Георгій (Коваленко): Святкування Хрещення пройде мирно. Якщо не буде провокацій

26.07.2013 08:00

28 липня православні відсвяткують 1025-річчя хрещення Русі. Цього року очікується особливий розмах торжеств - як на державному, так і на церковному рівні. У Київ приїдуть глави помісних православних церков і митрополити, п'ять глав держав та інші високі гості.

Правда, серед гостей не буде представників "невизнаної церкви" - УПЦ Київського патріархату. Традиційно від "розкольників" чекають повернення в "сім'ю помісних православних церков". А поки такого повернення не відбулися, УПЦ КП готує власну програму урочистостей.

Напередодні великого свята "Обозреватель" запросив у свій прес-центр главу Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви протоієрея Георгія (Коваленка). Отець Георгій розповів про те, що Києво-Печерська лавра в ці дні буде більш підходящим місцем для молитви, ніж Володимирська гірка, про те, яка роль в урочистостях відведена патріарху Кирилу і про те, чи вистачить місця на вулицях столиці для святкувань, організованих різними конфесіями.

-Дата хрещення Русі, прийнята сьогодні, згадується в "Повісті временних літ". Але є й інші історичні джерела, що вказують інші дати. Вивчає чи УПЦ питання історичних коренів цього свята?

Коли мене запитують про точні дати, я згадую про те, що наші прабабусі точно не знали, в якому році вони народилися. А тут пройшло 1025 років. Але в цьому році ми святкуємо ще й 900-річчя тієї самої "Повісті временних літ", в якій позначається дата хрещення Русі.

Дійсно, у нас був апостол Андрій Первозванний, у нас була свята рівноапостольна княгиня Ольга - бабуся хрестителя Русі, князя Володимира, - яка теж була християнкою. У нас був князь Аскольд, який теж прийняв християнство. З тих часів у нас збереглася Іллінська церква, яка згадується в літописі на кілька десятків років раніше, ніж була хрещена Русь.

Але головною подією, яка визначила подальшу історію і нашої церкви, і нашого народу, і нашої держави в цьому ряду є 988 рік - рік Хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром. Цю подію можна вважати днем ??народження нашої церкви, витоком нашої культури, початком нашої усвідомленої історії.

-Цього року святкування хрещення Русі набуло просто небувалий масштаб. Це пов'язано з такою гарною датою - 1025?

По-перше, дійсно гарна дата. По-друге, ця дата дає нам можливість підвести певні підсумки - не тільки останніх 1025 років, а й підсумки останніх 25 років, бо саме тисячоліття хрещення Русі та його святкування ми, віруючі люди, вважаємо переломним моментом в історії тодішнього Радянського союзу. Тому що до цього був період гонінь, був період знищення та руйнування церкви.

-У святкуванні візьмуть участь президенти країн та інші високі гості. Хто займався складанням списку гостей? Яку участь в цьому брала УПЦ?

День Хрещення Київської Русі буде святом не тільки України, не тільки слов'янського світу, але святом вселенського православ'я. Вперше в історії Києва у нас зберуться не просто представники всіх помісних православних церков світу. У нас буде дев'ять з п'ятнадцяти предстоятелів, глав помісних церков. Решта шість помісних православних церков будуть представлені офіційними делегаціями.

-Які події в програмі святкувань ви могли б виділити?

Я виділив би чотири головних події.

Одне з них сталося 24 липня - освячення першого в Україні і в світі храму на честь апостола Андрія Первозванного і князя Володимира. Це храм на першому поверсі споруджуваного, майбутнього кафедрального собору на честь Воскресіння Христового.

Наступна подія - 26 липня, в 14:00, урочиста академія у національному палаці "Україна". У ній візьмуть участь представники всіх християнських конфесій України і не тільки, а також представники влади, буде Президент України.

27 липня, в 10:00, відбудеться молебень на Володимирській гірці. Напередодні ввечері прибудуть глави помісних православних церков, а також велика святиня - хрест апостола Андрія Первозванного - залишки хреста, на якому був розп'ятий апостол, вмонтовані в сучасний хрест.

Хрест буде перебувати в Трапезному храмі лаври до 13 годин 28 липня, доступ до хреста буде цілодобовим, з нижніх воріт лаври, від монастиря - так, щоб не перетинатися з подіями, що відбуватимуться на площі перед собором Києво-Печерської лаври.

У суботу, в 17:00, почнеться всеношна.

Наступна подія - ключова і кульмінаційний, відбудеться 28 липня, в 9:00, в Києво-Печерській лаврі. Там відбудеться божественна літургія, яку очолять предстоятелі помісних православних церков.

Нам дуже пощастило з святами, що вони випали на вихідні дні. Це дає нам можливість спокійно їх проводити, не заважаючи киянам, це дає можливість паломникам і туристам приїхати в місто.

-У ЗМІ прозвучала інформація про те, що нібито Українська православна церква проти участі простих мирян в урочистостях на Володимирській гірці. Прокоментуйте, будь ласка.

Українська православна церква - за участь віруючих в урочистостях. Але ми, напевно, вперше за кілька років чесно говоримо про те, що у людей, які намагатимуться потрапити на Володимирську гірку, можуть виникнути проблеми.

