Штрафи і 10 років в'язниці: що змінить закон про "тотальну українізацію"
Верховна Рада має намір остаточно завершити українізацію. У березні 2019 року народні депутати проголосують закон про українську мову. Зміни стосуватимуться як освіти і культури, так і держслужби, а також процесу отримання громадянства.
Що важливо знати кожному і чому проект закону голосують саме зараз — у матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
Верховна Рада у березні ухвалить закон про українську мову. Це де-факто останній законопроект, який парламент розгляне до першого туру президентських виборів;
Проект передбачає повний перехід на українську. Державна мова буде в усіх сферах життя;
Вводиться спеціальна комісія, яка видаватиме сертифікати про знання мови. Створюється посада Уповноваженого, який може штрафувати за порушення правил використання української;
В цілому за порушення передбачені лише штрафи, але якщо справа дійде до спроб ввести в Україні двомовність — не виключена і кримінальна відповідальність.
Чому саме зараз і чи ухвалять?
Процес розгляду законопроектів про українську мову стартував у жовтні 2018 року. На той час у парламенті було відразу 4 альтернативних ідеї від представників основних фракцій.
Правда, після обговорення і рейтингового голосування було обрано найпопулярніший і компромісний — 5670-д. Його, до речі, підтримує і Кабінет міністрів в особі віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка.
Читайте: Скасування свят і перейменування областей: Україна поставить крапку в декомунізації
Після голосування проект був відправлений на доопрацювання до другого читання. В процесі роботи народні депутати подали близько 2 тисяч правок. Саме тому розгляд проекту затягнеться на кілька тижнів, до кінця березня.
"Ми будемо його розглядати кілька пленарних тижнів. Думаю, що фінальне голосування відбудеться у другій половині березня", — прокоментував OBOZREVATEL перспективи глава профільного комітету з питань культури, народний депутат від "Народного фронту" Микола Княжицький.
Справді, основним фракціям парламенту (перш за все БПП і "Народному фронту") вигідно розглядати закон аж до проведення першого туру президентських виборів. Такий закон багато в чому відіб'є можливість і бажання у Радикальної партії і "Батьківщини" блокувати трибуну парламенту, що останні робили неодноразово. З іншого боку, тема мови — один із козирів БПП і НФ, який вони використовують перед виборами.
Стосовно перспектив закону — шанси на його ухвалення досить великі. Провладні фракції парламенту підтримують ідею і всіляко її просуватимуть. При цьому різкі випади проти будуть сприйматися як небажання посилити державну мову.
Читайте: Фінал декомунізації: на українців чекають історичні зміни
"Ми будемо робити все від нас залежне, розуміючи всі перспективні моменти від ухвалення цього закону. Зараз є дискусії стосовно деяких нардепів, які вважають, що мовне питання може бути використане як п'ятою колоною, так і Кремлем для поділу населення — україномовних, російськомовних або тих, хто використовує мову нацменшин. Це неправильна позиція і не державна за своєю суттю. Ми не зменшуємо можливості розвитку інших мов, але з огляду на нинішню ситуацію ми не повинні забувати про такі важливі складові розвитку нації, як українська мова", — наголосив OBOZREVATEL заступник голови "Народного фронту", народний депутат Андрій Тетерук.
Раніше віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко заявив, що цей закон уряд розглядає перш за все як одну зі складових нацбезпеки. І відступати тут ніхто не має наміру.
"Ми розглядаємо мову не як питання лінгвістичне або філологічне, а як складову національної безпеки. Без української мови немає ідентичності, тобто стабільної української держави, яка може забезпечити суверенітет і територіальну безпеку", — пояснив Кириленко в ефірі ObozTv.
З іншого боку, за запевненням чиновника, карати за використання російської мови в неформальній обстановці або у себе на кухні ніхто не буде.
"В особистому спілкуванні кожен обирає ту мову спілкування, яка йому підходить, але державні органи, установи, органи самоврядування і все, що працює від імені держави, користуватимуться українською мовою. Будуть захищені права споживачів на отримання інформації та обслуговування українською мовою", — наголосив Кириленко.
Дивіться відео за темою:
Що конкретно змінить закон?
