Мовний інспектор і штрафи: Рада готує повальну українізацію
Верховна Рада у четвер, 4 жовтня, розгляне одразу чотири проекти законів, покликаних тотально українізувати країну. Прийнятий за результатами обговорень проект, у майбутньому повинен замінити скандальний закон "Ківалова-Колесніченка", раніше скасований Конституційним судом. Що зміниться і де буде запроваджено українську мову — розбирався OBOZREVATEL.
Історичний закон
У розмові з OBOZREVATEL одразу декілька народних депутатів із різних фракцій парламенту заявили, що Рада з великою ймовірністю прийме доопрацьований проект 5670-д, поданий групою із 76 авторів ще в червні 2017 року. Його підписали нардепи з усіх провладних фракцій.
Правда, вже фінальний документ, опублікований на сайті парламенту, буде неабияк доопрацьовано. Зокрема, депутати планують скасувати скандальну норму про створення "мовного інспектора", який контролюватиме використання української мови.
Читайте: У Раді задумали тотальну українізацію країни: до чого готуватися
"Сьогодні буде комітет, де різні групи шукатимуть варіант зняти норму про мовних інспекторів. Крім того, там є ще декілька пунктів... Це історичне рішення, яке український парламент повинен був прийняти уже давно. Нам потрібно закрити правовий вакуум після рішення Конституційного Суду щодо закону "Ківалова-Колесніченка", а також прийняття закону про освіту. Ми бачили, що такі речі створюють дебати щодо прав нацменшин, фінансування державної мови і їх потрібно вирішити", — пояснила OBOZREVATEL співавтор проекту, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Ганна Гопко.
За результатами засідання профільного комітету, поправка про мовного інспектора була вилучена з закону.
"Так, поправку прибрали. Законопроект 5670-д є основним", - розповів OBOZREVATEL глава комітету, народний депутат від БПП Микола Княжицький.
Про толерантність закону заявив і народний депутат від "Народного фронту" Тарас Кремінь. За його словами, основні нововведення ніяк не торкнуться побутового спілкування українців, але зможуть вплинути на загальну мовну атмосферу в країні.
Дивіться відео на тему
Його колега, заступник голови фракції "Народного фронту" Юрій Береза також вважає, що Верховна Рада дозріла знайти заміну закону "Ківалова-Колесніченка".
"Нам потрібен закон, який визначатиме хоча б напрями, чого у нас немає. Зверніть увагу, як кричать усі — промосковські і радикально налаштовані, — мовляв, російської мови немає, мов нацменшин теж немає. Кажуть дуже багато, тому впевнений, що цей закон (5670-д. — Ред.) буде компромісним. Дуже серйозна група виписувала його, пропрацювала усе зауваження, у тому числі й Венеціанської комісії", — сказав у коментарі OBOZREVATEL нардеп.
У чому суть і кого торкнеться
Законопроект вносить зміни у судову систему України. Чітко прописано — усі документи й акти цивільного, адміністративного, кримінального судочинства ведуться українською мовою. Після прийняття норм позивачі, відповідачі, а також судові інстанції будуть зобов'язані надавати будь-які документи виключно державною мовою.
Читайте: ''Ми повинні'': ''Інтер'' вибачився за українську мову в ефірі
Крім того, під час працевлаштування майбутній суддя і його помічник повинні не просто показати вільне володіння українською мовою, а й підтвердити це сертифікатом із "Нацкомісії зі стандартів".
Аналогічні вимоги вводяться для держслужбовців, адвокатів, нотаріусів, кандидатів у депутати місцевих рад, нардепів та їхніх помічників. Також такий сертифікат повинні отримати й ті люди, які планують стати громадянами України.
Не оминули нововведення і майбутніх Уповноважених із прав людини, а також кандидатів у президенти і прем'єр-міністри.
Регулювання торкнеться також освіти. У законопроекті вказано — мовою дошкільної, позашкільної, середньої та вищої освіти є українська. Послуги поштового і транспортного зв'язку також переводяться лише українською. Ініціатори проекту закону вносять правки й у вітчизняний кінематограф. Так, фільмам, де буде виявлено приниження чи образу української мови, відмовлятимуть у видачі ліцензії.
Читайте: Даєш тотальну українізацію! Українці підтримали новий законопроект про мову
Відповідно до запропонованих норм, реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації та суб'єкти власності виготовляють вивіски й рекламні таблички виключно українською. Аналогічні зміни торкнуться телебачення, радіомовлення і газет. Пункт про 60% українського контенту в ефірах — вилучений.
Після прийняття закону споживачі також зможуть прочитати всю необхідну інформацію про будь-який товар українською мовою. Зміни стосуються у тому числі й маркованої продукції.
За недотримання наведених норм народні депутати пропонують штрафувати як фізичних, так і юридичних осіб. Якщо порушення відбулося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв'язку — штраф становитиме від 3,4 до 5,1 тисячі гривень. За присутність не українського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисячі, а в друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисячі гривень.
Порушення правил розміщення української мови в рекламі — від 5,1 до 6,8 тисячі гривень. Якщо ж знехтував українською мовою держслужбовець, він повинен буде заплатити штраф у розмірі від 6,8 до 11,9 тисячі гривень із позбавленням права займати посаду.