Незаконне збагачення чиновників: у ЄС спростували аргументи КС

Антикорупційна ініціатива EUACI спростовує аргументи, керуючись якими Конституційний суд вирішив, що стаття про незаконне збагачення суперечить конституційним принципам.

Відео дня

Про це йдеться у висновку щодо конституційності статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд, пише "Євпроправда".

Зокрема зазначено, що аргументи, якими керувався КС, є незмістовними і узагальненими.

Читайте: Обгрунтування поки немає: скандальне рішення Конституційного суду прокоментував адвокат

"Основним зауваженням до аргументів на конституційному поданні є їхній загальний характер", — йдеться у висновку.

"У конституційному поданні не досліджується сутність і релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики. Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності і, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, який був би сумісний із конституційними вимогами", — йдеться у документі.

Читайте: Україна йде у НАТО і ЄС: Конституційний суд ухвалив курс Порошенка

У конституційному поданні, зокрема, стверджується, що стаття 368-2 КК порушує право людини вважатися невинною, оскільки переводить тягар доведення з боку звинувачення на обвинуваченого.

"З конкретного формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ і конституційних судів інших держав випливає, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-яких перекладань тягаря доведення і, таким чином, порушує презумпцію невинуватості", — зазначають у EUACI.

Також зазначено, що у конституційному поданні стверджується, що визначення незаконного збагачення порушує свободу від самозвинувачення — конституційне право, передбачене статтею 63 Конституції України.

"По-перше, стаття 368-2 КК не вимагає від обвинуваченого давати будь-які пояснення та не зобов'язує у прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов'язаний надавати пояснення про походження активів, про незаконність яких стверджує звинувачення. Положення Кримінального кодексу як таке не встановлює жодного тягаря доведення про надання доказів. Це регламентується виключно правилами кримінального провадження", — зазначається у документі.

Читайте: Недоторканність нардепів: з'явилося рішення Конституційного суду

Беручи до уваги те, що стаття 368-2 КК України не передбачає перекладання тягаря доведення, а також не примушує обвинуваченого до самозвинувачення у кримінальній справі, пов'язаній із незаконним збагаченням, то, таким чином, вона також не впливає негативним чином на гарантії справедливого судового розгляду, пояснили у EUACI.

"На думку авторів укладення amicus curiae, згаданий елемент незаконного збагачення — збільшення активів у значному розмірі, законність підстав придбання яких не підтверджено доказами — досить чітко проглядається з формулювання частини 1 статті 368-2 КК: це положення може тлумачитися як таке, що передбачає настання кримінальної відповідальності, тільки якщо доведено, що збільшення активів у значному розмірі не могло статися з використанням законних доходів", — зазначається у висновку.

На думку авторів укладення amicus curiae, основна ідея криміналізації незаконного збагачення полягає в тому, щоб усунути вимогу доказу зв'язку між діями державної посадової особи та вигодою, надалі отриманою за такі дії.

"Це означає, що нестача доказів на користь обґрунтованого збільшення активів становить достатню умову для виникнення кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування за незаконне збагачення не вимагає одночасного переслідування за основний злочин, тобто для того, щоб у рамках останнього положення настала кримінальна відповідальність, потрібна лише відсутність обґрунтування істотного збільшення активів, а не вчинення обвинуваченим інших конкретних злочинів чи правопорушень", — кажуть автори.

"Статтю 368-2 КК слід тлумачити у світлі інших положень КК, що встановлює загальні правила застосування кримінального права у часі. За результатами такого тлумачення немає підстав стверджувати, що визначення незаконного збагачення передбачає застосування закону зі зворотною силою", — аргументують у EUACI.

Як повідомляв OBOZREVATEL, всі кримінальні провадження у ст. 368-2 Кримінального кодексу за незаконне збагачення, визнаній неконституційною, будуть закриті без права поновлення в майбутньому.

Раніше генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що стаття про незаконне збагачення чиновників, скасована Конституційним судом, не була дієвою на практиці.