Тотальна українізація на підході: що зміниться і кого покарають
Уже в лютому 2019 року Верховна Рада планує завершити українізацію. На порядку денному роботи парламенту — ухвалення закону про державну мову. Народні депутати голосують його у другому читанні.
Зміни, як обіцяють окремі політики, стосуватимуться практично всіх сфер життя українців. У чому суть пропонованих правил і хто має спілкуватися українською — з'ясовував OBOZREVATEL.
Головне:
У лютому 2019 року парламент має остаточно ухвалити закон про українську мову.
Нові правила стосуватимуться всіх сфер життя країни і будуть спрямовані на посилення українізації.
Якщо держслужбовець, суддя або прокурор не розмовляють українською на робочому місці, їх можуть оштрафувати. Але мовного інспектора не буде.
Де буде більше української?
У законі чітко прописані правила використання української мови.
Освіта;
У попередньому варіанті проекту закону зазначено, що в Україні освіта (дошкільна, позашкільна, середня, вища) —повністю переходить на державну мову. Не можна буде вести пари в університеті російською, а навчання в позашкільних гуртках має перейти на українську. Окрему увагу варто звернути на мови національних меншин і право їх вивчати.
Читайте: Мовний інспектор і штрафи: Рада готує повальну українізацію
Раніше OBOZREVATEL вже писав, що саме через тотальний перехід на українську у школах частина великої угорської діаспори Закарпаття, а також офіційний Будапешт висловили протест.
Щоб вирішити ситуацію — у Верховній Раді запропонували відтермінувати дію закону "Про освіту" до 1 вересня 2023 року для тих, хто почав здобувати середню освіту до 1 вересня 2018 року. Законопроект з цією нормою ухвалять у лютому.
Судочинство;
Закон закріплює використання української в усій документації. Інша мова може бути використана лише в окремих випадках. Після ухвалення норм позивачі, відповідачі, а також судові інстанції будуть зобов'язані надавати будь-які документи виключно державною мовою.
Крім того, під час працевлаштування майбутній суддя і його помічник мають не просто засвідчити вільне володіння українською мовою, а й підтвердити це сертифікатом з "Нацкомісії зі стандартів".
Аналогічні вимоги вводяться для держслужбовців, адвокатів, нотаріусів, кандидатів у Сертифікат мають отримати і ті люди, які планують стати громадянами України.
Кінематограф;
Створені в нашій країні фільми мають демонструвати в кінотеатрах українською мовою. Використання інших мов у фільмах можливе, але тільки з субтитрами. Іноземні фільми для показу в кінотеатрах мовою оригіналу мають титрувати. А тим фільмам, в сюжеті яких будуть виявлені приниження чи образа української мови, буде відмовлено у видачі ліцензії.
Культура;
Розважальні заходи, різного роду культурні конференції та фестивалі — державною мовою.
Радіо, телебачення, ЗМІ, реклама;
Реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації та суб'єкти власності виготовляють вивіски і рекламні таблички виключно українською.
Читайте: В Україні відмовляються від російської мови: хто на черзі
У ЗМІ зберігаються квоти. Зі свого боку інтернет-видання отримають право публікувати статті двома і більше мовами в тому випадку, якщо у них за замовчуванням буде доступна українська версія.
При отриманні громадянства;
У рамках процедури отримання громадянства кожен претендент має скласти іспит на знання української мови. До слова, така практика діє і в багатьох країнах світу.
Хто такий "мовний інспектор"?
У початковій редакції законопроекту народні депутати прописали там пункт про створення посади мовного інспектора, який має стежити за використанням української мови. Щоправда, під час голосування питання у першому читанні цей пункт був виключений.
В ефірі ObozTV віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко заявив, що, незважаючи на це, буде створена Державна комісія з питань стандартів української мови, яка розробить програмні завдання. Буде створено й Інститут уповноваженого з питань державної мови, який розглядатиме скарги.
Читайте: День Незалежності перенесуть? Що задумали у Раді і навіщо
"Ми розглядаємо мову не як питання лінгвістичне або філологічне, а як складову національної безпеки. Без української мови немає ідентичності, тобто стабільної української держави, яка може забезпечити суверенітет і територіальну безпеку", — сказав Кириленко.
Дивіться відео за темою:
Глава комітету з питань освіти, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Співаковський наголосив, новий закон не прописуватиме кримінальну відповідальність для тих, хто не використовує українську. А до мовних інспекторів повертатися не будуть.
"Головна мета — це просування української мови, а не покарання. Саме тому і був виключений пункт про створення мовного інспектора... Зрозуміло, що у нас в країні є багато людей, які вивчилися російською мовою і їм у певних моментах важко переходити на українську. Тому ми максимально м'яко, але і послідовно підійшли до питання", — заявив у коментарі OBOZREVATEL нардеп.
Чи можна говорити російською у себе вдома?
Зазначені в проекті закону норми ніяк не впливають на приватне життя українців. Принаймні про це говорять опитані політики і нардепи. Крім того, судді, чиновники та інші категорії, що входять до цього закону, також мають повне право спілкуватися будь-якою мовою у позаробочий час.
Читайте: Сучасний ''нацизм'': як в Україні вдарять по ''русскому міру''
"В особистому спілкуванні кожен обирає ту мову спілкування, яка йому підходить, але державні органи, установи, органи самоврядування і все, що працює від імені держави, користуватиметься українською мовою. Будуть захищені права споживачів на отримання інформації та обслуговування українською мовою", — раніше коментував особливості проекту закону віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко.
Дивіться відео за темою:
Які можуть бути штрафи?
Незважаючи на це, в нинішній редакції все ж є можливість отримати штраф. Якщо порушення відбулося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв'язку — штраф складе від 3,4 до 5,1 тисяч гривень. За присутність неукраїнського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисяч, а у друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисяч гривень.
Порушення правил розміщення української мови в рекламі — 5,1 до 6,8 тисяч гривень. Якщо ж знехтував українською мовою держслужбовець, він має заплатити штраф у розмірі від 6,8 до 11,9 тисяч гривень з позбавленням права обіймати посаду.