Мова, програма, зарплати: в Україні задумали масштабні зміни з освітою

Верховна Рада зробила ще один крок на шляху реформи освіти. У першому читанні був ухвалений законопроект, який значно змінить середню школу. Учні отримають більше предметів, а викладачі — доплати до заробітної плати.

Відео дня

У чому суть реформи і як будуть вчитися українці — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

• У парламенті в першому читанні ухвалили законопроект про повну загальну середню освіту. Документ вносить значні зміни як для учнів, так і для вчителів;

• Учні отримають більше свободи, зможуть коректувати план свого навчання. Це стосується як предметів у самій школі, так і активностей за її межами;

• Мова навчання залишиться державною, але парламентарії хочуть надати розширені можливості для нацменшин;

• Вчителів також не оминули увагою. Вони отримають надбавку за додаткову роботу, стануть більш автономними і зможуть самостійно обирати курси підвищення кваліфікації за рахунок держави;

• Директорів шкіл будуть призначати спецкомісії, батьки і педколективи зможуть лише радити.

Що зміниться для учнів

Раніше оновлену програму навчання в середній школі презентувала міністр освіти Лілія Гриневич. З моменту публікації проекту закону на сайті парламенту і до моменту ухвалення його в першому читанні минуло лише два місяці. У Раді побоюються, що проголосувати його до кінця каденції не встигнуть, але шанси завершити реформу ще залишаються.

Читайте: Реформа української школи: стало відомо, на що пішли гроші

Одне з головних нововведень документа — створення особливої освітньої траєкторії для кожного з учнів. Простіше кажучи, у школяра з'явиться можливість розвиватися не тільки в своєму класі та в рамках відведеного уроку, а й за межами звичного навчального процесу. І це піде йому в плюс.

Учні, які мають додаткові заняття, можуть не відвідувати деякі шкільні. Їхні активності поза школою зараховуються в освітню активність.

Що для цього потрібно? Невеликі зусилля батьків учня. Вони пишуть заяву, в якій просять школу створити індивідуальний план для їхньої дитини. Він складається разом із вчителями, виноситься на узгодження з педрадою, а потім затверджується керівником. Для підтвердження знань із предметів, які учні отримують поза установою, проводять звичайне річне оцінювання або ДПА.

Аналогічний підхід впровадять і для тих дітей, які з різних причин отримують освіту вдома. Правда, в цьому випадку потрібно складати семестрові тести, тобто, двічі на рік. Також закон дає можливість отримати повноцінну освіту й дітям із особливими потребами. Наприклад, школярі, котрі проходять тривалий курс лікування в лікарні, зможуть навчатися у міру сил.

Дивіться відео за темою:

Ще одне нововведення закону — адаптаційні цикли. Їх зроблять два: з 1 по 2 клас і з 5 по 6 клас. Автори закону запевняють, що в учня буде реальний, а не декларативний вибір предметів.

Читайте: Нові "сімейні" поняття у реформуванні освіти

"Адже зараз як — усе впирається у брак годин. Тому предмети де-факто обирає школа, а не учень. Натомість цей закон дає можливість створювати групи між класами для вивчення обраних предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів однієї паралелі і суміжних класів", — раніше пояснила міністр Лілія Гриневич.

Окрему увагу буде приділено мові навчання. Це одна з найскладніших і спірних норм. У Міносвіти запропонували три моделі для навчання мовами нацменшин.

Перша — для кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд із ґрунтовним вивченням української мови.

Друга — для угорських, румунських нацменшин, а також тих мовних груп, які входять у ЄС. Їм дається право:

• вивчати рідну мову в початковій школі;

• у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатися українська з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки — не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.

• зі старшій школі не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя — для російської нацменшини. У початковій школі поряд із українською мовою вивчатимуть і російську, а з 5 класу не менше 80% навчального часу буде читатися державною мовою.

Читайте: Рада ухвалила жорсткий закон про цькування дітей у школах: кого і як каратимуть

Правда, запропоновані міністерством норми переглянуть. У парламенті готові йти назустріч всім нацменшинам і зрівнювати їхні можливості.

Які зміни для вчителів

У профільному міністерстві стверджують, що закон передбачає для вчителів реальну автономію в таких сферах:

• створення програм;

• підвищення кваліфікації за рахунок держави (і на свій розсуд);

• створення власної системи підготовки учнів і їхнього заохочення.

Документ також передбачає більше доплат для вчителів, від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

"Є і дискусійні моменти, які ми обговоримо перед другим читанням. Профспілки незадоволені тим, що через прописані норми день вчителя збільшується. Чітко визначається, що має входити у навантаження вчителя. З іншого боку — що робити не потрібно. Але тут варто детально дивитися, щоб усе входило в рамки, не було перепрацювання...

Ми дійсно бачимо, яка маленька зарплата у вчителів. І міністр запропонувала вирівняти її, щоб педагоги отримали непогану зарплату, на рівні 12-13 тисяч. Але тут є ще одне питання — важливо порівнювати зарплату не тільки всередині галузі, а й з іншими професіями", — роз'яснив Співаковський.

Читайте: Булінг в Україні: омбудсмен розповіла, як допомогти дітям

Ще одне нововведення документа — впровадження педагогічної інтернатури. Молодий учитель, який тільки випустився з університету, отримує наставника. Його мета — консультувати, направляти і допомагати своєму молодому колезі. Водночас такий наставник отримає щомісячну 20% надбавку і буде прямо зацікавлений в успіху свого підопічного.

Також закон запроваджує курси медичної підготовки для вчителів.

Що ще нового?

Законопроект передбачає:

• Право батьків ініціювати позаплановий аудит школи.

• Директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

• Вибори директора школи будуть різноплановими. Окрему увагу приділять колективу й батькам учнів. Але фінальне рішення ухвалить незалежна комісія. Відеофіксація відбору директорів стане обов'язковою.

Незважаючи на всю оптимістичність, у законопроекту не так багато часу на остаточне узгодження. До кінця каденції парламенту залишилося два місяці, за цей термін народні депутати можуть не встигнути його підготувати і винести в зал для голосування.

Дивіться відео за темою:

"Після ухвалення проекту в першому читанні, згідно із законом, є два тижні на подання правок і пропозицій. Теоретично ми можемо його не встигнути розглянути, тому нам важливо зберегти документ і продовжити реформу", — пояснив OBOZREVATEL народний депутат від "Народного фронту" Тарас Кремінь.

За його словами, важливо, що нардепи ухвалили законопроект в першому читанні і парламентарі наступного скликання цілком зможуть завершити реформу.