Місто дивовижних будинків: історичні фото Чернігова, які здивують

Чернігів – місто з унікальною архітектурою. Серед типової радянської забудови та сучасних багатоповерхівок можна помітити автентичні дерев’яні будинки з минулих століть. Історики кажуть, що забудова губернського Чернігова у XIX столітті, за винятком державних будівель, була дерев’яною.

Відео дня

Саме на цей період спостерігалося різке збільшення населення міста. Тоді ж сформувалася традиція оздоблювати будинки розмаїтим різьбленням віконниць, причелин (так називаються дерев’яні дошки, що оздоблюють звис покрівлі), підзорів тощо. У мережі з’явилися унікальні фото Чернігівських будинків, що створюють неповторний стиль міста.

Якщо наприкінці XIX століття навіть маленькі будинки, розміром із комору, мали хоча б найпростішу оздобу, то на зламі XVIII-XIX століть різьблення по дереву як ремесло в Чернігові не було популярним. Наприклад, у хроніках серед майже двох сотень міських ремісників першої половини ХІХ століття різьбярі не згадані.

Саме на середину 1880-х років припадає пік популярності мереживних оздоблень осель. У Чернігові виникла власна система різьбярських майстерень. Вже на початку ХХ століття різьблення поширилося ледь не у промислових масштабах.

Механізація столярства ускладнила та урізноманітнила різьблення. Так, на будинках популярною стала різьба, яку зазвичай використовували тільки на меблях чи музичних інструментах: бельгійське плетиво чи міфологічні композиції.

Серед різноманіття символіки найчастіше можна помітити зигзагові стрічки під карнизом (символ води) та мереживні рослини поряд.

Оздоблювали оселі і символами поля – ромбами та прямокутниками, ромбами з крапками (засіяне поле), хвилями під карнизами (дощі для щедрих урожаїв).

"З одного боку, для землеробського населення – символи родючості й достатку, з іншого, особливо в поєднанні з так званими рожаницями, давніми богинями родючості, – побажання довгого і здорового роду", – пояснив історик Сергій Черняков.

На різьбленні можна помітити і знаки сонця у вигляді кола, хреста чи зірки, зооморфні фігурки, переважно птахів. Вигадливі орнаменти оздоблення часто нагадують вишиванку, але виконану в дереві.

Першими власниками мереживних будинків були місцеві дворяни, надвірні радники, судові пристави, митці, лікарі, викладачі, інженери, економісти й купці.

Нині чернігівське мереживо повільно занепадає. Але містяни прагнуть зберегти історію, тож активісти навіть пропонують перетворити одну із вуличок зі збереженими мереживними будинками на музей просто неба.