Стівен Хокінг: історія непростого життя геніального вченого

Всесвітньо відомий вчений Стівен Хокінг, про смерть якого стало відомо в середу, 14 березня, прожив 76 років. Більшу частину свого життя фізик-теоретик боровся із хворобою.

Стівен Хокінг (Stephen William Hawking) народився 8 січня 1942 року в Оксфорді, Великобританія, куди змушені були переїхати з Лондона його батьки в зв'язку з частими бомбардуваннями міста німецькою авіацією. "Обозреватель" представляє докладну біографію легендарного вченого.

Батько Хокінга був фахівцем в області тропічної медицини, мати мала економічну освіту (обидва - випускники Оксфордського університету).

Інтерес до точних наук, а саме математики і фізики Стівен почав проявляти ще під час навчання у середніх класах школи. У 1962 році закінчив фізичний факультет Оксфорда, потім вступив до Кембриджського університету, де вивчав космологію і в 1966 році отримав докторський ступінь. На той момент Хокінгу було всього 24 роки.

Хвороба

Хвороба, яка перетворила життя вченого в складне випробування, була виявлена, коли йому був 21 рік. У 1963 році Хокінгу діагноували бічний аміотрофічний склероз - хронічне порушення центральної нервової системи, яке в подальшому призвело до повного паралічу. У 1985 році після запалення легенів фізик переніс трахеостомію, внаслідок чого втратив здатність говорити і став користуватися синтезатором мови. З 1997 року його інвалідна коляска була оснащена комп'ютером, яким він керував за допомогою датчика, закріпленого біля мімічного м'язу щоки - єдиного, що зберіг рухливість. Таким чином Хокінг мав можливість хоч якимось чином самостійно пересуватися. Однак, незважаючи на серйозні труднощі, важке захворювання не завадило йому стати одним із найбільш відомих фізиків-теоретиків сучасності і заслужити почесне звання "генія".

Стівен Хокінг і наука

Основна область наукової діяльності Хокінга - космологія і квантова гравітація. Вчений присвятив величезну кількість часу вивченню чорних дір. Зокрема, був автором теорії "випаровування" чорних дір за рахунок радіації (це явище отримало назву "випромінювання Хокінга"). У 2016 році Стівен висунув гіпотезу, згідно з якою джерелом практично необмеженої енергії є мікроскопічні чорні діри, що володіють величезною масою. У тому ж році став одним з ініціаторів проекту з відправлення міні-апаратів до зоряної системи Альфа Центавра.

Дослідницьку діяльність Стівен Хокінг активно почав вести ще під час навчання у Кембриджі. Також він був цінним науковим співробітником в університетському коледжі Гонвілл і Киза, потім став асистентом професора: викладав теорію гравітації і гравітаційну фізику. До 1973 року працював в Інституті астрономії університету, після чого перейшов на кафедру прикладної математики і теоретичної фізики Кембриджу.

Читайте: Названа ймовірна причина смерті Хокінга

У 1974 році Хокінг був запрошений на роботу в Каліфорнійський технологічний інститут (США), де, зокрема, займався питаннями загальної теорії відносності, але через деякий час повернувся у Кембридж. У 1979-2009 роках був Лукасовськими професором математики - одна з найпрестижніших академічних посад у світі, яка була заснована в 1664 році з ініціативи англійського священика і політика Лукаса Генрі.

Протягом 20 років Стівен Хокінг очолював групу, що займається проблемами, пов'язаними з теорією відносності, і питаннями гравітації. До смерті обіймав посаду директора з досліджень на кафедрі. У 2007 році заснував при Кембриджському університеті Центр теоретичної космології.

Популяризація науки

Стівен Хокінг є одним із найбільш відомих у світі популяризаторів науки. Він був автором багатьох науково-популярних книг, зокрема для дітей. Одна з найбільш популярних його робіт - "Коротка історія часу" (1988). У 1993 році вийшла книга "Чорні діри і молоді всесвіти", в 2001 році - "Світ у горіховій шкаралупі". У 2005 році була опублікована "Найкоротша історія часу" (нове видання бестселера 1988 роки; у співавторстві з Леонардом Млодіновим).

Вчений брав активну участь у створенні пізнавальних фільмів. У числі найбільш відомих кіноробіт з його участю - шестисерійна стрічка "Всесвіт Стівена Хокінга" (1997), Трисерійна "У Всесвіт зі Стівеном Хокінгом" (2010) і "Великий задум по Стівену Хокінгу" (2012).

Читайте: "Дивіться на зірки": що Стівен Хокінг бажав українцям

У 2015 році став одним із засновників медалі, що носить його ім'я, яка щорічно присуджується вченим за внесок у популяризацію науки. Він вважав, що наука повинна стати такою ж популярною, як музика. Першими лауреатами в 2016 році стали британський фізик-теоретик Джим Аль-Халілі і німецький композитор Ханс Циммер, що створює, зокрема, музику до кінофільмів і комп'ютерних ігор.

Діяльність поза наукою

Стівен Хокінг, незважаючи на складний фізичний стан, вів активний спосіб життя, багато подорожував, спілкувався з пресою. Також виявляв інтерес до політики, був прихильником Лейбористської партії. У березні 1968 року брав участь у протестах проти війни у ​​В'єтнамі, а війну в Іраку 2003 року називав "злочином". Крім цього, Хокінг підтримував ядерне роззброєння і боротьбу зі змінами клімату.

У 2007 році на модифікованому літаку Boeing-727 він здійснив політ над Атлантикою, під час якого вісім разів випробував на собі стан невагомості.

Знімався у рекламі, музичних кліпах, а також у кіно в ролі самого себе (зокрема в одному з епізодів серіалу "Зоряний шлях: Наступне покоління" і в комедійному серіалу "Теорія Великого вибуху"). Крім того, Хокінг неодноразово ставав героєм мультфільмів, (наприклад, "Сімпсони" і "Футурама"), в яких озвучував свого персонажа.

Нагороди

Стівен Хокінг відзначений орденом Британської імперії в 1982 році, орденом Кавалерів Пошани в 1989 (нагорода за видатні досягнення у різних областях - мистецтві, літературі, музиці та науці), а також багатьма іншими орденами і медалями різних країн.

Вчений був членом Лондонського королівського товариства, Американської національної академії наук, мав низку почесних ступенів.

Читайте: Нелегкі шлюби Стівена Хокінга: що про них відомо

Особисте життя

Хокінг був двічі одружений. У 1965 році одружився на Джейн Уайлд, студентці лінгвістичного факультету Кембриджського університету. У сім'ї народилися двоє синів - Роберт (1967) і Тімоті (1979), а також дочка Люсі в 1970 році. Цікаво, що в 2006 році Люсі з батьком стали співавторами книги для дітей "Джордж і таємниці Всесвіту". Після більше 20 років спільного життя подружжя розлучилося, однак вони залишалися друзями.

У 1995 році Хокінг одружився на своїй доглядальниці, Елайн Мейсон. Цей шлюб тривав 11 років і теж скінчився розлученням у 2006 році.

Як повідомляв "Обозреватель", смерть Стівена Хокінга вразила весь світ. Користувачі мережі активно обговорюють те, що трапилося і висловлюють свої співчуття.