4 години на обід і довга відпустка: як в Україні можуть змінити КЗпП
В Україні знову заговорили про зміни в Трудовому кодексі. Він був ухвалений майже півстоліття тому, тож основні норми давно застаріли.
Натомість у новому проекті планують збільшити українцям відпустку, а також ввести чотиригодинну "сієсту" для найскладніших професій.
Які ще зміни пропонуються в КЗпП і коли його ухвалять у Верховній Раді – розбирався OBOZREVATEL.
Головне:
В Україні знову заговорили про ухвалення нового Трудового кодексу. Річ у тому, що чинний документ затвердили ще в 1970-х;
Новий проект зареєстрували в парламенті в 2014 році, але досі не ухвалили. Там вводять поняття дистанційної роботи, вносять зміни в правила роботи вагітних, а також доповнюють список причин для звільнення;
У профспілці документ зустріли прохолодно. Як виявилося, він не відповідає двом десяткам різних рекомендацій від Міжнародної організації праці;
Чому КЗпП потрібно міняти
Основна причина – він був ухвалений за часів Радянського Союзу, ще в далекому 1971 році. Відтоді документ регулярно оновлювали. Від його початкової редакції залишилася хіба що назва. Також уже незалежна Україна ратифікувала низку документів, зокрема і Конвенцію Міжнародної організації праці.
Там регулярно моніторять процеси, пов'язані з правилами й умовами роботи. Очевидно, що за 45 років багато що змінилося.
Які зміни є в новому КЗпП
Проект нового Трудового кодексу був поданий у парламент ще в кінці 2014 року. Через рік його ухвалили в першому читанні, і відтоді він застопорився на розгляді в комітетах. Фінальний варіант проекту був готовий ще в липні 2017-го.
Читайте: Виплатять до 50 тисяч і дозволять не ходити на роботу: українців очікують важливі зміни
Весь цей час у парламенту не було ні бажання, ні політичної волі врегулювати питання з трудовим законодавством для українців. А зміни в нинішній закон пропонують суттєві.
Наприклад, збільшити відпустку на 4 дні. Зараз стандартна дорівнює 24 дням, у разі ухвалення ідеї – вона триватиме повноцінні 4 тижні, тобто 28 днів. Також на додаткову відпустку (максимальною тривалістю до 35 днів на рік) мають право шахтарі, українці, які працюють за низьких або високих температур чи на вулиці, батьки дітей із інвалідністю, медичні працівники, ВІЛ-інфіковані тощо.
В Ісландії щорічна відпустка становить 34 дні, в Італії – 31, Німеччині – 30, у Польщі – 26, українці ж відпочивають лише 24 дні. У розвинених країнах ЄС вважається, що "норма" повинна становити не менше чотирьох тижнів. Правда, там продуктивність роботи середньостатистичного співробітника вища, ніж в Україні.
Ще одне нововведення – легалізація віддаленої роботи. Зараз вона де-факто не регулюється законом. Також у проекті розширюється список причин, виходячи з яких працівника можуть звільнити. Там наведено перелік, де з нового додається "незадовільний стан здоров'я", "розголошення комерційної таємниці".
Дозволена в законопроекті й репатріація співробітника. Це повернення працівника, який перебуває за межами України у відрядженні для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт або робіт, виконуваних вахтовим методом, або ж навчання з відривом від роботи.
Право на репатріацію є у членів морського екіпажу, річкового, повітряного судна або в бригади поїзда – працівники, які зайняті на міжнародних перевезеннях тощо. Умови репатріації прописані такі:
закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, який закінчився за кордоном;
захворювання, отримання травм або з інших причин, підтверджених медичним висновком, якщо працівник за таким висновком є транспортабельним;
катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник;
якщо власник транспортного засобу не може виконувати обов'язки роботодавця в результаті банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації, арешту транспортного засобу або з інших причин;
якщо транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.
Окремо прописана і норма, яка стосується випробувального терміну. Він не може бути більше 3-х місяців, а для робочих спеціальностей – не більше одного.
Читайте: Як оформити відпустку в Україні: скільки днів, як оплачують і що можна вимагати
Якщо ж роботодавець збирається звільнити стажиста, він зобов'язаний попередити його за 3 дні. Також у законопроекті вказано і перелік тих осіб, для яких встановлюється випробувальний термін:
звільнені з військової або альтернативної (невійськової) служби, які вперше приступають до роботи протягом року після такого звільнення;
інваліди спрямовані на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
ті, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
обрані на посаду;
ті, які закінчили професійно-технічні та вищі навчальні заклади й уперше приступають до роботи за отриманою професією (спеціальністю);
вагітні жінки, працівники з сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років;
неповнолітні;
ті, з якими укладається трудовий договір на строк до двох місяців.
В оновленому кодексі звертають увагу і на захист трудових прав вагітних. Пропонується на час проведення медичних обстежень звільняти жінок від виконання роботи і зберігати за ними середню зарплату.
До слова, в Раді є ще одна ініціатива – збільшення робочої "сієсти" до 4-х годин. Правда, стосуватиметься це тих, хто працює у важких умовах (наприклад, у спеку).
Дивіться відео за темою:
Юрист Незалежної профспілки гірників України Гліб Колесов розкритикував поданий народними депутатами проект закону. За його словами, в ньому не враховані 22 поправки, рекомендовані Міжнародною організацією праці.
Читайте: Відпустку в Україні планують збільшити: за комп'ютер і вік дають додаткові вихідні
"Це багатостраждальний проект закону, його багато разів переписували вже. Ми вносили правки, розглядали його і дійшли висновку, що ухвалювати в такому вигляді не можна. Тут є багато дискримінаційних норм. Наприклад, роботодавець має право на місяць перевести співробітника без його відома на інше місце роботи.
Ще ось цікава норма – причиною для звільнення може бути незадовільний стан здоров'я співробітника. Це означає, що з будь-якого приводу у вас вимагатимуть медичну довідку, а за бажання взагалі звільнять за цією статтею без особливих проблем", – розповів OBOZREVATEL Колесов.
Коли його ухвалять у парламенті
Законопроект вже ухвалений у першому читанні. Це вказує на те, що його можуть розглядати народні депутати й наступного скликання. Ймовірно, так і буде, адже до кінця роботи цієї Верховної Ради залишилося 3 пленарні тижні.
"У Раді найближчими тижнями будуть розглядати виборчий кодекс, тому нічого більше народні депутати не ухвалюватимуть. Нещодавно була зустріч зі спікером (Андрієм Парубієм. – Ред.), він сказав, що оскільки зараз почався передвиборчий сезон і нардепи не ходять на роботу, парламент до кінця каденції займеться винятково кодексом", – підкреслила в коментарі OBOZREVATEL нардеп із фракції Блок Петра Порошенка Ірина Суслова.