Як бідність впливає на мозок та поведінку людини і що таке "парадокс іммігрантів": учені здивували відповіддю

Як бідність впливає на мозок та поведінку людини і що таке 'парадокс іммігрантів': учені здивували відповіддю

Вчені поділилися висновками про психологічні наслідки життя людей з обмеженими фінансовими ресурсами та низьким соціально-економічним статусом порівняно із забезпеченістю. Психологічні дослідження показали, що бідність тягнеться від одного покоління до іншого, заганяючи людей у ​​соціально-економічну яму, з якої майже неможливо вибратися.

Причиною нескінченного циклу бідності є її значний вплив на когнітивний розвиток людини, особливо в дитячому віці. Такі дані продемонстрували вчені під час першого Міжнародного конгресу з психологічних наук, повідомляє журнал Асоціації психологічних наук Psychological Science.

Численні дослідження показали, що люди, які стикаються зі стресорами, такими як низький сімейний дохід, дискримінація, обмежений доступ до медичної допомоги, схильність до злочинності та інші умови низького соціально-економічного статусу, схильні до фізичних і психічних розладів, низького рівня освіти, а також невисокого показника IQ.

Крім того, якщо людина стикається з бідністю в дитячому віці, її когнітивні процеси порушуються більшою мірою. Особливо вразлива пам'ять, зокрема, через неможливість батьків реагувати та підтримувати дитину у стресових умовах бідності. Вчені вивчили дослідження розвитку, у якому група дітей відстежувалася понад 20 років. Коли дітям було 4-8 років, помічники-дослідники приходили додому, щоб записати різні подробиці їхнього виховання. Наприклад, вони дивилися на когнітивну стимуляцію вдома, таку як наявність книг або навчальних іграшок. Вони брали інтерв'ю у батьків і спостерігали за їхньою взаємодією зі своїми дітьми. Особливу увагу вони приділяли тому, скільки тепла та турботи отримала кожна дитина від батьків.

Дослідження показали, що велика кількість когнітивної стимуляції у більш ранньому віці покращувала мовленнєвий розвиток дітей. Вчені виявили, що високий рівень батьківського піклування у віці 4-8 років сприяє покращенню пам'яті дитини в середній школі.

"Опитування показали, що дуже поширена думка про те, чому бідні люди бідні, полягає в тому, що вони недостатньо намагаються, вони безвідповідальні, ухвалюють неправильні рішення, не навчаються в школі тощо. Але нейрони не заслуговують на осуд чи похвалу. Вони не витрачають зусилля. Вони не мають хорошої чи поганої поведінки. Вони просто поводяться відповідно до законів природного світу", – пояснили вчені.

Бідність впливає на людину з самого дитинства

Дослідження також показують, що бідність у ранньому дитинстві може бути шкідливішою, ніж бідність у пізнішому дитинстві. Перші 5 років життя є найчутливішим періодом для руйнівного впливу економічних поневірянь. Дослідження показало, що низький дохід сім'ї більше пов'язаний із важкими обставинами у дорослому житті, коли він виникає у віці до 5 років, а не в пізнішому дитинстві.

Також вчені зосередили велику частину своїх досліджень на дітях іммігрантів і виявили, що підлітки-іммігранти в першому поколінні мали нижчий рівень злочинності серед неповнолітніх, кращі результати тестів та успішність, а також більш позитивне ставлення до своїх однолітків, що народилися в США.

При цьому вчені додали, що ці "переваги" неухильно знижуються у наступних поколіннях, що називається "парадоксом іммігрантів". Це означає, що діти та онуки іммігрантів матимуть проблеми зі здоров'ям та поведінкою, якщо не змінити тип мислення та поведінки людини.

Рівень доходу може впливати на розвиток людини

Дослідники виявили, що багаті люди зазвичай уникали дорогих позик, але бідні учасники швидше брали кредит, займали занадто багато, швидше закінчували дослідження і зрештою залишали лабораторію з меншою кількістю грошей, коли експеримент було завершено. Така поведінка часто пояснюється відсутністю контролю. Вчені зазначили, що політика та послуги, спрямовані на допомогу бідним, мають враховувати вплив бідності на когнітивну функцію людини. Це може включати спрощення складних заяв про прийом на роботу та інших форм взаємодії в суспільстві.

Раніше OBOZREVATEL писав, які фрази руйнують самооцінку дітей та "вбивають" віру в себе.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!