Відео дня
Дереш: Я загравав з такими промовами, з Якими заграваті НЕ Варто
Письменник рассказал про особістісні, літературні та алхімічні трансформації
Любко Дереш написав свою Першу книжку у 16 років. ПРОТЯГ 2001-2009 років Було бачено Шість его творів, "Написання на одному фундаменті", як каже Любомир. Однак после "Трохи пітьми" , віданої 2007 року, письменник відчув потребу у Певного "тайм-ауті".
Митець, "що має потребу буті вільним", використан цею годину на РЕЧІ, "далекі від літератури", а Згідно повернувши до творчості. Его дерло РОБОТА У новій якості мала дива книжка, что називаєся "Як стати Богом и НЕ розплакатісь".
Про твір, что НЕ Побачив світ, про "алхімічну" роботу над новим романом, про загравання Із темними промовами и болючий Складний шлях до божественного читачам "Обозревателя" рассказал сам Любко Дереш.
"Обозреватель": Із чім булу пов'язана чати перерва у творчості?
Любко Дереш : Я почав писати з 16 років, відтоді з'явилося п'ять книжок. УСІ смороду писалися на більш-Менш однорідному фундаменті. После книги "Трохи пітьми" я зрозумів, Що потрібно взяти якусь паузу, нужно Щось для себе переосмісліті в жітті.
Досить трівалій годину я займався промовами, далекими від літератури. Я получил Якийсь новий життєвий досвід, займався своим особіст ЖИТТЯ І потроху намагався писати нову книжку.
Альо, очевидно, что чогось бракувалась. Цього бракувалась пріблізно Чотири роки. І Тільки коли з'явилися Потрібні люди, Прийшли Потрібні Обставини, тоді ВСІ пазли зійшліся. Праворуч булу, як завжди, в жінці, яка надіхнула Завершити це діло.
Книжка, якові я починаєм, називаєся "Як стати Богом и НЕ заплакаті". Вона булу Дуже добре продумана структурно, кабалістічно точно розпісана по персонажах, я вжахнувся того, что Вийшла. Якось все Було страшно и моторошно, и я зрозумів, что, мабуть, не хочу різікуваті своим ЖИТТЯ І відаваті таку книжку.
Там я загравав з такими промовами, з Якими заграваті НЕ Варто.
Коженая письменник для себе сам встановлює межу - з чім ВІН хоче мати праворуч, з чім - ні. Я співчуваю Булгакову и розумію его в его бажанні закінчіті "Майстра и Маргариту". І я зрозумів, что мені не хочеться аж так страждаті через літературу, что я, мабуть, чи не є таким відданім вісокій хорошій літературі.
І я взявши редагуваті цею роман. Як редакція цього роману з'явилася книжка "Голова Якова".
Я стікнувся з тім, что Реакція на Цю книжку в інтернеті виявило й достатньо протірічівою. Мабуть, 60-70% відгуків Яскрава-негатівні. Мене це в Чомусь даже тішіть. Це означає, что в Цій кніжці Закладення Щось Справжнє. Я знаю, что ті люди, для якіх ця книга писалася, залиша абсолютно задоволений.
Ця книжка Дуже сильно полярізувала моїх чітачів.
Я не знаю, яка буде подальша доля цієї книжки, альо я знаю, что я як митець маю потребу в тому, аби віражатіся вільно. Ця книжка є Якраз таким вільним вираженною. Мистецтво не скінчиться мусіть подобатіся. Воно повинною Щось пробуждуваті в людіні.
Як на мене, ця книжка заміняє десять моїх звічайній книжок. Це є Дуже конденсована Річ. Ее НЕ можна пробігті за один раз и відкласті. Там є, як мінімум, десять різніх історій, опис Из точки зору десяти персонажів: це Чотири чоловічіх характери, Чотири жіночіх характери, собака І, власне, нейтральна позиція, якові можна назваті позіцією автора чи деміурга, Який творити це все.
"Обозреватель": Ві сказали, что свою Першу книжку ві написали у 16 ??років. У літературних колах ві здобули славу "вундеркінда". Кім ві відчуваєте себе сьогодні?
Любко Дереш : Слава - це Річ Дуже Небезпечна. Це така жінка, ЯКЩО ти спробуєш Сказати, что вона твоя, что вона захи тобі, Одразу ж отрімаєш ляпаса. Я не Вважаю, что авторові захи слава его книжок. Я не Вважаю, что автор є власником тихий Ідей, Які ВІН опісує в Книзі. ВІН НЕ є тім, хто насолоджується плодами своєї ДІЯЛЬНОСТІ.
Автор є Певного роду провідником, сурму, каналом, через Який звертається Тієї, Хто творити усе. І від автора покладів, наскількі точно ВІН передает цею сигнал - чі з своими егоїстічнімі домішкамі, чі чисто транслює.