Враховуючи, що на Володимирській гірці будуть присутні п'ять президентів, офіційні делегації та інші охоронювані особи, ми попросили, щоб для віруючих були виділені запрошення. Та кількість запрошень, які нам виділять, ми поширимо через парафії, через священиків.

Що стосується гостей столиці, паломників, то ми не рекомендуємо їм намагатися пройти всі ці перешкоди, а дочекатися вечора і в цей же день прийти на всеношну, куди будуть пускати всіх, де територія велика, де можна помолитися і все побачити. Тому УПЦ рекомендує віруючим відвідати лавру на всеношну та на божественну літургію.

А молебень на Володимирській гірці, який триватиме 30-40 хвилин, можна буде подивитися в трансляції в прекрасній якості. Але якщо хтось хоче туди потрапити - це право кожного. Ми не можемо людині заборонити кудись ходити.

-З чим пов'язана відсутність у списку запрошених патріарха Філарета?

На жаль, Київський патріархат не визнаний вселенським православ'ям, Київський патріархат поза єдністю зі Вселенською православною церквою. І участь представників цієї організації в усіх православних урочистостях неможливо з канонічної точки зору.

Це не тільки наше бажання. Наприклад, коли п'ять років тому приїжджав вселенський патріарх Варфоломій, точно так само представники Київського патріархату не брали участь у всіх богослужіннях і заходах, які були організовані. Коли до нас приїжджав патріарх Грузинський Ілія, було точно так само, коли до нас приїжджав Патріарх Єрусалимський Феофіл, було точно так само.

Я розумію, що це практично неможливо, але є ще два дні для того, щоб повернутися в сім'ю помісних православних церков - і тоді участь, природно, буде можливим.

-Як відомо, Київський патріархат планує власні заходи до ювілею Хрещення Русі. Чи не будуть вони перетинатися з іншими заходами, чи не виникне конфлікт на цьому грунті?

У нас, слава Богу, великий досвід святкувань, в тому числі дня хрещення Київської Русі. Є державна програма, але у кожної конфесії є і своя власна програма. Ці програми не перетинаються, вони розведені в часі, вони забезпечуються з точки зору правопорядку.

Як законослухняні громадяни ми поважаємо конституційне право кожного на свободу совісті та світогляду. Якщо представники тієї чи іншої конфесії свідомо не йти на провокації, то святкування відбудеться і пройде досить мирно.

-Яка буде роль патріарха Кирила у святкуванні? Чи буде вона ключовий?

В даний момент патріарх є главою Російської православної церкви, главою Московського патріархату. Частиною цієї церкви, незалежної в управлінні і самостійною, є Українська православна церква. Російська православна церква в цілому і Українська православна церква є наступниками тієї церкви, яка народилася в дніпровській купелі. У цьому сенсі можна сказати, що і для Києва, і для Москви це подія значуще.

Патріарх Кирил є наступником київського митрополита, який колись у постмонгольскій період поїхав на схід - спочатку до Володимира, потім кафедра була перенесена в Москву. Його попередники, два перших патріарха, ще носили титул київського митрополита. У цьому сенсі у патріарха Кирила існує безпосередній ієрархічна зв'язок з київським митрополитом. Природно, для всієї повноти Російської православної церкви це святкування є значущим.

[...] Українська православна церква просить не політизувати ці події, а згадати про нашу історію, про нашу культуру, про витоки нашої віри, про історію нашої церкви.

-Як почуває себе митрополит Володимир? Участь у масштабному торжестві вимагає чималих фізичних сил.

На сьогоднішній день я не бачу ніяких проблем зі здоров'ям блаженнійшого митрополита Володимира, які могли б йому перешкодити взяти участь у всіх урочистих заходах до 1025-річчя хрещення Русі. Саме він учора освячував Андрієво-Володимирський храм, здійснював там першу божественну літургію.

Він зустрічатиме патріархів на вокзалі, він же буде їх зустрічати в лаврі, він же буде їх зустрічати на Володимирській гірці, він же буде їх зустрічати на божественній літургії - скрізь буде їх вітати, скрізь буде говорити слова. Блаженніший митрополит Володимир - людина, який відомий у всьому православному світі. Я думаю, не в останню чергу і його авторитет допоміг в тому, що дев'ять предстоятелів православних помісних церков завтра вже будуть у нас.

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

У Філарета є два дні, щоб повернутися в сім'ю - УПЦ

У Київ привезуть хрест Андрія Первозванного разом з патріархом Кирилом

В УПЦ пояснили, чому лавра краще Володимирської гірки

Патріарх Кирило житиме в Києво-Печерській лаврі

УПЦ про ЗМІ: нами лякають, розважають і маніпулюють

Дивіться відеосюжети:

У Київ привезуть хрест Андрія Первозванного

В УПЦ пояснили, чому Лавра краще Володимирської гірки

У Філарета є два дні, щоб повернутися в сім'ю

Патріарх Кирило житиме в Києво-Печерській лаврі

УПЦ про ЗМІ: нами лякають і розважають