Якими були у давнину знамениті Суздальські ряди у Харкові. Фото

Невеликі магазини, що розташовані на вулиці Різдвяній поблизу Центрального ринку, харків'яни іноді називають Суздальськими рядами. Перші згадки про них датуються 1855 роком. Тоді дружина комерційного радника Катерина Кузіна, запропонувала збудувати перші кам’яні магазини неподалік місця, де нині стоїть Благовіщенський собор.

Відео дня

У XIX столітті торгові майданчики Харкова активно розвивалися: дерев’яні споруди поступово замінювалися кам’яними, однак їхній зовнішній вигляд залишався незмінним – традиційні галереї з внутрішніми накритими проходами. У мережі з’явилися унікальні архівні фото торгових рядів.

Значна частина торгових об’єктів належала родині Кузіних та ще близько двадцяти купцям.

Наприкінці XIX століття архітектурний вигляд Суздальських рядів почав змінюватися. У 1872 році архітектор Под’яков представив міській управі Харкова проєкт будівництва Суздальського гостинного двору, але цей план так і не було реалізовано.

На початку XX століття розпочалися масштабні роботи з благоустрою території Благовіщенського ринку. Власники торгових лавок почали самостійно замовляти архітектурні проєкти, що призвело до різноманітності стилів. 3 червня 1904 року міська дума, стурбована хаотичною забудовою, визнала за необхідне зберегти єдиний архітектурний стиль будівель.

Архітектор Борис Корнєєнко запропонував новий проєкт Суздальського гостинного двору, реалізацію якого прискорила велика пожежа у березні 1905 року. Відповідно до плану, на території, обмеженій вулицею Різдвяною, Благовіщенською площею та ринком, передбачалося зведення триповерхової будівлі.

Чому ж ряди отримали назву Суздальські? Відомо, що одним із основних напрямків торгівлі на місцевих ярмарках були суздальські товари – хутро, червоні тканини, а також московський шовк і парча. Так, на Сергієвській площі з’явилися Московський торговий ряд, Великий Московський готель, а також Шубний ряд. У цьому ж контексті і закріпилася назва Суздальські ряди. Сьогодні це вулиця Гостинний Двір.

Раніше OBOZ.UA розповідав, яким був центр Дніпра в ХХ столітті.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.