Як Тільки Я спробував "причаститися" до слави, насолодітіся нею, Одразу ж получил цього ляпаса. Давнім-давно мені перехотілося думати про себе як про вундеркінда, про якусь обдаровань дитину, тім больше, что я вже далеко не Підліток.
"Обозреватель": Дереш теплоход 2001 року и Дереш теплоход 2012 року - це Різні письменники?
Любко Дереш : Так, це зовсім Різні письменники. В мене даже колись вінікла думка якось позначаті Цю різніцю. Зізнаюся, что в мене в Літературній кар'єрі Було кілька романів, якіх я не випустить. Так, в 2004 году я написавши й достатньо об'ємний роман "Індастріал", Куди входила повість "Наркотичні рослини Східної Європи". Я думав, як мені податі цею твір для чітачів.
Колі я написавши роман "Архе", ВІН такоже відрізнявся від "Ящіркі", від "Культу". І я подумавши: можливий, Найкращим виходом буде писати: "Дереш-I", "Дереш-II", "Дереш-III", щоб якось маркуваті еволюцію чі просто Якийсь рух и Щоби мати певне віправдання, что, Мовляв, не вимагає від мене сподіватіся, что Дереш-IVбуде таким самим, як Дереш-II.
"Обозреватель": Ваша спеціальність за дипломом - "Облік і аудит". Як ця професія допомагає вам у творчості?
Любко Дереш : Слава Богу, Ніяк НЕ допомагає. Властіво, даже НЕ Дуже допомагає рахувати гроші, тому что Цім займається видавництво и мені залішається просто отрімуваті якісь надходження.
Я неймовірно щасливий, что я МАВ ЦІ роки на економічному факультеті. Я Нічого НЕ запам'ятав, Нічого НЕ зміг почерпнути хорошого Із цієї науки. Я переконався, что економіка - це є фальш, обман, способ всесвітнього обдурювання людей, что маркетинг - це є лженаука, яка вчитува, як продавать ті, что без хорошої обгорткі Ніяк не якщо вони продані.
ЦІ п'ять років я використан для написання творів. Во время навчання на економічному я написавши "Архе", "Намір", "Трохи пітьми". Це БУВ плідній годину. Дякувати Богу, я не працював ні дня за своєю Божою спеціальністю.
"Обозреватель": І НЕ плануєте працювати ні дня у подалі?
Любко Дереш : Повний рішучості жити на копійкі, будучи письменником.
"Обозреватель": Ззовні здається, что Ваші книжки видають Надто легко, Надто часто, смороду видають різнімі мовами в різніх странах. Пересічний громадянин подумає, что тут не обійшлося без питань комерційної торгівлі зв'язків и "рук".
Любко Дереш : Є. одна персона в цьом мире, у Якої є сто тисяч рук, як опісують тексти. Сто тисяч рук, сто тисяч голів, сто тисяч очей. Це тотеми маркетингу. Я не вірю в маркетинг, я вірю в Провидіння.
Мені здається, что немає ніякої технології успішного Просування, є Тільки Діалог кожної конкретної людини Із Початком, Із тім ДЖЕРЕЛО, Яку дарує нам свідомість, розум, розуміння, сприйняттів. Саме через це джерело мі отрімуємо ті сітуації. Смороду НЕ всегда даються для насолоди. Можливо, це ззовні віглядає так, нібіто людина успішна, якось прогресує, піднімається Зі щабліні на щабліну, альо я думаю, КОЖЕН зустрічається з Тімі самими труднощамі. Просто Обставини в шкірного свои.
"Обозреватель": У вас були помічники з плоті и КРОВІ?
Любко Дереш : Я не знаю, чи можна Говорити про якіх помічників. В мене були друзі - Юрко Іздрик, якоюсь мірою мені сімпатізував Юрко Андрухович, Сергій Жадан. Це ті люди, в якіх я чогось вчився. Юрко Іздрик публікував мій перший твір в своєму Журналі "Четвер", ВІН публікував мій другий твір - "Поклоніння ящірці", а такоже Третій - "Архе".
Альо якоїсь Такої співпраці, коли хтось комусь сує з-под поли Якийсь конверт, Мовляв, передай у видавництво, чі привіт німецькім видавців и пляшку шампанського - Нічого такого не Було.
"Обозреватель": Кілька слів про нову книгу "Голова Якова". На обкладінці написано "алхімічна комедія". Що це за жанр?
Любко Дереш : Це такий способ якось заявіті про ту мішанку заклинань, Які складають, власне, Цю книжку. Колі я ставши писати Цю книгу, вона називаєся "Як стати Богом и НЕ заплакаті". Ее настрій БУВ загаль богоборчій. Головний герой протиставляв себе Богові и МАВ Намір самим дива Богом. Шляхом до цього ВІН бачив музику.
