Екс-віце-спікер Грузії: якщо Путін анексує Крим, він буде далі відновлювати радянську імперію

Михайло Мачаваріані вісім років (з 2004 по 2012) був віце-спікером грузинського парламенту. Саме ті вісім років, коли Грузія створила своє економічне диво, провела масштабні реформи і пережила військову агресію з боку Росії. 5 днів грузино-російської війни закінчилися проголошенням незалежності Південної Осетії і Абхазії, яку, втім, окрім самої Росії, визнали лише Нікарагуа, Венесуела, Науру, Тувалу і ще кілька таких же невизнаних республік.

Що спільного між Кримом та Південною Осетією з Абхазією, а також чому США і Європа винні в нинішній агресії Росії проти України? "Обозреватель" говорив про це з екс-віце-спікером парламенту Грузії, нині депутатом і заступником керівника парламентської меншості Михайлом Мачаваріані.

Нинішня військова агресія з боку Росії в Криму дуже нагадує події в Південній Осетії і Абхазії в 2008 році. Ви були в керівництві грузинського парламенту, коли розвертався російсько-грузинський військовий конфлікт. Для Вас ця паралель очевидна?

Так, звичайно ж. Правда, в Грузії це все тривало довше. Повільна окупація у нас йшла з початку 90-х, а в Україні Росія вирішила діяти швидко.

Ми з моїми друзями, обговорюючи, що Росія може зробити з Україною, завжди казали: ну, вона ж не почне війну. У України армія, та й українці ближчі росіянам. Але сталося те, чого ніхто не очікував. Скориставшись ситуацією, Путін вирішив покарати волелюбну Україну за те, що вона вирішила сама вибрати своє майбутнє.

Зараз Росія хоче анексувати частину території України, як в 1938 році Гітлер приєднав Австрію до Німеччини, і риторика навіть схожа. Саме незрозуміле для мене те, що російське суспільство це підтримує.

Путін, очевидно, цей сценарій заздалегідь готував, тому що неможливо без підготовки протягом декількох годин перемістити велику кількість військових, причому без відзнак. Вже ніхто не вірить, що це не російські військові. Це все була домашня заготовка - така ж, як і з подіями 2008 року. Як зізнався Путін ще два роки тому, те, що відбулося в Південній Осетії і Абхазії, планувалося з кінця 2006 року. Упевнений, що так само було і з Україною.

Путіну ще дуже допоміг Янукович, коли узаконив російська присутність. Якби цього не було, тоді однозначно можна було б говорити про військову агресію, як у нашому випадку.

До речі, якби в 2008-му реакція Європи і США по Південній Осетії і Абхазії була більш радикальною, і міжнародне співтовариство покарало Росію за те, що вона зробила в Грузії, за її відкриту агресію, то зараз не було б проблеми Криму. Тієї реакції США та Європи було недостатньо, щоб позбавити Путіна мрії відновити Радянський Союз.

Вважаю, Обама зробив помилку, коли, прийшовши в Білий Дім, запропонував Росії перезавантаження. Для Путіна це був меседж, що російсько-грузинський конфлікт вже "перезавантажили" і можна починати знову. Він це сприйняв як слабкість з боку США.

Мене обнадіює те, що зараз Штати і Європа зрозуміли: якщо Путін зараз зможе анексувати Україну, він не зупиниться, потім буде Молдова, а потім - відновлення радянської імперії. Тому думаю, що зараз дії Європи і США будуть жорсткіші.

Після російсько-грузинського конфлікту минуло вже майже 6 років. Що зараз з себе представляють Південна Осетія і Абхазія і за рахунок чого вони живуть?

Абхазія намагається зобразити більш-менш незалежна держава. Абхази відкрито конфліктують з російськими намісниками, які там контролюють практично все: і силові структури, і правоохоронні органи. Туризм в Абхазії тримається тільки за рахунок російських туристів. Вони прекрасно розуміють, що абсолютно залежать від Росії, і, роблячи вигляд, що незалежні, обманюють самі себе.

Південна Осетія залежить виключно від фінансової підтримки Росії. Там немає ніякої економіки, немає ніякого бізнесу, немає нічого. Південна Осетія перетворилася на велику військову базу Російської Федерації. Люди в основному працюють або на військовій базі, або на тих об'єктах, які її обслуговують. Там немає жодної перспективи.

