Роботу ГРД та ГРМЕ під час суддівських конкурсів порівняти не можна — Щотка

Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Станіслав Щотка заявив, що комісія намагалася запустити якісні процедури, фільтри, котрі не пропускатимуть недоброчесних кандидатів чи суддів, і витіснятимуть випадкових.

У здоровому середовищі некомфортно нездоровому організму, імунітет знищить його. Про це Щотка сказав в інтерв'ю виданню ЛБ, коментуючи конкурси, які нещодавно завершила Комісія на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду.

"Ми намагаємося запровадити такі процедури, способи приходу в професію, щоби суспільство бачило, хто заходить. Законодавство так прописано, що ми мусимо поставити суддям незручні запитання, а вони повинні на них відповісти. Звичайно, без політизованості, цей процес відбувався би спокійніше", – сказав Щотка.

За словами заступника голови ВККСУ, конкурси до Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, так само як роботу двох органів, що допомагали в оцінюванні кандидатів, – Громадської ради доброчесності (ГРД) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) – порівнювати не можна.

Досвід із формування та роботи на рівні держави громадської ради, що складається з експертів з різних країн, є унікальним для світу, однак в Україні така співпраця виявилася вдалою – як ВККСУ, так і представники ГРМЕ її оцінюють позитивно та без політичної заангажованості.

"Представники ГРМЕ були "озброєні" інформацією з різних джерел. І це відчувалося під час спілкування з ними, судячи з того, як вони були поінформовані про кандидатів. Хоча було помітним їх критичне мислення. Вони аналізували подану їм інформацію. Не виглядало, що вони були заангажовані тими органами, від яких отримували дані", – зазначив Щотка.

Щодо співпраці з громадською радою, яка складалася з українських експертів – ГРД, Щотка зазначив, що вона була плідною, однак відчувався у їх заявах політичний контекст.

"Якщо стати на захист ГРД, можна припустити, що вони хочуть дещо гіперболізувати ситуацію. Тобто вивести її на найвищий рівень критичності. А потім понижувати градус до певної міри. Хоча реальність – дещо складніша. Бачимо інколи політичну зафарбованість у висловлюваннях або у вчинках тих чи інших активістів", – сказав член Комісії.

Щотка у своєму інтерв'ю спростував коментар одного з членів Громадської ради доброчесності про незрозумілість виставлення під час конкурсів балів та наголосив, що перш ніж зробити висновок, Комісією вивчались всі факти в сукупності за міліметром. "Бачите, виставлені різні бали. В когось 74 або 61. Кожен із рівнів розбивався на так звані підрівні: високий низький, високий середній, високий високий. Для виставлення балів ми враховували загальні якості кандидата, висновки психологів тощо. Ми оцінювали кожен критерій, кожен аспект по міліметру. Вся наша робота транслювалася наживо в Youtube. Я переконаний, що ті кандидати, яких я рекомендував, працюватимуть достойно", – сказав він.

Нагадаємо, що 6 березня 2019 року ВККСУ завершила другий в історії країни конкурс на посади суддів Верховного Суду та назвала його переможців. Серед 78 переможців конкурсу – 54 судді (69%), 14 – науковців (18%), 7 – адвокатів (9%), 3 – із сукупним стажем (4%). Того ж дня ВККСУ оголосила переможців до Вищого антикорупційного суду. До Апеляційної палати цього суду увійшли 12 переможців конкурсу, серед яких 50% – судді, 50% – адвокати та науковці. До першої інстанції – 27 переможців конкурсу, 40% з яких мають досвід роботи адвокатами та науковцями, 60% –— суддями. Вища рада правосуддя 18 березня 2019 року вирішила, що рекомендує президенту до призначення 10 та 25 переможців конкурсу до цього суду відповідно.