Відео дня
Ратифікація Римського статуту: Україна отримала імунітет від звинувачень у воєнних злочинах
У 2025 році Україна стала 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду, нарешті ратифікувавши його основний документ – Римський статут (офіційним Києвом він був підписаний ще 24 роки тому). Які вигоди принесе нашій країні повноправне членство в цьому міжнародному органі кримінальної юстиції, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Чому з ратифікацією зволікали так довго
У компетенцію Міжнародного кримінального суду, що розташований у Гаазі (МКС), заснованого на основі ухваленого 17 липня 1998 року Римського статуту, входить переслідування осіб, відповідальних за найбільш тяжкі злочини: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. Римський статут був підписаний від імені України ще 20 січня 2000 року, проте з того часу Верховна Рада постійно відкладала питання його ратифікації. (Ратифікація – це затвердження міжнародних договорів).
"Спочатку причиною таких зволікань були численні дискусії щодо неузгодженості положень національного законодавства з положеннями Римського статуту. А з 2014 року – побоювання, що саме українських військових буде звинувачено у скоєнні воєнних злочинів на підставі сфабрикованих заяв держави-агресора", – каже OBOZ.UA юристка Наталія Костишин.
Однак Україна вже довгий час, з того ж таки 2014 року, співпрацює з МКС (без ратифікації Римського статуту) на підставі поданих заяв. Наприклад, щодо масового вбивства українських громадян під час подій Євромайдану, щодо діяльності вищих посадових осіб РФ та керівників терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР". Саме з подачі України МКС видав ордери на арешт Путіна (незаконна депортація дітей), Шойгу та Герасимова (воєнні злочини). А ось за всі ці роки МКС не розпочинав жодного кримінального переслідування проти громадян України. Не було підстав.
Одним словом, Україна вже й так довгий час повноцінно та плідно співпрацювала з МКС. І ратифікація Римського статуту, як кажуть, назріла остаточно. Що й було зроблено згідно з ухваленим 21 серпня 2024 року законом №3909-IX "Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього". Сам закон набрав чинності 1 січня 2025 року.
Плюси ратифікації Римського статуту
Найголовніший, напевно, плюс повноцінної участі України у діяльності МКС – це імунітет від звинувачення наших громадян у воєнних злочинах з боку інших держав.
"Під ратифікацією Римського статуту Україна скористалася положенням ст. 124 документа: держава, стаючи учасником цього Статуту, може заявити, що протягом семи років після набуття нею чинності вона не визнає юрисдикцію МКС щодо воєнних злочинів, коли, як передбачається, злочин скоєно її громадянами або на її території. Отже, всі звинувачення з боку Росії йдуть тепер лісом. А якщо що, то ми самі в усьому розберемося", – каже Наталія Костишин.
Таким чином, ратифікація Римського статуту не лише знизила ризики, а й надала час для того, щоб українська правоохоронна та судова системи могли самостійно провести розслідування воєнних злочинів – якщо громадяни України підозрюватимуться в їх скоєнні. Крім того, у ратифікації Римського статуту є інші плюси.
"Повноцінне членство в МКС дає Україні можливість брати участь в Асамблеї держав-учасниць організації, виносити питання на її розгляд, голосувати за розподіл бюджету (ну і платити, звісно), пропонувати суддів та брати участь у їхніх виборах", – каже OBOZ.UA керуючий партнер в адвокатському об'єднанні "Войченко та Дульський" Сергій Войченко.
Звісно, реноме МКС нещодавно підірвали дії Монголії. Яка, будучи повноправним членом Міжнародного кримінального суду, мала заарештувати Путіна і відправити його до Гааги, але цього не зробила. І може виникнути питання – а навіщо нам такий МКС?
"Справа в тому, що ситуація з Монголією – це так, прикрий момент в історії МКС. Ну що ж, буває – хтось відмовляється виконувати положення організації з певних причин. Але це тактика. А є стратегія. І зі стратегічного погляду підписання Україною Римського статуту – абсолютно правильне політичне рішення", – наголошує Сергій Войченко.
На переконання Наталії Костишин, ратифікація Римського статуту збільшує репутацію України на міжнародній арені як країни, яка підтримує принципи міжнародного правосуддя.
До речі, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС прямо передбачено, що задля зміцнення миру та міжнародного правосуддя сторони співпрацюють шляхом ратифікації Римського статуту МКС. Тож до Європи ми тепер стали ще ближчими.