Законопроект 5670-д включає цілий перелік нововведень, які суттєво посилять позиції української в усіх сферах життя українців.
Освіта
Так, дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю перейде на державну мову. Російська як така буде виключена з освітньої системи, формально вона може бути як одна з мов національних меншин.
Читайте: Тотальна українізація на підході: що зміниться і кого покарають
Зазначимо, саме через активний протест угорської громади на Закарпатті, в нинішній редакції закону вирішили пом'якшити навчання рідною мовою представникам корінних народів.
ЗМІ, телебачення і реклама також перейдуть на державну.
Реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації та суб'єкти власності виготовляють вивіски і рекламні таблички виключно українською.
У ЗМІ зберігаються квоти. Інтернет-видання отримають право публікувати статті двома і більше мовами в разі, якщо у них буде доступна українська версія. Але каналам пропонується встановити квоту на українську в 90% (раніше йшлося про 75%). Окремі умови для кримськотатарських каналів, там квота на українську зберігається на рівні 40%.
Особливу увагу приділено і друкованим ЗМІ. Раніше OBOZREVATEL детально розписував ситуацію у друкованих виданнях. Зараз депутати зійшлися на відтермінуванні для друкованих ЗМІ на кілька років. Аналогічна ситуація стосується і книжкових видавництв в Україні. Їх також переведуть на державну.
Кінематограф
Створені в нашій країні фільми мають демонструватися в кінотеатрах українською. Використання інших мов у фільмах можливе, але тільки з субтитрами. Іноземні фільми для показу в кінотеатрах мовою оригіналу повинні титрувати. А тим фільмам, в сюжеті яких виявлять приниження чи образу української мови, буде відмовлено у видачі ліцензії.
Читайте: Мовний інспектор і штрафи: Рада готує повальну українізацію
Культура
Розважальні заходи, різного роду культурні конференції та фестивалі — державною мовою.
Отримання громадянства
Кожен громадянин зобов'язаний знати українську. При цьому держава створює всі умови для її вивчення — в законі навіть прописано організація спеціальних курсів для "дорослих", на яких кожен охочий зможе підтягнути граматику або навички спілкування. Окрему увагу буде приділено й іноземцям, які хочуть отримати громадянство — вони повинні скласти спеціальний тест на знання української.
Необхідний рівень знання мови встановить Кабінет міністрів.
Буде створена Національна комісія стандартів державної мови з урахуванням рекомендації Ради Європи з мовної освіти (CEFR)
Саме цей орган зможе видавати сертифікати про знання української. Система перевірки рівня володіння мови адаптується до загальносвітової практики. Будуть введені відповідні сертифікати про початковому рівні (А1-А2), середньому (В-1-В-2) і високому (С1-С2).
Знати мову повинні всі, зокрема і депутати
Законопроект встановлює цілий перелік посадових осіб, які зобов'язані володіти державною мовою. Крім держслужбовців, українську зобов'язані знати: депутати всіх рівнів; офіцери, службовці за контрактом; лікарі комунальних та державних лікарень; директори шкіл; адвокати; нотаріуси, а також рядові, сержанти Національної поліції та інших правоохоронних органів.
За невиконання закону — штрафи і кримінальна відповідальність
В нинішній редакції є можливість отримати штраф. Якщо порушення трапилося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв'язку — штраф складе від 3,4 до 5,1 тисяч гривень.
За присутність неукраїнського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисяч, а у друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисяч гривень.
Читайте: ''Ми повинні'': ''Інтер'' вибачився за українську мову в ефірі
Порушення правил розміщення української мови у рекламі — 5,1 до 6,8 тисяч гривень. Якщо ж знехтував українською мовою держслужбовець, він має заплатити штраф до 6,8 тисяч гривень. При цьому спробу ввести багатомовність в Україні прирівнюють до спроби повалення конституційного ладу. За таке порушення загрожує до 10 років в'язниці.
Контролювати як відповідність рівнів володіння мовою, так і можливі порушення буде Уповноважений мовний інспектор. Його призначить Кабмін із запропонованих кандидатур. Інспектор зможе безпосередньо звертатися до правоохоронців і вимагати карати за порушення закону.