УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Перенести День Незалежності? Яке рішення пропонують у Раді

Перенести День Незалежності? Яке рішення пропонують у Раді

В Україні знову пропонують перенести День Незалежності. З ідеєю виступила націоналістична партія "Свобода" і її народний депутат Оксана Савчук. Нова дата, яка прописана в законопроєкті, не 24 серпня, а 22 січня.

Відео дня

Чому така ідея з'явилася у парламенті і чи є у неї шансиз'ясовував OBOZREVATEL.

У чому суть законопроєкту

У поданому 3 жовтня проєкті закону зазначено, що дату святкування необхідно перенести на 22 січня. Автор вважає, що за основу треба взяти дату підписання 4 Універсалу УНР і фактичне створення України, що відбулося на початку 1918 року. Але через те, що Україна де-факто "була окупована" до 1991 року, в країні як такої не було офіційної незалежності.

"Окупацію територій Української Народної Республіки здійснювали РРФСР, а потім СРСР, Польська Республіка, Чехословацька Республіка, Королівство Румунія, Королівство Угорщина, Німецька імперія", – йдеться у пояснювальній записці.

Читайте: "У душі не *буть!" Соколова рознесла "слуг народу" через "формулу Штайнмаєра"

24 серпня 1991 слід вважати, за задумом ініціаторів, Днем відновлення української державності і щороку відзначати його як державне свято.

Перенести День Незалежності? Яке рішення пропонують у Раді

Що думають історики та юристи

Це не перша спроба перенести День Незалежності. У минулому скликанні нардепи вже проштовхували ідею зміни дати свята, але реального ефекту у поданого законопроєкту не було. Його просто не розглянули на пленарному засіданні. Цього разу, за словами самої Оксани Савчук, поданий приблизно схожий законопроєкт, який покликаний відновити "історичну справедливість".

"Я думаю, частина людей розуміє, що це наша історія. Ми нічого такого не пропонуємо, тільки історичну справедливість. Ми відзначаємо 22 січня як День Соборності. Ми цю дату історично відзначаємо в Україні, і 24 серпня ми теж пропонуємо також продовжити відзначати, просто назвати Днем відновлення Незалежності. Тобто нічого глобально в країні не зміниться", – пояснила Савчук в ефірі ObozTv.

Щоправда, раніше історик Павло Гай-Нижник пояснював у коментарі OBOZREVATEL, що останній Універсал був підписаний 25 січня.

Читайте: "Здачі України не буде!" Зеленський виступив із важливою заявою про Донбас і Крим

"IV Універсал був ухвалений 25 січня, просто підписаний більш ранньою датою через переговори у Брест-Литовську. Якщо говорити ще докладніше, то 22 січня також було відновлено українську державність. Тобто це масло масляне, до того ж і сама Центральна Рада ухвалила постанову про відзначення цього свята як Дня відновлення Незалежності. У цьому є логіка, але немає ніякого сенсу.

Майдан Незалежності

Цю дату ми святкуємо як День Соборності, а День відновлення Незалежності слід залишити на 24 серпня. Тому 22 січня – більш історична дата і тут іде акцент на об'єднання, бо УНР сама була створена III Універсалом. Інше питання, в законодавчих документах варто вказати плинність Української держави з давніх часів, зокрема як спадкоємиці УНР та Української держави Гетьмана Скоропадського", – розповів історик.

Дивіться відео за темою:

Юрист Олександр Марусяк вважає, до Дня незалежності 24 серпня є більше сенсу додати День народовладдя 1 грудня, а не окремий "День незалежності" 22 січня.

"Саме 24 серпня 1991 Верховна Рада УРСР проголосила незалежність України та створення самостійної держави, а 1 грудня на всеукраїнському референдумі народ України підтримав це рішення Верховної Ради. І саме після цього референдуму Україну почали визнавати інші держави.

А щодо УНР, то Україна, відповідно до закону, є повним правонаступником УРСР (зокрема і щодо місця в ООН), а не УНР. В Акті проголошення Незалежності і так уже згадується про продовження тисячолітньої традиції державотворення в Україні, а УНР – це був лише один з етапів нашої боротьби за незалежність", – пояснив він у коментарі OBOZREVATEL.

Загалом, враховуючи, що даний проєкт закону не був підтриманий монобільшістю, шансів у нього практично немає. Ймовірно, що розгляд законопроєкту просто "зависне" у комітетах парламенту.