Німеччина віддала Києву унікальні українські фільми: найстаріший – 1919 року
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Німеччина передала Україні дев'ять українських кінострічок, створених у першій половині ХХ сторіччя, що вважалися втраченими. Найстаріший фільм побачив світ у 1919 році.
Деякі з цих фільмів, серед яких є художні, документальні та анімаційні, вже можна переглянути онлайн. Про це повідомили у Довженко-Центрі та Федеральному архіві Німеччини.
Жорсткий диск з дев'ятьма художніми, документальними та анімаційними українськими стрічками першої половини ХХ сторіччя, 12 грудня міністр закордонних справ України отримав від віце-президентки Федерального архіву Німеччини Андреа Хангер.
"Війна проти України також спрямована проти її культури та її інституцій, які представляють ідентичність країни. Тому ми хочемо надіслати знак солідарності та підтримки. Фільми є особливим свідченням культурного самоусвідомлення країни, збереження якого є завданням архівів. У той же час, багата культурна спадщина України також має бути доступною для широкої громадськості в цій країні", – зазначила Хангер, передаючи диск.
Повернення Україні творів українського кіномистецтва стало можливим у результаті співпраці Федерального архіву Німеччини з українськими кіно- та архівознавцями, завдяки якій згадані фільми були ідентифіковані й оцифровані.
"Ми вдячні Федеральному архіву за підтримку у відновленні наших культурних цінностей. Ці унікальні художні та документальні фільми дають змогу зрозуміти багатовікову боротьбу України за незалежність, а також тоталітарну радянську владу 1930-1940-х років. Попереду ще багато роботи, щоб дослідити ці та інші історичні джерела та деколонізувати українську історію", – зазначив Сибіга.
Німецька сторона наголошує, що деякі з цих фільмів збереглися лише в їхньому Федеральному архіві як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату. Тепер їх передано Довженко-Центру для збереження й аналізу. Частина переданих стрічок вже доступна для перегляду через Цифровий читальний зал Федерального архіву Німеччини.
Зокрема, в Україну повернувся знятий у 1919 році фільм "Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору". Це кінохроніка, що зафіксувала моторошні кадри жертв бойових дій та життя в охоплених війною містах за часів радянсько-української війни.
Художній фільм "Тамілла" 1927 року оповідає про долю жінок у пустелі Північної Африки. Стрічку знято за романом Фердинанда Дюшена.
Екранізація саркастичного оповідання Вадима Охременка "Цибала" – фільм "Шкурник" 1929 року – розповідає про "нейтрального обивателя" Аполлона Шмигуєва, що "чхати хотів" на всі ідеології, представники яких ведуть боротьбу на вулицях Києва. Свого часу стрічка була заборонена для показу.
Упродовж тривалого часу вважався втраченим фільм Ївги Григорович "Вітаю з переходом!" (1932 рік). Колишня вчителька з великою чутливістю показала радощі та проблеми деяких шестикласників незадовго до вручення атестата.
Два мультфільми "Чванливе курча" (1936 рік) та "Прощання на крижині" (1938 рік) упродовж довгого часу вважалися втраченими. Вони дають змогу зрозуміти багату, але ледве збережену традицію української анімації.
Поки не можна переглянути онлайн фільм 1936 року "Про пана Лебеденка", що являє собою кінематографічну інтерпретацію української народної пісні "Яром, хлопці, яром". Стрічку спершу заборонили, потім вона була на багато років втрачена.
"У колишньому гнізді мракобісся" (1938 рік) — пропагандистський фільм, що висміює християнську віру. Знімали його у спаплюженій комуністами Києво-Печерській лаврі.
У документальному фільмі "По Дніпру" 1940 року представлено розвиток України як "зразкової радянської держави" в дусі комуністичної пропаганди.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що п’ять українських фільмів увійшли до списків кінопремії Оскар-2025. Більшість кінокартин розкривають тему російсько-української війни.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!