Критики рекомендують: 11 фільмів, які отримали найвищу оцінку на Rotten Tomatoes у 2024 році

Кінокритики підбили підсумки 2024-го, назвавши 11 найкращих фільмів минулого року. Експерти поділилися оцінками на платформі Rotten Tomatoes, обравши ті картини, повз які могли пройти поціновувачі гарного кінематографу.

Відео дня

До рейтингу увійшли ті фільми, які порушують серйозні теми, такі як боротьба робітничого класу та проблеми дорослішання. Але не далеко не всі стрічки, що потрапили в топ, є драмами. Про це повідомляє Business Insider.

"Все, що ми уявляємо як світло" (англ. – "All We Imagine as Light")

"Все, що ми уявляємо як світло", знятий у Мумбаї, розповідає про Прабху та Ану, двох медсестер і сусідок по палаті, та Парваті, їхню колегу, яка працює кухарем у лікарні. Фільм досліджує силу дружби між трьома жінками, коли вони долають особисті проблеми.

Критики зачаровані індійським фільмом, називаючи його "мрійливим", "світлим" і "чуттєвим тріумфом". Кінострічка схожа на оду Мумбаї, де галасливе місто знято настільки яскраво, що воно стає персонажем оповіді. Прем'єра "Все, що ми уявляємо як світло" відбулася на Каннському кінофестивалі 2024 року, де він отримав престижну нагороду гран-прі.

"Доньки" (англ. – "Daughters")

"Доньки" – документальний фільм режисерок Наталі Рей та Анжели Паттон про групу дівчат, які готуються до танцю зі своїми ув'язненими батьками. Для деяких з них це буде єдиний фізичний контакт з рідними, поки ті відбувають покарання у в'язниці.

Критики назвали кіно емоційно зворушливим фільмом, який дає об'єктивний погляд на те, як це – мати члена сім'ї у в'язниці. Дехто хвалив фільм за те, що він зосереджується на своїх героях і гуманізує їх. На кінофестивалі "Санденс" у 2024 році, де відбулася його прем'єра, "Доньки" здобули дві нагороди: фаворит фестивалю та вибір глядачів у конкурсі документальних фільмів США.

"Нічого особливого" (англ. – "Nowhere Special")

"Нічого особливого" розповідає про Джона, 35-річного мийника вікон і батька-одинака, який виховує свого 4-річного сина Майкла після того, як мати дитини пішла після його народження. Коли Джон дізнається, що йому залишилося жити кілька місяців, він сповнений рішучості підготувати сина до жахливої новини і знайти йому нову сім'ю.

Драма, що вийшла на екрани у 2021 році – це стриманий і ніжний погляд на життя і смерть. Критики кажуть, що гра актора Джеймса Нортона в ролі батька, який помирає від раку мозку, викликає сльози, а його молодий колега Деніел Ламонт демонструє ознаки багатообіцяючого акторського майбутнього. Незважаючи на свою несамовитий сюжет, "Нічого особливого" зберігає надію.

"Людина-ідея Джима Хенсона" (англ. – "Jim Henson Idea Man")

Цей документальний фільм від лауреата премії "Оскар" режисера Рона Говарда зображує історію кар'єри Джима Генсона, починаючи з франшизи "Маппетів" і закінчуючи такими фільмами, як "Темний кристал" і "Лабіринт". Фільм включає архівні кадри, а також інтерв'ю з попередніми колегами актора та членами родини.

Критики високо оцінили документальне кіно за те, що воно передає дух Генсона, не сатиризуючи його життя. Прем'єра фільму "Людина-ідея Джима Хенсона"відбулася на 77-му Каннському кінофестивалі у категорії "Каннська класика". Стрічка отримала п'ять нагород "Еммі", зокрема за видатний документальний або неігровий фільм та видатну роботу оператора.

