Податковий, Митний та Трудовий Кодекси – оновити не можна залишити

Національна бізнес-коаліція, яка об’єднала 87 бізнес-асоціацій та 35 тис. підприємств з усієї країни, представила новій владі 10 пріоритетів для бізнесу, напрацьовані спільно із експертами провідних аналітичних центрів. На думку представників коаліції, перше, з чого потрібно почати – суттєво оновити три кодекси – Податковий, Митний та Трудовий. Саме вони "трьома китами", від яких здебільшого залежить сприятливе бізнес середовище, рівень тіньової економіки, привабливий інвестклімат і, як наслідок – темпи зростання економіки.

Відео дня

Оновлення Податкового Кодексу - Податковий кодекс розвитку

В Україні велика кількість податкових пільг та спеціальних умов оподаткування, коли окремі учасники процесу звільняються від сплати податків. З іншого боку – високі податки, в тому числі, велике навантаження на фонд оплати праці, а також – серйозні проблеми в адмініструванні податків, що призводить до переплат, сплати авансом або заморожування частини обігових коштів підприємства.

Тому оновлення Податкового кодексу має передбачати низку ключових змін. Зокрема, податок на прибуток має бути ліквідований та замінений іноваційною моделлю - податком на виведений капітал, що передбачає відтермінування сплати податку на момент виплати дивідендів або прирівняних платежів. Необхідно модифікувати чинні податки на землю та нерухомість, забезпечивши сплату цих податків від ринкової вартості нерухомого майна.

Також важливим є зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці, яке є зависоким порівняно із схожими країнами за рівнем соціално-економічного розвитку, довівши його 20% (сумарно ЄСВ та ПДФО) за три роки, компенсуючи втрати бюджету за рахунок зниження неефективних видатків бюджету та менш шкідливих податків на землю.

Шкідливі акцизи на автотранспортні засоби необхідно ліквідувати, в той же час варто розширити перелік підакцизних товарів згідно з Директива 2003/96/ЄС, яка передбачає оподаткування будь-якого товару, що використовується як паливо для транспортних засобів або як добавка (наповнювач) до палива. Під вказані ознаки підпадають: вугілля; вугільний, водний або генераторний газ тощо.

Для фізичних осіб варто передбачити механізм, за яким вони зможуть сплачувати частину свого ПДФО на рахунки громадських організацій або політичних партій за своїм вибором, тим самим збільшивши фінансову незалежність політсил та НГО.

Спрощена система оподаткування обов’язково має залишитись, мають бути збільшені граничні обороти для всіх груп, відповідно до індексу споживчих цін та зростання доходів громадян, ліквідовано ЄСВ для сплячих ФОПів та ФОПів сумісників, проте необхідно мінімізувати зловживання з боку великого бізнесу "спрощенкою", адже через ці зловживання дискредитується сама ідеї спрощеної системи оподаткування.

Також необхідно покращити контроль за реєстрацією розрахункових операцій та спростити і здешевити використання РРО, оптимальним на думку експертів є запровадження РРО третього покоління (смартфони та планшети у якості РРО) та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек там, де це вже передбачено законодаством (кешбек для покупця).

Оновлений Митний кодекс – менше бюрократії, більше ефективності

З моменту ухвалення чинної редакції Митного кодексу у березні 2012 року стала зрозумілою та очевидною його недосконалість та потреба у змінах. Митні процедури в Україні є складними та надмірно забюрократизованими, недостатні заходи з автоматизації митних процедур, мінімізації впливу "людського фактору", виключення несанкціонованого втручання, неможливість впровадження кращого світового досвіду, недостатність фінансування обмежують процеси впровадження спрощених процедур торгівлі та забезпечення виконання вимог законодавства - негативно впливають на роботу легального бізнесу.

Тому у оновленому кодексі повинні бути враховані та виправлені усі ключові проблеми. Зокрема, митні процеси повинні відбуватися в електронному форматі, без участі чиновника – для цього готуються відповідні IT-рішення. Інформація митних баз (деперсоніфікована) повинна бути відкрита та доступна для громадського контролю. Крім того, повинен запрацювати повноцінний обмін даними з іншими країнами, щоб можливо було у автоматичному режимі співставити відповідні документи та митну вартість товарів.