Ми свого часу не визнали Південну Осетію і Абхазію, не дивлячись на те, що Росія дуже цього хотіла. Росія, швидше за все, не розглядала варіант Південної Осетії і Абхазії в Криму, бо знала, що і Крим як самостійна держава не визнають. Тому Путін і зважився на чисту анексію, хоча я впевнений, це не пройде - зараз не 30-ті роки ХХ століття.

Як багато коштів Росія вливає в економіку Південної Осетії і Абхазії?

У всій Південній Осетії, за останніми даними, 20-30 тисяч осіб. Гроші, які виділяли на відновлення Південної Осетії, розікрали. Скільки грошей виділяється зараз, мені складно сказати. Але, однозначно, це сума набагато менше того, що Південна Осетія і Абхазія могли б отримати від своєї економіки. Звичайно, вони стурбовані тим, що їх економіка залежить від Росії, але їм діватися нікуди.

Те ж саме буде і з Кримом, тому що Росія великі гроші туди вкладати не буде. Думаю, сценарій буде той же самий. У Криму, як і в Південній Осетії і Абхазії, вони будуть подвоювати і потроювати російська присутність. Якщо Крим не буде частиною Росії, все населення буде або працювати на військових базах, або їх обсуживать. Якщо ж Крим буде частиною РФ, то тоді, напевно, Путін буде змушувати російський бізнес інвестувати в півострів.

Грузія підтримує економічні зв'язки з Південною Осетією і Абхазією?

Ні. Економічних зв'язків немає. Російські чиновники прекрасно розуміють, що як тільки осетини і абхази почнуть з Грузією економічні, торговельні відносини, ті одразу ж почнуть переростати в більш близькі відносини між країнами. Тому що з фінансової точки зору це дуже вигідно. Російські військові роблять все, щоб цього не допустити. До речі, в Абхазії популярні грузинські гроші, тому що на них реально можна щось купити.

Грузія розглядає якийсь варіант повернення Південної Осетії і Абхазії?

Тільки мирним шляхом. Ми і до військового вторгнення Росії розглядали такий варіант, пропонували осетинам і абхазам загальні економічні проекти, пропонували працювати разом. Але Росія нам вже тоді говорила: домовляйтеся в першу чергу з осетинами і абхазами, а їм говорила, щоб вони не давали згоди на наші пропозиції.

Ми впевнені, що як тільки російська імперія ослабне, у осетинів і абхазців не буде іншої ні економічної, ні політичної альтернативи, як повернутися до Грузії. І абхазці, і осетинцев прекрасно знають, що це все тримається на імперських амбіціях Володимира Путіна.

Якби не було цих територіальних проблем, Кавказ був би зараз одним з найцікавіших регіонів з економічної точки зору.

Вашій країні вдалося створити грузинське диво. Ви зробили ті реформи, які у нас провалилися після 2004 року. Як зараз Україні не упустити цей шанс і з чого почати?

Українській владі хочу порадити одне - потрібно швидко проводити реформи.

Потрібно починати з того, що люди відчують на собі. Це може бути реформа міліції, юстиції, охорони здоров'я, освіти ... Головне, щоб люди зрозуміли, що не потрібно платити хабарі, що держава працює для людей, а не навпаки - люди працюють для держави.

Немає такого підручника, в якому хтось пише всі рецепти - тільки роби їх. У України свій шлях. Я не можу підказати: з цього почніть або з того. Українці дуже розумні, вони краще знають, з чого починати.

Одна з наших найбільших проблем - це корупція. Ви вважаєте, в Україні вдасться її побороти?

Якби ви мене запитали 12 років тому, чи вдасться в Грузії побороти корупцію, я б сказав - ні. Але з 2004 року Грузія показала, що корупцію побороти можна. Останні опитування показали, що тільки один відсоток людей колись комусь давав хабарі. Ви уявляєте, так? Якщо буде політична воля - обов'язково вдасться побороти. Взагалі, ви Майданом такий приклад нам усім дали, що якщо ви можете це, ви можете все!