В Україні хочуть заборонити ртуть: які популярні товари зникнуть і коли
В Україні можуть заборонити виробництво деяких ртутних приладів. Йдеться зокрема і про товари широкого вжитку - люмінесцентні лампи, зубні пломби, термометри.
Міністерство екології та природних ресурсів вже опублікувало законопроект, що передбачає ратифікацію Україною Мінаматської конвенції, яка спрямована на повну заборону ртутної продукції у світі.
Що принесе прийняття закону українцям і які товари зникнуть з прилавків - з'ясовував OBOZREVATEL.
Які товари зникнуть
Йдеться перш за все про люмінесцентні лампи із ртуттю, неелектронні вимірювальні приладади (зокрема термометри та барометри), деякі медични препарати. Для окремих продуктів, які не мають екологічно безпечних аналогів - встановлені винятки.
"За нашими оцінками, для бізнесу впровадження конвенції не буде критичним. На сьогодні в Україні виробництво приладів, що заборонені конвенцією, відсутнє - йдеться лише про імпорт. І ми бачимо, що його обсяги наразі - мізерні. З іншого боку, у тих областях, де вміст ртуті має бути заміщений до 2020 року, ратифікація конвенції сприятиме швидшому пошуку альтернатив та активізації інвестицій у безпечні технології. Підприємствам же буде надано кращі практики і технології з заміщення ртуті та її сполук", - зазначив директор департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди Сергій Лук'янчук.
Читайте: Стало відомо, яка небезпечна ртуть міститься у рибі
Також обмеження торкнуться і виробництва цементу, застосування хлор-лужних технологій і роботи вугільних ТЕС, діяльність яких пов'язана із викидами ртуті.
Окремий аспект застосування конвенції полягає у забезпеченні належної утилізації. У рамках започаткованої урядом реформи з управління відходами передбачається впровадження нових методів поводження з такими небезпечними відходами як ртуть та її сполуки.
Дивіться відео на тему
Коли чекати нововведень
31 липня профільне Мінприроди презентувало проект закону про ратифікацію Мінаматської конвенції на громадські слухання. Її головна мета - обмежити виробництво та торгівлю ртуттю, а також припинити використання певних продуктів і процесів, до складу яких входить ця сполука.
Документ вже ратифікували 74 країни, підписали 128. Україна також підписала конвенцію ще у серпні 2017 року, зараз же справа дійшла до ратифікації українським парламентом.
Читайте: Залишилося 15 років: екологи попередили про катастрофу у Чорному морі
"Конвенція спрямована на встановлення терміну поетапного виведення з користування продукції, що містить ртуть, з 2020 року, терміну поетапної зупинки виробничих процесів, в яких використовується ртуть або сполуки ртуті - з 2018 року", - сказано у пояснювальній записці до проекту закону.
За словами екс-заступника міністра екології, а нині депутата від "Народного фронту" Павла Унгуряна, у разі прийняття проекту закону перехід на нові стандарти все ж може затягнутися. З огляду на масштаби процесу, нардеп не виключає, що Кабмін відтягне дію конвенції.
"Ратифікація угоди не означає, що з моменту підписання вона набуває чинності. Це означає лише те, що у прикінцевих положеннях буде прописуватися термін для виконавчої влади (Кабінету міністрів України) на приведення всіх підзаконних актів до цієї конвенції... Залежно від ситуації, цей процес може зайняти як кілька місяців, так і півроку", - заявив у коментарі OBOZREVATEL нардеп.
При цьому під питанням і прийняття проекту закону у стінах парламенту. Через складну процедуру процесу, політик не виключає, що ратифікація відбудеться вже у наступному році.
"Йдеться про ходові товари, і ринок насичений ними: люмінесцентні лампи, термометри... Тому період підготовки до виконання буде тривалий. Крім того, процедура передбачає проходження такої ратифікації через профільні комітети", - наголосив Унгурян, а також додав, що сам факт ратифікації конвенції допоможе вітчизняній промисловості інтегрувати європейські стандарти.