"Цукрова тростина" (англ. – "Sugarcane")

Фільм "Цукрова тростина" розповідає про наслідки виявлення безіменних могил біля індіанської школи-інтернату в Канаді, якою керувала католицька церква і яка була закрита в 1981 році. Фільм розповідає про розслідування індіанців про зникнення дітей.

Критики описали фільм як співчутливий, чутливий, а в деяких випадках і "руйнівний". Дехто високо оцінив картину за те, як вона зображує наслідки трагедії та несправедливості.

"Дівчата залишаться дівчатами" (англ. – "Girls Will Be Girls")

Індійський фільм про дорослішання 16-річної Міри, обмеженої правилами школи-інтернату та суворою матір'ю, коли вона заводить стосунки з новим учнем на ім'я Шрінівас і висловлює зацікавленість у вивченні сексуальності та бажань.

Критики називають "Дівчата залишаться дівчатами" зоряним дебютом режисерки Шучі Талаті, яка вперше зняла повнометражний фільм, а також написала сценарій. Багато хто погоджується, що фільм порушує типові теми дорослішання з культурною специфікою, яка виділяє його серед безлічі іншого кіно цього жанру.

"Іншої землі немає" (англ. – "No Other Land")

"Іншої землі немає" – це документальний фільм, який розповідає про знищення Ізраїлем палестинських будинків і шкіл у Масафер-Ятті, групі сіл на Західному березі річки Йордан. Чотири режисери, палестино-ізраїльський колектив, знімали документальний фільм протягом чотирьох років.

Критики назвали фільм як "необхідний", важливий і емоційно впливаючий. Він отримав десятки нагород від кінофестивалів і експертів, у тому числі нагороду Берлінале за документальне кіно.

"Я: Селін Діон" (англ. – "I Am: Celine Dion")

Цей документальний фільм розповідає про хворобу канадської співачки Селіон Діон – синдром скутості людини. Це захворювання, яке викликає мимовільне напруження м’язів. Стрічка містить архівні кадри, зроблені за роки кар’єри артистки, і розповідає про її лікування та бажання повернутися на сцену. Критики назвали документальний фільм "необробленим", віддаючи належне легендарній Діон.

"Як стати цесаркою" (англ. – "On Becoming a Guinea Fowl")

Темна комедія про головну героїню Шулу – жінку, яка однієї ночі знаходить на дорозі тіло свого дядька Фреда. Протягом багатоденних похороних процедур їй доводиться розкривати таємниці своєї замбійської родини середнього класу.

Критики кажуть, що фільм переконливий та інтригуючий, зі сценарієм, який вміло балансує між серйозною темою та моментами гумору. Багато хто також високо оцінив гострий режисерський стиль та дослідження політичних, культурних і соціальних аспектів життя Замбії.

"Музика Джона Вільямса" (англ. – "Music by John Williams")

"Музика Джона Вільямса" розповідає про кар’єру та творчість відомого композитора. У фільмі є інтерв’ю з такими видатними митцями, як Стівен Спілберг, який працював з Вільямсом над такими фільмами, як "Щелепи" та "Іноземець", і Джорджом Лукасом, творецем "Зоряних війн" та "Індіани Джонс".

Критики написали, що фільм був гідною даниною пам’яті Вільямсу. Деякі високо оцінили зображення у фільмі стосунків Вільямса з відомими режисерами. "Музика Джона Вільямса" отримала нагороду за найкращий документальний музичний фільм на премії Critics Choice Documentary Awards.

"ЛаРой, штат Техас" (англ. – "LaRoy, Texas")

Комедія про приватного детектива на ім’я Скіп та Рея, чоловіка, який впадає в депресію після того, як дізнається, що дружина йому зраджує. Оскільки Рей збирається покінчити з життям, на глядачів чекає несподіваний вир подій, коли його приймають за вбивцю. Критики кажуть, що "ЛаРой, штат Техас" – це розважальна гостра картина, яка перебуває на межі між правдоподібним абсурдом і надмірними махінаціями.