
- Як поповнюються фонди антикваріату в Україні?
- Наші фонди практично не поповнюються. Ми - одна з небагатьох країн, які взагалі своє мистецтво не цінують. У цьому плані варто повчитися у китайців. Китайський уряд створило фонд підтримки мистецтва на суму 150 млрд доларів. А це кілька наших бюджетів. Китайські предмети мистецтва періоду соцреалізму коштують на ринку десятки мільйонів доларів. Для нашого ринку це немислимі суми - як для приватних колекцій, так і для музеїв. Порівнянні предмети старовини на нашому ринку оцінюється, наприклад, в 10 тисяч доларів, на світовому - на кілька порядків вище.
- Чи можна поліпшити ситуацію на антикварному ринку?
- У нас поки не прийнятий закон, що дозволяє вивозити з країни все, що не є національним надбанням. Такий закон стимулював би ринок, оживив би культурне життя країни. Наприклад, ті ж російські і європейські ікони не є національним надбанням, але їх не вивезеш.
До речі, багато предметів старовини (на кілька мільярдів доларів) зберігаються в Європі, де вони були придбані нашими колекціонерами. Повертати ці цінності в країну вони не поспішають. Адже, невідомо, які закони тут будуть прийняті і, якщо знадобиться, чи можна буде врятувати свої приватні колекції, а значить, гроші, вкладені в них.
Єдиний позитивний момент в нашому законодавстві на користь предметів мистецтва: пару років тому був прийнятий закон про безподаткове ввезення предметів старовини в Україні. До цього ввезення обкладався податком у 25%, що ставило наших антикварів в дуже невигідне становище в конкуренції з західними та російськими колегами. До слова, у прийнятті цього закону зіграла роль Гільдія антикварів України.
Ще один момент - участь держави в поповненні колекцій музеїв, що прийнято і в Європі, і в сусідній Росії. Зазначу, що в Росії недавно був прийнятий закон про безперешкодний вивезенні предметів старовини, які не є національним надбанням. Тому обсяги російського ринку в сто разів перевищують наші.
- Який обсяг антикварного ринку України?
- Обсяг українського ринку - 20-40 млн доларів на рік. Порівняйте з світовим - в 400 млрд доларів на рік, і європейським - в 100-150 млрд доларів.
- Що сьогодні популярно серед антикварних речей?
- Стабільно цікаві твори українських класиків XIX-XX вв.Пользуются попитом в якості антикварного подарунка першодруки, живопис, ікони 18-19 століття. Спостерігається зростання інтересу до художньої фотографії.
- Чи не цінуються чи речі з символікою радянських часів?
- Живопис епохи соцреалізму була надзвичайно затребувана в перші роки після розвалу СРСР. Її майже всю вивезли до Європи. Два роки тому я продав 10 робіт із зображенням Леніна, Сталіна, але з тих пір жодну не купив, оскільки пропонували тільки неякісну продукцію. Зараз є інтерес до соцреалізму з боку китайських колекціонерів.
- Чи багато антикварів в Україні?
Серйозних антикварів - кілька десятків людей. Якщо говорити про антикварних салонах і галереях, то вони зосередилися, в основному, в Києві, Харкові, Донецьку. Також в Києві існують кілька успішних аукціонів, результати дозволяють моніторити сьогоднішній стан ринку.
- Чи вигідно вкладати в антикваріат?
- Це дуже вигідна інвестиція, яка може дати хороші відсотки з часом. Через 3-5 років вартість речі може вирости на 30-100%. На зорі свого заняття антикваріатом я купив ікону за 200 доларів в подарунок синові. Через кілька років продав її за 15 тисяч доларів. Першу картину для своєї колекції я купив в 1994 році, а продав її в 1999 році - в тисячу разів дорожче. Щоб ви відчули масштаби таких інвестицій, скажу: якщо взяти всю нашу легку і важку промисловість разом, то вони коштують менше, ніж один Ермітаж.
- Яке головне правило на антикварному ринку?
- Хто купує - той завжди у вигоді. Зараз наш ринок "дрімає", і твір мистецтва можна купувати дуже недорого. Але таку інтервенцію ніхто не робить. Не всі розуміють цінність даного вкладення.