Роман повис десь на трьох чвертях. ВІН відлежувався, відлежувався й достатньо довго. Колі з'явився Потрібний "реагент" - жінка, жіноче начало - процес вновь оживлений и роман почав зазнаваті якіх трансформацій.
Я почав его редагуваті. Я добівався того, щоб залиши Тільки найважлівіші слова Із тихий, что були напісані, так, щоб це можна Було звесті до афористичність, лаконічніх опісів. У результаті по ОБСЯГИ Вийшов текст, Який Складанний Якраз одну четверту Із попередня об'єму.
Таким чином, можна Сказати, что текст пройшов етапи алхімічної роботи, алхімічної трансформації.
Оскількі цею роман іронічній, ВІН назівається комедією. ВІН іронічній у й достатньо спеціфічному характері. Для тих людей, Які могут жартуваті на тему буття и тему різніх світоглядів - для них це, Безумовно, буде комедією.
[...] Головному герою запропонувалі Написати сімфонію до Євро-2012. ВІН чи то в силу хвороблівості своєї псіхікі, чі в силу того, что до нього Дійсно звернули Такі сили, спріймає це як пропозіцію з пекла. Саме ця пропозиція своєю Божою неоднозначністю змушує его задуматись - хто ж я? Я ж досі живий. Що мені робити? Як мені втекті від цього? [...] У Цій кніжці опісані десять кроків, найбільш болючі пункти, через Які проходити людина від демонічного до Прийняття божественного.
"Обозреватель": Календар майя закінчується грудну 2012 року. Євро-2012 Відбудеться на кілька місяців раніше. Чому ви вважаєте, что апокаліпсис має відбутіся У червні, а не у грудні?
Любко Дереш : В інтерпретації, в якій календар майя подавався в Останні роки, Чотири его основні кольори - червоний, білий, синій и жовтий. Це Якраз кольори прапорів країн, Які проводять Євро-2012. Футбол Фактично походити Із древньої гри в м'яч, якові придумали ольмеки - попередники майя.
На ритуальних майданчиках смороду розігрувалі ритуальні ігри в м'яч, де визначавши частка Всесвіту. Суворі були у них Звичаї - та команда, яка програвала, помирала. Як и ті Глядачі, Які за неї вболівали.
Очевидно, что коли трибуни збіраються у такій кількості, коли ВСІ слідкують за рухом маленької кульки, вінікає така концентрація ЕНЕРГІЇ уваги, то багато НЕ может НЕ мати свого енергетичного значення.
Письменник может дозволіті Собі пофантазуваті. Я думаю, що не нужно це сприйматися аж Надто серйозно.
"Обозреватель": У своїй Книзі ві порівнюєте Київ Із Аїдом - царством мертвих. Це ваше особисте сприйняттів століці чі сприйняттів головного героя?
Любко Дереш : Це такоже и моє особисте сприйняттів. Взагалі місто, так, як воно існує зараз, - це катастрофа. Оскількі ми люди, Які довго живемо в городе, ми цього НЕ помічаємо. І коли ми віїжджаємо на природу, нам природа Видається чімось чужоріднім. Мі намагаємося поскорше Віпітено чогось, з'їсти якоїсь хімії, Включити музику, щоб від цього відгородітіся, лиш бі НЕ стікнутіся Із природою, як вона є.
Альо насправді природа первинна, що не місто. І чім далі ми живемо у городе, тім гірше становится Ситуація Із нашими мізкамі. Мі просто втрачаємо нюх, зір, здатність розрізняті, что є добрим для нас, что є поганим для нас. Мі почінаємо прійматі мед за Отрута, отрута - за мед.
"Обозреватель": Одним з Головня героїв почти усіх ваших книжок є кава. Перед прес-конференцією ві зізналіся, что Вже кілька місяців НЕ вжіваєте каві. Чому?
Любко Дереш : Настав Якийсь новий етап в мені. Книжка "Голова Якова" є перехідною, зараз я працюю над новою книжкою - збіркою оповідань. І Це вже будут оповідання Дереша, Який НЕ п'є кави.
"Обозреватель": Цьом світу настане Кінець?
Любко Дереш : Мені подобаються слова одного російського містика 1960-х, Який сказавши: "Кінця світу бути не може - може бути кінець пітьми". Світ НЕ может закінчітіся. Може буті Тільки Перехід, Щось нове.
Читайте новини за підсумкамі прес-конференции:
Любко Дереш: чи не працював за фахом Ані дня и радій цьом
Дереш назвавши Київ "катастрофою"
Авторське право Розчин в інтернеті - Дереш
Члени Спілки письменників безнадійно відсталі від молоді - Дереш
Дивіться відеосюжеті:
Авторське право Розчин в Інтернеті
Дереш рассказал про нову книжку
На Євро-2012 розігруватіметься частка людства?
Читайте матеріали за підсумкамі Спілкування " Дереша- I "и " Дереша- II "Із читачами обоз.