В оновленому кодексі буде запроваджений механізм прозорої електронної черги на митне оформлення за принципом: перший увійшов, перший вийшов. Також у документі пропонується введення механізмів для унеможливлення "оптимізації" податків та ухиляння від їх сплати. Зокрема, всі отримувачі міжнародних посилок повинні бути ідентифіковані за кодом, передбачені пільги для фізичних осіб по безподатковому ввезенню товарів, із певною кількістю на одну фізичну особу на рік.

При цьому пропонується піти назустріч бізнесу і передбачити страхування ризиків бізнесу, яке дозволить у разі, якщо суд встановив необґрунтованість претензій до підприємства, відшкодувати їм збитки у повному обсязі за рахунок страхових компаній.

Митні збори повинні бути уніфіковані, а транзитні процедури – відбуватися за єдиними правилами ЄС/ЄАВТ, загальноєвропейської електронної транзитної системи (NCTS) та інших сучасних технологій контролю за доставкою товарів;

Трудовий кодекс – оновити та осучаснити

Український кодекс законів про працю приймався ще у 70-х роках минулого століття, у Радянському союзі. І цілком зрозуміло, що він потребує значної модернізації. Замість того, щоб ухвалити новий ліберальний Трудовий кодекс, депутати всі ці роки вносили окремі зміни в чинний, що не призвело до суттєвого покращення документу.

Через застарілість та складність цього документу значна кількість роботодавців та працівників надають перевагу усним домовленостям, "зарплаті у конвертах" тощо, через що державний бюджет недоотримує колосальні кошти. За оцінками фахівців Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Ukraine – держбюджет щороку недоотримує від 25 до 74 млрд гривень*.

*мінімальна оцінка - доплати тим, хто працює на мінімальну з/п, максимальна оцінка - всі заробітні плати у тіні.

У змінах до Трудового кодексу, які українським бізнесом та експертами пропонується ухвалити – передбачено свободу трудового договору, трудові договори, які регулюють стосунки між робітником та працедавцем, підписані за згодою сторін – будуть мати пріоритет над нормами Трудового кодексу та інших законів про працю. У них повинні бути прописані мінімальні соціальні гарантії для працівників.

Виключення мають складати випадки, у яких роботодавець та працівник не домовились щодо договору за згодою сторін, а також у монополізованих з боку роботодавців секторах та регіонах. У цих випадках залишаються трудові договори, які складаються згідно Трудового кодексу та іншого законодавства, що регулюють трудові відносини.

Також пропонується визначити чіткі ознаки відсутності трудових відносин та скасувати паперові трудові книжки – як рудимент радянської системи.

Конкретні пропозиції стосуються і штрафів за неналежне оформлення трудових відносин – їх планують знизити до розмірів грошового покарання, яке накладаються за порушення у сфері додержання законодавства про працю. Зокрема, за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (або на неповний робочий час при виконанні повного обсягу роботи) – знизити штраф до 10 мінімальних зарплат. У разі недопущення перевірки з питань оформлення трудових відносин – знизити штраф до 30 МЗП. За перше порушення законодавства протягом календарного року - передбачається письмове попередження.

На думку членів Національної бізнес коаліції та фахівців Економічної експертної платформи - ухвалення цих трьох оновлених Кодексів – пріоритетна справа для майбутнього складу Парламенту. Адже без суттєвих змін у податковій, митній сферах та трудовому законодавстві неможливо встановити рівні правила гри для бізнесу, забезпечити детінізацію економіки та досягти суттєвих зрушень у зростанні національної економіки.

Ці системні документи будуть представлені експертами та представниками багатьох бізнес асоціацій МСБ 23 вересні на Економічному Форумі “ПОРЯДОК ДЕННИЙ НОВОГО ПАРЛАМЕНТУ: ДІАЛОГ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, БІЗНЕСУ ТА ВЛАДИ” – та обговорені за участі представників влади, експертів, бізнесу.

Гетман Олег

Економіст, координатор економічних груп

Економічної експертної платформи