Як знімали один із найдорожчих українських фільмів: 7 цікавих фактів про "Довбуш", які змусять переглянути його знову

На честь Дня Незалежності України, 24 серпня, о 20:00 на телеканалі ICTV2 відбудеться телевізійна прем’єра пригодницько-історичного фільму "Довбуш". У сюжеті однієї з найдорожчих вітчизняних стрічок, під режисуванням Олеся Саніна, покладено легенду про ватажка повстанців на Галичині Олекси Довбуша.

Відео дня

Над створенням наймасштабнішого блокбастера української кіноіндустрії працювали понад 117 фахівців, а для повноцінної передачі атмосфери Гуцульщини було задіяно не менше ніж 50 різноманітних локацій. З нагоди телепрем’єри історичної драми, OBOZ.UA підготував 7 цікавих фактів про "Довбуш", які змусять переглянути його знову.

Першопоказ блокбастера відбувся попри пандемію та війну

Робота над створенням історичного фільму розпочалася ще у 2018-му. Проте, через спалах COVID-19 та початок війни, знімальний процес доводилося зупиняти декілька разів.

Перші натурні зйомки, що відбуваються за межами павільйону, були заплановані на 2020 рік, але були перенесені через пандемію. Українці мали побачити прем’єру "Довбуша" на початку 2022-го, проте повномасштабне вторгнення відтермінувало показ на невідомий час. Незважаючи на всі перешкоди, довгоочікуваний блокбастер з’явився у кінотеатрах 24 серпня 2023 року, на 32 річницю незалежності України.

Знімальний процес тривав понад 118 змін, а бюджет склав рекордну суму

Для того, щоб максимально точно відтворити добу Гуцульщини, творча команда відпрацювала 118 знімальних змін. У робочому процесі було задіяно майже 50 різних локацій, серед яких відомі природні місця та культові споруди.

Загальний бюджет фільму склав рекордну суму 120 мільйонів гривень, що робить драму однією з найдорожчих в українській кіноіндустрії.

Локаціями слугували справжні історичні пам’ятки

Зйомки "Довбуша" відбувалися у наймальовничіших місцях нашої держави: Карпатах, Тернопільщині, Дрогобичі, Львові та Києві. Наприклад, більшість сцен із маєтком польської княгині Яблуновської фільмували у справжньому Свірзькому замку, хоча у деяких моментах з’являвся і Збаразький. Однією зі значущих локації стала Дрогобицька солеварня, а кадри зі священником створювалися в автентичній дерев’яній Церкві Святого Юра.

Зйомки захоплюючих гірських краєвидів відбувалися на мальовничих скелях Довбуша та хребті Свидовець з Герешавським озером.

Костюми для героїв шили 117 майстрів

Найважливішим елементом, що допоміг передати автентичність історичної доби, стало вбрання персонажів. Художниці з костюмів Гала Отенко та Марія Керо відтворили одяг гуцулів XVIII століття, користуючись вітчизняними, польськими і угорськими джерелами.

Протягом восьми місяців 117 фахівців з різних куточків України виготовляли понад тисячу різних образів для героїв фільму. Вбрання шили із домотканного полотна, вишиваючи його вовняними нитками та фарбуючи натуральними барвниками.

Найдорожчими костюмами стали вбрання Марічки та пані Яблуновської

Дарія Плахтій, яка зіграла роль нареченої головного героя Марічки, та Агата Бузек, яка втілилася у польську княгиню Яблуновську, мали змогу носити найдорожчі та найкрасивіші костюми.

За словами художниць, вбрання дворянки відтворили з живописних картин того часу, адже воно мало повноцінно передавати її статус. Ретельно слідкуючи за вибором тканин та фасонів, що відповідають давнім тенденціям, майстри створили сукню вагою 7-10 кілограмів.

Весільний образ Марічки майстрині виготовляли протягом двох тижнів, а вишукану корону-вінок з пір’я окремо замовляли на фабриці.

Актори вивчали гуцульський діалект

Для максимально точного відтворення доби Олекси Довбуша, актори щедро прикрашали свої репліки гуцульськими словами. Проте головний герой користувався найменшою кількістю діалектів у мовленні, адже його мали розуміти сучасні глядачі.

Занурення у світ гуцулів

Окрім одягу, для зйомок блокбастера спеціально виготовлялися ножі, бартки та пістолі, якими актори вчилися вміло користуватися. Фахівцями, що працювали над проєктом, вдалося створити справжній всесвіт гуцулів XVIII століття.