Відео дня
Водохреща 2018: що треба робити в це свято
19 січня православна церква святкує один з великих двунадесятих свят - Богоявленіе або Хрещення Господнє.
"Обозреватель" розповість про історію, традиції та обряди свята.
Історія Хрещення Господнього
Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем. Тому часто це свято називають Йорданом.
У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на 30-річного Ісуса зійшов Святий дух у вигляді голуба і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус - Син Божий. Саме тому Хрещення називають також святом Богоявлення.
Стародавня назва свята - "Єпіфанія" - явище, або "Теофанія" - Богоявлення, також його називали "свято Светов", "Святі Свєти" або просто "Свєти". Так як Бог приходить у світ в цей день, щоб явити світу Світло Неприступне.
Слово "крещаю", "хрещу" в перекладі з грецького означає "занурюю у воду". Вода - початок життя. Саме з води, заплідненої животворящим Духом, відбудуться всі живі істоти. Де немає води - там пустеля. Але вода ж може і руйнувати, і знищувати - як водою великого потопу Бог залив гріхи і зруйнував зло людське.
На згадку про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, буває водосвяття; напередодні свята вода освячується в храмах, в саме ж свято Богоявлення - в річках або інших місцях, де беруть воду. Хресною ходою на Йордан називається хід для освячення природних водойм.
Звичаї на Водохрещу
Опівночі перед Хрещенням вода в річках, як вірили селяни, хвилюється. Вся набрана з річки опівночі перед Водохрещем вода - цілюща; селяни зберігали її за образами і використовували в разі поранення або тяжкої хвороби.
Вранці в церкві відбувається богослужіння. За Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає "Голос Господній ...", за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком - народ.
До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку, щоб набрати води.
Після недовгої служби священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: "У Йордані хрестився Ти, Господи ..." У свою чергу мисливці стріляють з рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над "Йорданню" .
Коли вода освячена, люди підходять до ополонки і набирають в свій посуд воду.
Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу і тіло людини. Йорданською водою також скроплюють будинок, щоб обходило всяке нещастя і добре жилося в будинку.
До речі, всі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Вперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина "оновлюється" для майбутньої гідного життя. Свята вода обов'язково повинна бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також всіх предметів, використовуваних під час богослужіння.
Що треба робити в день Хрещення
Багато хто вирішуються пірнути в ополонку з освяченою водою, щоб очиститися від гріха. Люди зі слабким здоров'ям або якимись хворобами сподіваються таким чином зцілитися від недуги, адже вода в цей день має магічні властивості.
Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали в більшу миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися - "щоб обличчя червоні були". Деякі дівчата бігали до ополонки, щоб вмитися святою водою.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися".
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Для будь-якої господині головне в цей день - зібрати водохресну воду і зберігати протягом року. Така вода вважається цілющої і може допомогти не тільки людині, але і в господарстві - позбавити будинок від злих духів.
Після освячення води глава сімейства брав пучок висушених волошок, вмочував їх у святу воду і кропив хату, очищаючи її таким чином від нечисті.
Перед обідом прийнято випити святу воду.
Перед Хрещенням прийнято дотримуватися суворого посту, а вже 19 січня наші предки готували святкову кутю з рису або пшениці з додаванням родзинок, маку, меду, кураги і чорносливу. Всі члени сім'ї сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші і відзначали важливе свято.
Як повідомляв "Обозреватель", стало відомо, чому не варто занурюватися в ополонку на Водохреще.