Держбюро військової юстиції: чим займатиметься нове відомство в Україні
У Верховній Раді України зареєстрований проект закону про Державне бюро військової юстиції.
Авторами законопроекту № 8387 від 21 травня 2018 року виступили народні депутати Андрій Кожем'якін ("Батьківщина"), Марія Матіос (БПП) та Ігор Лапін ("Народний Фронт"). Тексту документа поки на сайті парламенту немає.
Про необхідність створити Державне бюро військової юстиції раніше заявив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.
У його зверненні, оприлюдненому на сайті військової прокуратури, зазначається, що в Україні право нагляду за дотриманням законів в усіх військових формуваннях має бути закріплене за військовою прокуратурою. Це має бути зроблено хоча б тимчасово на період здійснення ООС.
Читайте: Самогубства ветеранів АТО: Матіос озвучив страшні цифри
При розробці проекту закону про Державне бюро військової юстиції за основу був узятий досвід Ізраїлю. До складу бюро мають увійти колишні слідчі військової прокуратури, чинні фахівці Військової служби правопорядку, військові інспектори та офіцери з особливих доручень, вважає Матіос.
Держбюро має займатися розслідуванням військових злочинів; правопорушень у зоні проведення бойових дій; скоєних проти військовослужбовців; а також окремих злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Також планується, що бюро здійснюватиме контроль за дотриманням законодавства в діяльності військових формувань, представляти інтереси військових у судах, зокрема і як третя особа.
Крім того, на думку Матіоса, в Україні необхідно створити і систему військових судів.
Читайте: "Віддай сумку, Надю!" Матіос розповів, яку зброю Савченко несла в Раду
Він зазначає, що на сьогодні ані цивільні слідчі, ані цивільні прокурори, ані судді не можуть дати об'єктивну оцінку діям військових і демобілізованих, які вчинили правопорушення. Зокрема, через ментальну несумісність цивільних і військових відмінностей суб'єктивної і об'єктивної сторін скоєних правопорушень. Понад чотири роки війни показали, що проблема неприйняття військовими і учасниками АТО саме цивільних правоохоронних органів і суду є очевидною, зазначає він.
"На жаль, у військової прокуратури не лишилося жодних інструментів примусу бюрократичної машини, аби спонукати її до реального захисту військових від наслідків війни в державі. Ідейно-світоглядні погляди, які панують нині в суспільстві, мають бути практично реалізовані шляхом реформування системи військової юстиції. Адже саме вона відіграватиме ключову роль у процесі об'єктивного оцінювання причетності/непричетності учасників збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації до скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів на території Донецької та Луганської областей", - наголошується в заяві.
Ще одним неврегульованим питанням залишається те, хто відповідатиме за законність дій учасників миротворчої місії ООН, можливість введення якої обговорюється на найвищому рівні.
"Як показує досвід багатьох країн, не завжди військові миротворчого контингенту (МК) можуть знайти спільну мову з місцевим населенням, - йдеться у заяві Матіоса, - Для того, щоб уникнути відповідних проблем між цивільним населенням та військовими з МК, треба створити нетрафаретний буфер, який сприятиме розслідуванню злочинів, вчинених військовослужбовцями, представниками населення та учасниками парамілітарних утворень".
Читайте: Путін погодиться: у Кабміні повідомили новини про миротворців на Донбасі
Як повідомляв раніше OBOZREVATEL, Верховна Рада прийняла за основу законопроект, яким пропонується внести зміни до закону про Державне бюро розслідувань (ДБР).